Останні публікації
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
- Повідомлення про оприлюднення проєкту рішення виконавчого комітету Бахмацької міської ради «Про встановлення тарифу на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування»
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Головна
З Бразилії та Німеччини - на Бахмаччину в гості
- Деталі
- Категорія: Подорож Бахмацьким районом
- Опубліковано: П'ятниця, 06 вересня 2013, 09:21
Ще минулого року збиралися відвідати колишню Батьківщину своєї мами Софія та Лідія Толстенко з Бразилії разом із своєю трою-рідною сестрою Софією Массольд з Гамбурга (Німеччина), та тоді не вдалося. Софія Пилипівна Массольд уже двічі побувала тут: перший раз із своєю сестрою по батькові Розою на святкуванні 100– річчя школи в с.Зеленівці, побудованої в 1907 році в німецькому селі Вердері (тепер Зеленівка), а вдруге приїжджала з племінником для отримання в Чернігівському обласному архіві копій документів, які стосуються її мами.
Бажання сестер Софії та Лідії з Бразилії було настільки сильним, що цього року вони його здійснили, незважаючи на проблеми зі здоров’ям. Вони перебували на Бахмаччині 22 та 23 серпня. Їхня мама, Катарина Іванівна, із сім’ї Шекк з Малого Вердера, прожила довге і непросте трудове життя. На жаль, їй не вдалося дізнатися про поїздку до-ньок, адже її земне буття закінчилося в 2012 році на 95 – тому році. Багато вона розповідала про себе онукові – синові Софії, який її оповідь записав на диск. Софія, у якої мати жила до своєї смерті, згадує матусині слова про надзвичайно смачні яблука в її дитинстві на Україні, у Вердері. Донька ж, яка з дитячих років живе в Бразилії, вважає смачнішими бразильські. Отож справедливі слова про те, що солодкий навіть дим Вітчизни, то що вже говорити про яблука. І батько Софії та Лідії Тарас Толстенко (Толстеньов), уже хворим, передчуваючи смерть, тужив за Батьківщиною, говорячи з сумом, що його тіло все-таки прийме сира бразильська земля.
Лист до редакції
- Деталі
- Категорія: Лист до редакції
- Опубліковано: П'ятниця, 06 вересня 2013, 08:15
Шановна редакція газети “Порадник”!
Пише до вас Анатолій Михайлович Дейнека 1955 року народження, житель с.Красного Бахмацького району.
Вірші пишу для душі, на різні теми: лірика, кохання, про Афганістан, про Велику Вітчизняну війну.
В цьому році мій вірш друкувався в обласній газеті “Гарт”. Висилаю вам вірш, який я присвятив рідному селу Красне на День села, яке відзначатиметься 6 вересня.
Моє ріднеє Красне село,
Ти з прадавніх часів виринаєш,
Сивиною тебе замело,
А ти старості ніби й не знаєш.
Чи в квітучих садах, чи в глибоких снігах
Я тебе усім серцем сприймаю.
Олег Ляшко: ...Вішати їх на стовпах!
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 30 серпня 2013, 15:16
Олег Ляшко на сесії Бахмацької райради пообіцяв депутатам, якщо вони голосуватимуть за закриття лікарень у районі не тільки друкувати у «Пораднику» їх списки, а й
ВІШАТИ ЇХ НА СТОВПАХ!
Звісно списки, не депутатів же. Так «весело» розпочалася 14 сесія Бахмацької райради на якій одним з питань порядку денного було «Про припинення юридичної особи - Дмитрівська районна лікарня №1». До речі, проходила вона вже в новому (важко назвать його просто відремонтованим) актовому залі. Із 46 обраних депутатів на сесії була відсутня третина - зареєструвалася лише 31 депутатська душа. Певно не всі депутати ще навідпочивалися, а мо - це була частина чийогось сценарію. Та приїзд народного депутата О.Ляшка (вибраного по нашому округу) геть сплутав карти.
То ж з подачі ще одного нашого земляка М.П.Шимка, (депутата обласної ради), що за дорученням обранців зачитав листа, в якому закликав районну владу і депутатів не брати гріха на душу, бо закриття сільських лікарень - то є знищення села, геноцид нації. Олег Ляшко приєднався до дискусії: «Якщо ви закриваєте в селі лікарню чи фельдшерський пункт, будьте ласкаві, поставте там на цілодобове чергування машину «швидкої» з бригадою, відремонтуйте до села дорогу, заправте машину бензином, а бригаду - всіма необхідними медикаментами...» Бо 15 хвилин, за які за нинішніми нормами повинна доїхати швидка навіть до найвіддаленіших сіл - то є фарс.
Не хотіли мовчати і бахмачани. Так Жеревчук Ніна Юріївна підтримала нардепа, але зауважила, що «у нас тут мало що рішається» і закликала скоріше приймати у Верховній Раді Закон України «Про введення мораторію на ліквідацію та реорганізацію закладів охорони здоров’я» у другому читанні, запропонований О.Ляшком та І.Куровським. Допа Ольга Іванівна запропонувала відтермінувати розгляд даного питання, бо й виступити по цьому питанню було нікому. Доповідач не з`явився - мабуть злякався «ляшкових вил». Тож депутати одноголосно за це проголосували, але сесію не закрили. Чим заклали під Дмитрівську лікарню міну сповільненої дії - якщо Ляшко не з`явиться на 2-е сесійне засідання, питання можуть «протягнути».
Все залежить від людей
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 30 серпня 2013, 13:00
Наша дільнична лікарня - одна з найдавніших у районі. Три десятки років тому тут було 35 ліжок, хворих обслуговував чисельний колектив медпрацівників. Всього у штаті було 36 душ. Відтоді чимало води спливло, нині нас працює лише 16, та й то, половина - на неповних ставках. Ліжок тепер більш ніж утричі менше – всього 10. Та й ці куці ліжко-місця можновладці хочуть перевести на денне обслуговування. Це просто глузування над медициною, адже хворому болить не лише вдень, вночі, як правило, хвороби „злішають”. Коли постало питання про „оптимізацію” Григорівської дільничної лікарні, першими обурилися і запротестували медики. До речі, дуже допомогло нашій упевненості звернення до виборців нашого колеги, депутата обласної ради, Миколи Павловича Шимка. Спасибі за це і йому, і вашій, дійсно незалежній, газеті. Не думали, що нас так активно підтримають наші односельчани-григорівці. На сесію сільської ради, де мало розглядатися питання закриття лікарні, прийшло чимало людей. Тоді гуртом відстояли право на медичне обслуговування. Але ще потрібно було закріпити успіх на сесії райради. Спасибі народному депутату Олегу Ляшку, котрий прибув нас підтримати. На сесії планувалося розглядати схоже питання стосовно і Дмитрівської райлікарні, і низки сільських ФАПів. Очевидно, у присутності нардепа чиновники не ризикнули вдатися до своєї антилюдської справи. Проте віримо, що дійсно народний депутат Олег Ляшко не залишить нас на самоті з проблемою, адже йдеться про здоров’я – про найдорожче, що має людина.
До речі, у нашій Григорівці сільських медиків підтримали не всі. Одна з наших землячок навпаки, глузувала, мовляв, нехай лікарню закриють хоч і зовсім, а про роботу вночі не хотіла навіть говорити, мовляв, „що там медикам робити?...” Бог таки є! Через кілька днів зробилося їй зле, і треба ж - сталася біда ближче до опівночі. Добре, що поки працюємо цілодобово, врятували. Може хоч тепер вона змінить свою хибну думку.
Все залежить від людей - як підіймуться захищати свої права згуртовано, то зупинять злі наміри будь-кого.
Колектив медпрацівників, с.Григорівка
Нам пишуть і пропонують
- Деталі
- Категорія: Лист до редакції
- Опубліковано: П'ятниця, 30 серпня 2013, 12:02
Із задоволенням перечитував матеріали про історію заснування початкової школи на Бахмаччині. Мені, колишньому педагогові, було цікаво дізнатись про ті глобальні впровадження, задіяні царем-реформатором Олександром-ІІ. Колись нас переконували, що царат лише гнобив, придушував, знущався. Виявляється, дещо робилось і для людей. Спасибі авторові, Миколі Тереху - за зібраний матеріал, і редакції - за публікацію.
Сподіваюся, цей цикл продовжиться, хотілось би дізнатися і про перші школи на теренах колишнього Батуринського району, зокрема про Митченківську школу, де набував своїх перших знань, і де пізніше багато літ викладав. У знак вдячності, зберу відомості про минуле рідної альма-матер, можливо редакції це стане у пригоді. Погодьтеся, ми повинні більше знати про минувшину свого краю, про рідну малу батьківщину.
Іван Заліський
З днем народження, Обмачiв!
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 30 серпня 2013, 12:01
Свято прийшло і на вулиці Обмачева. Окрім Дня Незалежності, обмачівці святкували день села. Перед громадою, що дружно зібралася біля будинку культури, з урочистими вітаннями та побажаннями виступили голова сільради Віталій Михайлович Кухаренко, який побажав землякам успіхів та наснаги у їх праці на благо села, окреслив перспективи його розвитку, голова ради ветеранів Анатолій Михайлович Сиволозький, також слово брали деякі старожили. Влучно охарактеризував красу села у своєму виступі Анатолій Михайлович, згадавши рядки з твору Тараса Шевченка: “село на нашій Україні – неначе писанка село”. Згадували у виступах ветеранів, яких щороку стає менше і віковий рубіж яких уже потроху перевищує 80 років. “Ми з оптимізмом дивимося в майбутнє і сподіваємося, що все ж таки Україна вийде з небезпечної зони суцільних нестатків і безладдя” – зазначив наостанок А. М. Сиволозький.
Після всіх привітань голова сільради роздав присутнім односельчанам по шматку смачного короваю. Далі йшла концертно-розважальна програма. Порадували піснями Аліна Олона, Оля Шматок, достойно виступив вокальний жіночий колектив “Берегиня”, в репертуарі якого були як народні ліричні, так і жартівливі пісні.
Варто пригадати імена видатних обмачівців, невтомних працівників тутешнього колгоспу, які свого часу були удостоєні численних трудових орденів та нагород, серед яких: Данило Мусійович Нічога, Параска Андріївна Микитенко, Микола Васильович Сибір, Федосій Іванович Огієнко, Петро Гордійович Тарасенко, та багато-багато інших.
Cлужба 102
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 30 серпня 2013, 11:49
За минулий тиждень Бахмацьким РВ УМВС України в Чернігівській області по 10 кримінальних правопорушеннях встановлені особи, які їх скоїли, з них 2 крадіжки індивідуального майна, 7 фактів нанесених тілесних ушкоджень, 1 факт незаконного обігу наркотиків.
На автодорогах сталося одне ДТП, а саме: в м.Батурині по вул.В.Ющенка зіткнулися автомобілі „Хюндай” та „ВАЗ-2110”, внаслідок чого автомобілі-учасники ДТП отримали механічні пошкодження, ніхто з водіїв та пасажирів не травмований. За порушення громадського порядку в районі складено 74 адмі-ністративних протоколів, з них 5 - за дрібне хуліганство, 34 - за розпивання алкогольних напоїв у громадських місцях, 6 - за виготовлення, зберігання самогону та апаратів для його виготовлення, 7 - за придбання самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього виробництва. Співробітниками ДАІ за управління автотранспортом у стані алкогольного сп’яніння затримано 5 водіїв, складено 15 адміністративних протоколів за порушення правил безпеки дорожнього руху.
Так, на початку серпня 2013 року з-під під’їзду будинку, розташованого по вулиці Дружби в м.Бахмачі, невідомою особою було здійсненого крадіжку велосипеда марки «Аист». 19 серпня під час проведення заходів працівниками карного розшуку Бахмацького РВ УМВС було встановлено, що наступну крадіжку здійснив місцевий житель С. Проводиться досудове розслідування.
Про що розповідають старі світлини... (До 145-річчя залізниці і міста)
- Деталі
- Категорія: Краєзнавча сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 30 серпня 2013, 10:46
Отже, їдемо далі. Як і обіцяв у попередньому числі „Порадника” на вас, шановні читачі, чекає розповідь про вокзали станцій 1-го (у Конотопі) та 2-го класів (у Ніжині та у Кореневе) Курсько-Київської залізниці. Але спочатку, зауваження до нотатки Владислава Самойлова „Бахмачу залізничному – 145”, де без зазначення джерел вказано, що селище залізничників на місці сучасного міста Бахмача виникає у 1898 році. Це твердження є неправильним. Селища (а селищем тоді вважався населений пункт, який мав більше 10 постійних мешканців) при залізничних станціях виникають одразу після спорудження залізниці, бо концесійними умовами було передбачено будівництво службового житла для залізничників, які обслуговували станцію. Це службове житло у вигляді так званих казарм та напівказарм збереглося й донині; ми можемо й зараз бачити такі залізничні казарми у Бахмачі. Кількість цих житлових приміщень залежала від класності станцій. Згодом до цих перших станційних мешканців приєднувалися інші залізничники, які не могли претендувати на службове житло та інші мешканці – підприємці, основним заняттям яких було обслуговування пасажирів і вантажів, телеграфісти, поштовики тощо. Так і виникали селища навколо станцій - вони і мали відповідну назву. Наприклад, селище при станції Бахмач Курсько-Київської залізниці, селище при станції Бахмач Ландваро-Роменської залізниці. У майбутньому ці селища або зливалися з населеним пунктом, який дав назву станції (як, наприклад, у Конотопі, у Ніжині), або ставали окремими населеними пунктами (як, наприклад, Бахмач). Щодо зазначеного у нотатці В.Самойлова року (1898, правильно: 1897), то це рік проведення у Російській імперії Першого всеросійського перепису населення; попередній перепис, але лише податного населення (Десята ревізія) проводився за майже 40 років до цього, у 1858 році. Результатами перепису 1897 року й було вперше офіційно зафіксовано існування селищ при вищезгаданих станціях Бахмач, а злиття цих селищ у єдиний населений пункт відбулося у 20-х роках ХХ століття. Чи значить, що вони не існували до 1897 року? Ясна річ, що ні. Вищезгданае мною, вважаю, впевнило вас у цьому. Остаточну відповідь могли би дати папери Конотопського повітового земства, де, починаючи з 1865 року, вівся облік мешканців-платників земських податків усього повіту, у тому числі й у селищах при станціях (це натяк для майбутніх дослідників Бахмача).
Зошитку мій
- Деталі
- Категорія: День знань
- Опубліковано: П'ятниця, 30 серпня 2013, 09:39
Ось-ось розпочнеться новий навчальний рік. У ці дні мені захотілося написати про шкільні зошити. Погодьтеся, що частіше згадуються підручники, навчальна література. А от зошитам уваги приділяється значно менше.
Основа-основ навчання, на мою думку, це дитина, яка тримає у руці ручку і нею пише в зошиті. По письму, стилю написання літер, висловлюванню думок можна робити висновок щодо грамотності учня або учениці, знання навчального предмету, ерудиції, емоційного стану тощо.
Які в наш час гарні виготовляються зошити! Зайдеш у відділ канцтоварів і, неначе на виставку потрапляєш, бо перш за все погляд привертають обкладинки зошитів. На них зображені фото і малюнки природничої тематики, архітектура міст, техніка, улюблені герої казок, мультиків, квіти...
Ну як же не купити такі зошити!
Братське кладовище в парку «Кочубеївський»
- Деталі
- Категорія: Краєзнавча сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 30 серпня 2013, 08:28
Усе далі відходять грізні і важкі роки Великої Вітчизняної війни, але не згасає пам’ять про тих, хто не пошкодував свого життя для захисту Батьківщини. Минуло 70 років з того часу, коли затихли останні постріли гармат та прийшов вистражданий, довгожданий мир на батуринську землю.
У період німецької окупації, з 9 вересня 1941 року по 6 вересня 1943 року, Батурин пережив чорні роки своєї історії. З інформації батуринської сільради про збитки завдані нацистськими окупантами, яка розміщена у збірнику документів і матеріалів під редакцією Коваленка О.Б. «Батурин: сторінки історії», відомо, що «… за 2 роки окупації німцями розстріляно 25 чоловік, спалено – 18, вивезено на каторгу в Німеччину – 60 місцевих жителів». Крім того, з міста було вивезено 2360 голів ВРХ та коней, 277200 пудів хліба, 4540 штук птиці. Німецькі загарбники знищували колгоспне майно, палили скирти хліба в полі, будинок Генерального судді В.Кочубея перетворили на конюшню.
Уранці, 6 вересня 1943 року, Батурин було звільнено від німецьких загарбників воїнами 70-ї гвардійської глухівської стрілецької дивізії. У боях за Батурин відзначились 203-й, 205-й та 207-й полки. Активну допомогу радянським воїнам при переправі через річку Сейм надавали місцеві жителі, які показували воїнам безпечні переправи та, ризикуючи своїм життям, давали прихисток. За звільнення Батурина віддали життя 117 солдатів та офіцерів Радянської Армії.
Детальніше...