Останні публікації
- У Бахмачі прийняли 20 пологів, хоча лікарня і не мала відповідного договору з НСЗУ
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Сегодня здесь стоят живые...
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 11 вересня 2009, 13:42
Сегодня здесь стоят живые,
И ветераны, и друзья,
Тем, кто ушел в миры иные,
Мы, память вечную храня,
Припомним годы боевые,
По чарке выпьем и потом
Мы песни наши фронтовые,
Немного грустные, споем -
- читав ветеран поему, яку написав побратим. Ветеран через 66 років стояв на тій землі, яка радісно зустрічала його, визволителя, у 43-му. І знову був такий самий безхмарний, теплий день, і були бахмачани – тільки інші, які знають про той день із спогадів батьків, бабусь і дідусів.
9 вересня 2009го Бахмач святкував своє визволення. Від монумента Танк, де у скорботному мовчанні покладаються квіти, колона бахмачан на чолі з ветеранами (нарахувала цьогоріч сімох), під трьома прапорами (державний, міста і червоний з написом „Под руководством Коммунистической партии вперед, к победе коммунизма” - ?) урочистою ходою йде до площі Б.Хмельницького. Щорічний, вже вивірений маршрут, а кожного року стискає серце. Вздовж гранітних плит стоять жителі міста з квітами і вінками, які ляжуть згодом на золото викарбуваних імен: двічі на рік оживають ці плити різнобарв’ям нашої вдячності, від нас, живущих – їм, полеглим.
Детальніше...