Останні публікації
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
- Повідомлення про оприлюднення проєкту рішення виконавчого комітету Бахмацької міської ради «Про встановлення тарифу на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування»
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Головна
Виставка у Бахмацькому музеї: «Душею створена краса»
- Деталі
- Категорія: Краєзнавча сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 17 вересня 2021, 09:10
Нещодавно в КЗ «Бахмацький історичний музей ім. М.Г. Яременка» відбулося відкриття виставки Валентини Басараб з одноіменною назвою, винесеною у заголовок. На неї завітали учні 6 класу Бахмацької ЗЗСО 4 з педагогом-організатором Наталією Примак.
На виставці представлено 30 робіт мисткині. У своїх творах вона вдало поєднує велику кількість технік і видів вишивки. Неймовірно оригінально виглядають вироби із комбінованими видами вишивок.
Картини, виконані бісером, майстриня гармонійно доповнює гладдю і хрестиком, а для ефективного акценту виділяє окремі фрагменти композиції за допомогою атласних стрічок та об’ємного контуру. Особливої екстравагантності своїм рукотворам вона надає, використовуючи стрази.
Майстриня народилася в с. Бахмач в родині вчителів. З 1956 по 1966 р. навчалась в Бахмацькій середній школі № 2, яку закінчила із золотою медаллю.
З вересня 1966 по червень 1969 р. навчалась в Конотопському медичному училищі за спеціальністю лікувальна справа.
З 1974 р. по 1980 р. навчалася в Гомельському державному університеті на біологічному факультеті.
З серпня 1980 р. по вересень 1994 р. працювала в Бахмацькій ЦРЛ на посаді лікаря-лаборанта, завклінічною лабораторією. До квітня 2020 р. – в лабораторії залізничної поліклініки. Нині на заслуженому відпочинку.
В.Басараб зазначила: «Я доволі частий гість у музеї. Буваю як простий відвідувач. А частіше – по запрошенню на відкриття тематичних виставок, композицій, приурочених до подій далекого минулого і сьогодення. Музей для мене, як говорять, свята – святих.
Я причетна до його створення ще з юних шкільних років. Ще навчаючись у школі, була одним із перших екскурсоводів. Адже засновником музею, нинішньої окраси нашого міста, був мій батько,Микола Гнатович Яременко, простий сільський учитель із с. Бахмача. Нині ж музей носить його ім`я. І я дуже горджусь цим.
Ніколи навіть не думала, що стану не тільки відвідувачем а й братиму участь в організації персональної виставки.
Усі картини зроблені мною вже після 65 років. Тож починати ніколи не пізно».
Майстриня розповіла школярам про свої захоплення, а це не тільки вишивка. Біля свого будинку вона створила «Галявину казок», на якій можна побачити рукотворних пташок і різних тваринок, а також помилуватися красою та квітучим різнобарв’ям квітів, присівши на лаві поряд з ними.
У музеї відвідувачі можуть також ознайомитись із поетичними спробами Валентини Миколаївни, які присвячені рідному селу, місту, лікарні, друзям і знайомим та «Галявині казок».
Виставка діятиме до кінця вересня.
Наталія Шевченко,
старший науковий співробітник
Як і на що ловити раків, щоб не отримати штраф
- Деталі
- Категорія: Офіційно
- Опубліковано: П'ятниця, 17 вересня 2021, 08:38
21 вересня 2021 року на водоймах Чернігівщини закінчується заборона на вилов раків, яка тривала з 1 серпня по 20 вересня (включно).
Чернігівський рибоохоронний патруль нагадує основні правила, яких потрібно дотримуватись під час лову раків, щоб не завдати збитку ні собі, ні природі.
Дозволені знаряддя лову для вилову раків:
-раколовка - «хапка» діаметром не більше 70 см і вічком не більше 22 мм;
- волосінь з приманкою і рогаткою та «розщипом» - не більше п’яти снастей на ловця;
- ручне збирання.
Норма вилову:
- не більше 30 екз. раків на водоймах загального користування;
- не більше 50 екз.на водоймах, де впроваджене платне рибальство.
Дозволений розмір:
- не менше, ніж 10 см. Вимірюється рак по спині тіла: від середини ока до кінця центральної пластини хвостового плавника.
Забороняється вилов раків у темну пору доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) із застосуванням підсвічування.
Відповідальність за порушення правил вилову раків:
- адміністративний штраф до 680 грн.
- компенсація збитків у розмірі 25,5 грн. за кожен екземпляр.
Чернігівський рибоохоронний патруль звертається до кожного свідомого громадянина з розумінням віднестися до збереження водних біоресурсів нашого краю. Про будь-які відомі факти порушення Правил рибальства чи збуту водних біоресурсів просимо оперативно повідомляти на «гарячу лінію» рибпатруля (099) 112-13-44та(0462) 93-75-57(цілодобово).
Чернігівський
рибоохоронний патруль
Інформація конкурсної комісії Бахмацької міської ради з відбору суб’єктів оціночної діяльності про оголошення конкурсу з відбору суб’єктів оціночної діяльності з метою визначення експертної грошової оцінки земельних ділянок
- Деталі
- Категорія: Офіційно
- Опубліковано: П'ятниця, 17 вересня 2021, 08:06
Об’єкт № 1:
Назва об’єкта оцінки: земельна ділянка
Кадастровий номер: 7420310100:00:004:1488
Розмір земельної ділянки: 0,6813 га
Місцезнаходження об’єкта оцінки: вул. Першотравнева, 10 в місті Бахмачі Чернігівської області, 16500.
Цільове призначення земельної ділянки: для обслуговування виробничої бази (код КВЦПЗ 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови).
Правовий режим земельної ділянки: комунальна власність Бахмацької міської територіальної громади, що перебуває в користуванні на умовах оренди.
Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки: 302224,68 грн. (триста дві тисячі двісті двадцять чотири гривні шістдесят вісім копійок)
Дата оцінки: серпень 2021 року.
Мета проведення незалежної оцінки: викуп земельної ділянки.
Очікувана найбільша ціна надання послуг з оцінки об’єкта: 5000 грн.
Об’єкт № 2:
Назва об’єкта оцінки: земельна ділянка
Кадастровий номер: 7420310100:00:004:1489
Розмір земельної ділянки: 0,4835 га
Місцезнаходження об’єкта оцінки: вул. Першотравнева, 10 в місті Бахмачі Чернігівської області, 16500.
Цільове призначення земельної ділянки: для обслуговування комплексу нежитлових будівель та споруд (код КВЦПЗ 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови).
Правовий режим земельної ділянки: комунальна власність Бахмацької міської територіальної громади, що перебуває в користуванні на умовах оренди.
Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки: 214480,60 грн. (двісті чотирнадцять тисяч чотириста вісімдесят гривень шістдесят копійок).
Дата оцінки: серпень 2021 року.
Мета проведення незалежної оцінки: викуп земельної ділянки.
Очікувана найбільша ціна надання послуг з оцінки об’єкта: 5000 грн.
Замовник та платник робіт з оцінки: Бахмацька міська рада.
Претендентам на участь у конкурсі необхідно подати до Бахмацької міської ради конкурсну документацію, яка відповідно до Положення про конкурсний відбір суб’єктів оціночної діяльності, затвердженого рішенням 49-ї сесії Бахмацької міської ради сьомого скликання від 20.12.2018 «Про затвердження Положення про конкурсний відбір суб’єктів оціночної діяльності» (далі – Положення), складається із: підтвердних документів; конкурсних пропозицій щодо ціни виконання робіт з оцінки, калькуляції витрат, пов’язаних з виконанням таких послуг, а також строку виконання послуг (у календарних днях), запечатаних в окремому конверті; документів щодо практичного досвіду виконання робіт з оцінки разом із заповненою інформацією щодо досвіду претендента та оцінювачів, які будуть залучені до виконання робіт з експертної грошової оцінки земельної ділянки та підписання звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки (додаток 1 до Положення). До підтвердних документів, поданих на конкурс, належать: заява про участь у конкурсі з відбору суб’єктів оціночної діяльності за встановленою формою (додаток 2 до Положення); інформація про претендента (додаток 3 до Положення), копії кваліфікаційних документів оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок, в тому числі, посвідчень про підвищення кваліфікації оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок.
Оголошення про зміну тарифів на послуги з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів, які надає Бахмацьке КВП „Комунальник”
- Деталі
- Категорія: Офіційно
- Опубліковано: П'ятниця, 10 вересня 2021, 12:42
На виконання п.6 ст.32 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” Бахмацьке комунальне виробниче підприємство „Комунальник” інформує споживачів про зміну тарифів на послуги з вивезення та знешкодження твердих побутових відходів.
У відповідності до Рішення виконавчого комітету Бахмацької міської ради від 20.08.2021р за №207 „Про внесення змін до п.п.1; 1.1 рішення виконкому Бахмацької міської ради №197 від 10.12.2018р. «Про впорядкування тарифів на послуги з вивезення та знешкодження ТПВ для населення, бюджетних організацій та інших споживачів» Бахмацьким КВП „Комунальник” відкореговані тарифи будуть введені в дію з 01.10.2021 року.
- для мешканців упорядкованих будинків -13,26 грн/люд. з ПДВ за місяць (в т.ч.11,14-грн/люд.- вивезення ТПВ; 2,12грн/люд. - знешкодження ТПВ)
- для мешканців приватного сектору -14,43 грн./люд. з ПДВ за місяць (в т.ч.12,12грн/люд.- вивезення ТПВ; 2,31 грн./люд.- знешкодження ТПВ)
Адміністрація
Яскраво та феєрично відзначили День села у Пісках
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 10 вересня 2021, 12:18
4 вересня яскраво та феєрично відзначили День села у Пісках. Програма святкування була насичена різноманітними заходами.
Уранці мешканці села поспішали на спортивні змагання, а потім розпочалося напрочуд колоритне дійство – видовищна програма, яку презентували звитяжні козаки на баских конях.
Не обійшлося і без подарунків, які вручала староста Світлана Левченко. Відзначили довгожителів, наймолодших, золоті подружні пари, іменинників та інших.
Потім святкування продовжилися різнобарвною концертною програмою та частуваннями різноманітними смаколиками, яких на столах було чимало. Це і козацька каша, і канапки з салом та ковбаси, солодкі смаколики та чай тощо.
Як і на кожному святі, були присутні численні гості. Зокрема, привітання звучали від народного депутата України Анатолія Гунька, Бахмацького міського голови Павла Шимка, депутата Чернігівської обласної ради, керівника ПСП «Пісківське» Валерія Колоші.
Родзинкою свята була посвята в козачата. Дітлахи декламували віршові рядки, а потім вимовляли слова присяги, обіцяючи любити, берегти та охороняти рідну Україну. Далі кожен вимовив слова «Обіцяю».
Упродовж кількох годин творчі колективи тішили своїми виступами і дарували гарний настрій усім присутнім. Глядачі насолоджувались феєричними виступами зіркових гостей, яких дуже тепло та з великим захопленням зустріла публіка. Своїми голосами та харизмою артисти завоювали неабияку симпатію глядачів, отримавши море оплесків та посмішок. Присутні на святі спочатку невпевнено підспівували, але потім їх голоси ставали більш чутними та впевненими.
Ще довго у Пісках було чутно гучну музику, пісні, жарти і сміх… Без перебільшення можна сказати, що свято вкотре вдалося, адже святкувати і працювати в Пісках уміють.
Зі святом, пісківчани!
Відділ організаційної роботи та кадрового
забезпечення виконкому міськради
Підвищення мінімальної заробітної плати, зростання вартості електроенергії та витрати на сплату податків і зборів - це основні чинники, за рахунок яких підвищується тариф на водопостачання
- Деталі
- Категорія: Офіційно
- Опубліковано: П'ятниця, 10 вересня 2021, 11:37
7 вересня на засіданні постійної комісії з житлово-комунальних питань міської ради депутати розглянули питання коригування чинних тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, які наразі є економічно необґрунтованими та збитковими. У ході спілкування йшлося про вимушену зміну ціни за куб на воду та водовідведення, і які чинники безпосередньо впливають на підвищення тарифу.
Зокрема, була озвучена інформація про намір комунального підприємства «Бахмач-водсервіс» змінити з 1 січня 2022 року діючі тарифи на водопостачання та водовідведення. Перегляд тарифів обумовлений збільшенням вартості на реагенти, паливно-мастильні матеріали, зростанням мінімальної заробітної плати відповідно до законодавства України та інше. Також наголошено, що тарифи не переглядалися з квітня 2019 року. Варто зазначити, що у нову ціну не закладено витрати підприємства на обслуговування інженерних мереж, ремонти, придбання — все це здійснюється за рахунок міського бюджету.
Отже, передбачалося підвищення тарифу, а саме: на централізоване водопостачання з 13,97 грн до 16,31 грн; водовідведення з 25,21 грн до 38,77 грн.
Як відзначив директор «Бахмач-водсервіс» Володимир Клепач, це вимушений захід для забезпечення належного функціонування комунального підприємства та надання якісних послуг споживачам. До речі, збільшення кількості споживачів не впливає на зменшення витрат на водовідведення. За його словами, у Бахмачі встановлять середній тариф серед споживачів. У якості прикладу він навів уже затверджені тарифи на воду та водовідведення в інших громадах. Вашій увазі пропонуються відповідні таблиці (див. https://bakhmach-mr.gov.ua/news/1631022696/).
Однак після тривалого спілкування та внесення окремих коректив депутатами було прийнято рішення щодо необхідності коригування тарифу, який буде зменшений десь на одну гривню в частині витрат на водовідведення і становитиме 37,77 грн (а це в цілому зменшення на понад 150 тис. грн). Загалом, плата за водопостачання та водовідведення виросте десь на 40 %.
Відділ організаційної роботи та
кадрового забезпечення виконкому міськради
Виправили помилку
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 10 вересня 2021, 11:07
Знову давній знайомий Олександр Євченко подав слушну пропозицію для публікації. Виявляється, директор ТОВ ”СП”АГРОДІМ” Олександр Рубан, повернувшись із відпустки і поцікавившись справами, дізнався про прикрість на святкуванні Дня села у Носелівці. Сталася технічна помилка і одній із шанованих жінок не вручили подарунок.
- Якось не по-людськи вийшло, - заключив Олександр Валерійович і запропонував виправити помилку. – Відвідайте жінку з презентом. Краще пізніше, ніж ніколи…
Про все це дізнався від Олександра Дмитровича, який і запропонував скласти компанію. Мовляв, їде до сільського фельдшера, а ще аргументував бажаність моєї присутності тією обставиною, що «Порадник» у Носелівці читають.
Поїхав, нічого не обіцяючи, але зустрівшись з Вірою Петрівною Никоненко і дізнавшись, що вона наша землячка, поцікавився її долею. Ставив запитання, слухав відповіді.
- Народилася у Гайвороні, з п’ятнадцяти літ у рідному селі бувала лише гостюючи.
- Ні, у родині медичкою стала першою. Батько був водієм, мама – вихователькою. Знаєте, Гайворон – село, за яке у роки Великої Вітчизняної точився запеклий бій. Там і артилерія застосовувалася, і бомбардувальна авіація налітала. У минулі роки як раз у ці дні вересня село перевідували колишні визволителі Гайворона, бували у школі. Й досі пам’ятаю окремі прізвища: Арапов, Хітеєв, Кокушкін, Охріменко. Звісно, гайворонським хлопцям хотілося бути схожими на тих героїв, багато вступало у військові училища.
Тим почуттям патріотизму були захоплені й дівчата. Я вступала до училища з думкою, що можу згодитися у якості військової медичної сестри.
- Справді, спочатку «лікували» своїх ляльок, пізніше – домашніх тваринок, а згодом могли забинтувати поріз, чи примотати один одному листок подорожника.
- Ні, у Носелівку направили пізніше. Спочатку працювала у Великій Дочі. Лише через чотири роки прийшла на цю ж посаду завідуючої фельдшерським пунктом у Носелівку. Село сподобалося - люди тут хороші, роботящі і чемні. Колись був колгосп-мільйонер. Все тут блищало.
- Як сказати, асфальтовані майже всі вулиці, лише окремі провулочки без твердого покриття. Літом виручає велосипед, узимку проблематичніше. Особливо, як завірюха понамітає замети, а господарники ще не встигнуть почистити.
- Звісно, хвороба приходить, коли їй заманеться. Що ж, така моя доля – медична сумка з необхідним завжди напоготові, поспішаю до хворого у будь-яку пору доби.
- Такі випадки траплялися багаторазово. Запам’ятався той, як стало зле жіночці, яка гостювала у родичів. Приїжджа соромилася своєї немочі, усе відмовлялася від госпіталізації. Мусила ледь не силоміць всаджувати її у машину. А потім сталося, що у Борзну доставили ледь живою, добре, що квапилися.
- Згодна, не на такі наслідки медичної реформи сподівалися навіть її автори. Пробуксовує вона на кожному кроці. І це тоді, коли хвороби молодшають, недуги, раніше притаманні людям похилого віку, все частіше уражають зовсім молодих. А ще захмарні ціни на пігулки, мікстури. Люди вимушені вдаватися до народних засобів лікування, особливо популярними стають лікарські трави.
Між іншим, помічала неодноразово, що нерідко хворому більше на користь добре слово, моральна підтримка, відчуття потрібності для інших, ніж найдорожчі пігулки.
- Уже майже нікого перевідувати – у Гайвороні одні далекі родичі. А ось уже рік, як не стало рідненького братика, то тепер і у Бахмач ні до кого приїздить. Мій Коля - Микола Петрович Бойко був виконробом на будівництві, звів чимало житла на Першотравневій, на Чернігівській. Мені тими вулицями хоч не ходи, угледжу ті біленьки п’ятиповерхівочки і сльози застилають білий світ, і гірка грудка застрягає у горлі, ось і зараз починає…
Борис Бобришев
На фото: О.Д.Євченко, за дорученням керівника ТОВ ”С ”АГРОДІМ” Олександра Рубана, «виправляє технічну помилку», вручаючи заслужений подарунок сільському фельдшеру Вірі Петрівні Ніконенко.
Мазепинське Євангеліє повернулося до Батурина за 313 років!
- Деталі
- Категорія: Краєзнавча сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 10 вересня 2021, 10:35
Точну копію оригіналу Мазепинського Євангелія, виготовлену вручну, подарував Національному заповіднику «Гетьманська столиця», що в Батурині, Надзвичайний та Повноважний Посол України у Ліванській Республіці Ігор Осташ. Оригінал зберігається у фондах Національної бібліотеки імені Володимира Вернадського.
«У 1708 році книгу видали арабською мовою на території сучасної Сирії у місті Алеппо коштом гетьмана Івана Мазепи. Було до 1000 примірників»,- каже Ігор Осташ. Оскільки того ж року Батурин згорів, до гетьманської резиденції Євангеліє не довезли.
«Ми знаємо точно, що три тисячі золотих монет було подаровано гетьманом Мазепою на друк в Атіохійському патріархаті, і, власне, це один з результатів – Мазепинське Євангеліє», – говорить Ігор Осташ.
«Це свідчить про те, що Мазепа розвивав дипломатичні стосунки з Близьким Сходом»,- каже Ігор. У Мазепинському Євангелії є передмова-присвята гетьманові.
Уривок з передмови:
«Іван Мазепа, гетьман, той, що славився щедротами і істочав блага і милості: він піднісся мудрістю начальствування над Руссю Малою».
Ігор Осташ шукав примірник Мазепинського Євангелія для передруку з 2017 року. У результаті знайшов такий у фондах Національної бібліотеки імені Володимира Вернадського.
Київський примірник відсканували та зробили точну копію. Відтворили зовнішній вигляд книги, зберегли відбитки пальців та примітки на аркушах. Папір шукали схожий за кольором і щільністю до оригіналу. У роботі з палітурою використовували технології, яким понад 300 років. Випустили 50 книг ручної роботи та 150 типографських примірників. Книги видали за підтримки Фонду пам’яті Митрополита Володимира.
Точну копію Мазепинського Євангелія можна буде побачити у залі, присвяченій гетьману Івану Мазепі у палаці Кирила Розумовського.
Є такі щасливчики...
- Деталі
- Категорія: Дати і люди
- Опубліковано: П'ятниця, 10 вересня 2021, 10:04
Урочистість „Подружній вік золотий», на яку запросили щасливі пари, хто у любові і злагоді, мирі і повазі прожили 50 і більше років, відбулась ще влітку. Уже розповідала про окремі з них. Сьогодні прийшов час познайомити читача районної газети «Порадник» з подружжям Моргунів: Мирославаю Степанівною та Олексієм Степановичем.
Усе починалося з музики...Хоча навчалися в одному виші: Львівський медично-ветеринарній академії, але не перетиналися, познайомилися на репетиціях капели бандуристів і закохалися, як виявилось, на все життя...
Привіз східняк Олексій - західнянку Мирославу в село Бахмач «на трохи», бо хворіла його мама. І це «трохи» розтяглось на понад 50 років. Обом молодим спеціалістам знайшлось місце в Тиницькому колгоспі. Працювали, не покладаючи рук, і корів тримали і по два урожаї в рік знімали, обробляли грядки полуниці. Нажили двох дівчаток і їх привчали до праці (37 відер полуниці зібрати за добу - це не жарт!). Ще і другу вищу освіту здобула Мирослава Степанівна: викладач технікуму, а за тим працювала заступником директора Тиницького профучилища... Праця, праця, праця...
Але не лише вона: подорожували всією родиною по всіх цікавих місцях колишнього Союзу, мандрували зі студентами... На диво, багато встигла ця тендітна, жвава, як жайворонок, жіночка. Ревна парафіянка (брала участь у становленні храмів у селі), де вона знаходила час і снагу для вишивання, ніхто не знає, але стала відомою на весь район вишивальницею. А ще тамадує в селі на святах, очолює сільську ветеранську організацію (не формально, а з душею: комусь пенсію виклопоче, іншому витребує інвалідність і, відповідно, соціальні виплати, комусь занесе ліки...) недаремно тиничани часто називають її маленькою матір’ю Терезою. Дочекалися 4-х внуків і двох правнучат (один з яких 8-річний Єлисей Яненко уже відомий в районі спортсмен).
І щоб не робила, завжди з посмішкою, підфарбована, ошатно вдягнена. На запитання, як чоловік витримує такого «органайзера» - відповідає, що він - в усьому підтримка і опора і, взагалі, дуже добра людина.
Олексій Степанович вік пропрацював за фахом, віддав справі 48 років життя. Був завідувачем дільниці ветлікарні, обслуговував Тиницю, Курінь і Халимонове. Відстані значні, спочатку виручав мотоцикл. Але двоколісним транспортом скористаєшся лише за тепла. Згодом передали списаного УАЗа, якого сам і реанімував.
Вирішила родина обзавестись власною машиною, якби сподівалися на свої зарплати, то заощаджували б гроші ще й досі.
У сім’ї Мирослави було дев’ятеро дітей, до роботи привчена, то всіх наставляла на працю. Стали тримати корів, лишки молочної продукції продавали чи державі, чи на ринку. Копійка до копійки, і у 1973 році купили таки «Жигулі».
Роки минали, прийшов час, коли утримувати рогату худобу ставало все проблематичнішим, Олексій Степанович запропонував освоювати інший сектор. Як позбулися Лисок, переключились на свиней. Відгодували по шестеро голів. Старалися впоратися до серпня, щоб після реалізації вирощеного встигнути побувати на морі –і самим відпочити і доньок загартувати. Курей залишали на сусідів і вирушали на «дикі» пляжі.
З цікавістю слухала, як родина Марцінковських (дівоче прізвище Мирослави) збирається на Галичині у хаті мами в день її народження, яка пішла за межу вічності майже 20 років тому. Уже не стало трьох братів і сестрички і залишилося їх лише п’ятеро, та приїздять зяті і онуки, а то і правнуки.
Помоляться за неньку у храмі, перевідають на погості матінку та інших своїх родичів. Потім збираються за столом, згадують батьків, пригадують цікаві миті з родинного життя і виконують пісні, які любили матуся і батько. Майже впевнені, що той спів долинає до їхніх найрідніших душ.
Лілія Гриценко,
голова міської ветеранської організації
Осінь пахне школою
- Деталі
- Категорія: Вісті звідусіль
- Опубліковано: П'ятниця, 10 вересня 2021, 09:31
На початку вересня згадую школу, своїх ровесників і вчителів. У цьому році ці спогади яскравіші, ніж звичайно. Згадалися навіть атрибути давнього навчання: зошити з їх неповторним ароматом, підручники зі своїми пахощами, лінійка, косинець, транспортир і ще багато дрібниць шкільного життя, які здавались назавжди забутими. Скоро збагнув, що все від недавньої зустрічі з однокласниками, яка послугувала спогадам, немовби дала їм перепустку за межу 50-річної давнини. Саме стільки часу злетіло від нашого останнього шкільного дзвоника.
У класі було 30 учнів, у минулі роки збиралися ледь не всі. Нині на півсторічний ювілей прийшли тільки увісьмох. Когось підвело здоров’я, хтось втомився від вантажу років, а когось не дочекаємося вже повік. Про тих моїх дорогих однокласників, хто з’явився на зустріч, хочу розповісти.
Віктор Лузун присвятив себе залізниці, там починав трудову біографію, там і завершив – пішов на заслужений відпочинок.
Олександр Матвієнко працював у РОВД – у органах охорони правопорядку. Ми з ним колеги, тому зустрітися було приємно удвічі.
Мій тезка – Володимир Черненко – електромеханік, спеціаліст по пожежній сигналізації. Трудився у столиці, беріг від вогню київські будівлі і майно.
Віктор Заковінько – верстатник із багаторічним стажем, пішов з пасажирського вагонного депо, де працював токарем.
Григорій Райденко, теж трудився на заводі. Але у горезвісному 1986-му разом з іншими хіммашівцями приборкував оскаженілий атом. Пізніше опікувався долею ліквідаторів аварії на ЧАС, працюючи у райдержадміністрації.
Не оминула доля чорнобильця і Петра Білоштана. Служив у військовій частині трубопровідників, вони подалися у зону найпершими. Наш Петро – ліквідатор І категорії.
Була на зустрічі і моя дружина – колишня наша однокласниця, тоді ми знали її Танею Гапченко. Теж уже на відпочинку, працювала у школі мистецта, Тетяна Сергіївна вчила грі на фортепіано.
Володимир Соловецький
Від редакції: Про самого Володимира Михайловича скажемо так. Він – наш активний дописувач. Колишній випускник міської школи №1, крім усього, очолює сільську ветеранську організацію. За його ініціативи створено шкільну кімнату бойової і трудової слави села Бахмач.
А ще Володимир Соловецький - автор десятка книжок про історичну минувшину рідного краю. Це він – краєзнавець і історик-дослідник - віднайшов документи, які засвідчують, що Бахмачу 1035 літ.
Детальніше...