Останні публікації
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
- Повідомлення про оприлюднення проєкту рішення виконавчого комітету Бахмацької міської ради «Про встановлення тарифу на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування»
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Головна
Друга Світова війна у Бахмачі
- Деталі
- Категорія: Краєзнавча сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 04 грудня 2009, 12:29
Друга Світова війна у Бахмачі розпочалася з конфузу. Зранку, 22 червня 1941 року, місцеве радіо декілька разів сповіщало бахмачан, що опівдні буде виступати товариш Молотов. Але тільки-но бахмачани у зазначений час припали вухами до радіорупорів, щоб послухати, що скаже високий урядовець, а Молотов сказав: „Товариші!”, як Бахмацький штаб МПВО увімкнув у радіо сигнал-сирену повітряної тривоги, яка й завила так, що спочатку всім здалося, що то Молотов заридав у радіо. Але це враження було мінливе, бо сирена швидко позаганяла бахмачан в укриття. Так бахмачани промови товариша Молотова про початок війни й не почули.
Військовий час одразу ж позначився на житті міста. При міськраді було встановлене цілодобове чергування. Була утворена й комісія по наданню допомоги евакуйованим, які ешелонами їхали на Схід. На залізниці одразу ж була посилена охорона, відповідальність усіх службовців та робітників за своєчасне обслуговування та відправку усього залізничного рухомого складу. Бахмацький залізничний вузол запрацював на межі можливостей. Через нього йшли ешелони з біженцями, пораненими воїнами, розбитою технікою. Йшли ешелони, навантажені заводським устаткуванням, яке призначалося до евакуації тощо. „Зелене світло” мали поїзди з регулярними військами, озброєними танками, гарматами, та ті, що мали займати нові позиції для оборони; такі ешелони не проїздили Бахмач, а буквально пролітали. Зважаючи на таку кількість ешелонів, цілком зрозуміло стає те, що частина їх „осідала” на станційних коліях. На станції Бахмач-Київський не було жодної вільної колії, окрім прямої магістральної. Таких же ешелонів було доволі й на станціях Бахмач-Гомельский та Бахмач-Пасажирський. Ешелони ще не могли вирватися з вузла тому, що частина колій на об’їзних шляхах була пошкоджена у результаті авіанальотів німецької авіації.
ДАІ інформує
- Деталі
- Категорія: Вісті звідусіль
- Опубліковано: П'ятниця, 27 листопада 2009, 12:28
З 12 листопада, станом на 24.11 в Бахмацькому районі сталося 8 ДТП, в яких загинула одна людина, 5 отримало травми, 3 ДТП – з механічними пошкодженнями, без потерпілих.
12.11 в м.Бахмачі по вулиці Першотравневій, близько 23.00, водій автомобіля ВАЗ 21114, д/н СВ 4538 АМ, здійснив наїзд на пішохода - жінку, яка перебігала дорогу в неустановленому місці, та ще й була у нетверезому стані. Жінка, 1981 року народження, отримала тілесні ушкодження, доставлена в лікарню.
Слідами публікацій
- Деталі
- Категорія: Вісті звідусіль
- Опубліковано: П'ятниця, 27 листопада 2009, 12:26
Ніяк не думала образити гарну людину, але вийшло. Звикла довіряти, а виходить, що треба кожне слово ще й перевіряти. Що і вам усім раджу. Особливо – слово людей публічних.
А справа ось у чому. У солі.
28 листопада - день пам`яті жертв голодомору та політичних репресій
- Деталі
- Категорія: Вісті звідусіль
- Опубліковано: П'ятниця, 27 листопада 2009, 12:20
Про голод 1932-1933рр. багато написано, але коли ще живі його свідки, слід їхні спогади продовжувати фіксувати. І розповідати про це лихо тим, хто його не зазнав, тому що не жив у ті роки. Тоді, очевидно, не буде таких людей, які твердять, що голоду не було. А такі люди інколи приходять у музей. Нещодавно написані спогади наших земляків розвіюють будь-яку неправду про ті часи. Про смерть рідних і знайомих від голоду на рідній землі, про долю розділених злою волею сімей і про людяність в той нелюдяний час згадують:
Нескуба (Прохорська) Віра Олександрівна із с. Рубанки:
„Я з бідної сім’ї – нас не розкуркулювали. Батько трагічно помер, коли мені було 6 років. А під час голодовки нас було четверо: мама, бабуся, брат і я, 10-річна. Ми мали корову, то було молоко, сир, сметана. Я з бабусею ходила рвати квіточки клеверу, які товкли, і пекли млинці на кользяній олії. У Рубанці сусіди померли, було рачки прилізуть до нас і просять маму: „Надько, дай молока”. Мати давала. У них померли двоє дітей і батько Божко Максим. В колгоспі відразу давали їсти, а потім нічого було вже давати. Іще й по другу сторону сусіди померли – Громенко Іван Васильович. Материн брат помер також – Зігура Іван. Їздив до нас, то мати понакладає йому їсти – дітки збереглися, а він – ні, чоловіку більше треба було. У хуторі Заболотті було 107 дворів, в кожній сім`ї душ по шість. У половини хутора може одна душа померла, а в селі більше”;
„Усмішник Розстріляного Відродження”
- Деталі
- Категорія: Вулиця його імені
- Опубліковано: П'ятниця, 27 листопада 2009, 12:11
Так назвав автор нижче цитованої статті Остапа Вишню. Цього листопада Україна відзначила його 120-річчя, тихо, непомітно відзначила. А між тим, це ім’я було в нашій країні найбільш знаним після Т.Шевченка.
У Бахмачі, як і повсюди по Україні, є вулиця його імені. А що ми знаємо про нього?
Про відомі та невідомі факти життя найвідомішого українського гумориста з різних джерел.
... Гумор, сміх можна вважати за синонім свободи — принаймні внутрішньої свободи людини. Очевидно, Вишня володів секретом внутрішньої свободи за всіх ситуацій, свободи від “нечистої сили” і своєї, і чужої. Тому в його душі міг завше жити сміх — не “шибеничний гумор” і не жовчна злість — це йому було чуже, а соняшний гострий добрий гумор. З цього погляду характерний його дебют як гумориста. В 1919 році він як патріот УНР (але жодної з її партій!) завідував Медико-санітарною управою міністерства шляхів УНР. Вся республіка, затиснена з усіх чотирьох сторін світу ворогами, тулилась в Кам’янці і кількох прилежних районах. Фельдшер Павло Губенко, ризикуючи життям, особисто працював у поїздах, завалених тифозними хворими. Помагав їм ліками і смішними анекдотами, які сам складав і знаменито розповідав. В той час з’явився у газеті “Народня воля” його перший фейлетон за підписом Павло Грунський. Був він про українські міністерства: шляхів — без шляхів, фінансів — без фінансів, військове — без війська... Зате не бракувало міністрам часу для сварок. (Ну наче у наш час писане!- ред.)
У Бахмачі, як і повсюди по Україні, є вулиця його імені. А що ми знаємо про нього?
Про відомі та невідомі факти життя найвідомішого українського гумориста з різних джерел.
... Гумор, сміх можна вважати за синонім свободи — принаймні внутрішньої свободи людини. Очевидно, Вишня володів секретом внутрішньої свободи за всіх ситуацій, свободи від “нечистої сили” і своєї, і чужої. Тому в його душі міг завше жити сміх — не “шибеничний гумор” і не жовчна злість — це йому було чуже, а соняшний гострий добрий гумор. З цього погляду характерний його дебют як гумориста. В 1919 році він як патріот УНР (але жодної з її партій!) завідував Медико-санітарною управою міністерства шляхів УНР. Вся республіка, затиснена з усіх чотирьох сторін світу ворогами, тулилась в Кам’янці і кількох прилежних районах. Фельдшер Павло Губенко, ризикуючи життям, особисто працював у поїздах, завалених тифозними хворими. Помагав їм ліками і смішними анекдотами, які сам складав і знаменито розповідав. В той час з’явився у газеті “Народня воля” його перший фейлетон за підписом Павло Грунський. Був він про українські міністерства: шляхів — без шляхів, фінансів — без фінансів, військове — без війська... Зате не бракувало міністрам часу для сварок. (Ну наче у наш час писане!- ред.)
Бахмач у 30-ті роки XX століття (закІнчення)
- Деталі
- Категорія: Краєзнавча сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 27 листопада 2009, 12:05
На початку 30-х років ХХ століття залізничники Бахмацького вузла включилися у всесоюзний конкурс на кращу залізничну станцію і здобули першість серед залізничних станцій першої групи Конотопського залізничного району [1]. Участь у конкурсі взяли й паровозники, які також вийшли переможцями у запровадженні спареної роботи на паровозах і домоглися зменшення простоїв локомотивів на 5-10 відсотків проти норми. Відомою тоді стала ударна паровозна бригада А.К. Вербиленка, яка домоглася відмінного технічного стану локомотива та заощадила 16 відсотків палива й мастила. Газета залізничників „Ударник транспорту” [2] в листопаді 1931 року вийшла з великим заголовком „Вчіться у Бахмача” і розповіла про досягнення бахмацьких паровозників. Робітники Бахмацького ремонтного пункту у 1931 і 1932 роках посідали перше місце на Південно-Західній залізниці й одержали премію у сумі 2500 карбованців [3].
Слідами публікацій
- Деталі
- Категорія: Вісті звідусіль
- Опубліковано: П'ятниця, 20 листопада 2009, 12:04
„Нам не дано предугадать, как слово наше отзовется...”
(Ф.Тютчев)
Ми далекі від думки, що керівництво ДП „УкрСіверБуд”у Чернігові читає нашу газету. А раптом? А може працюючі тут передали. Все може бути. А скоріше всього – співпало. Та як би там не було, нам приємно.
І хоча авторка допису у рубриці „Якби я був керівником” (№46 „Порадника”) дійсно не на жарт постраждала, вона рада була побачити кольорові стрічки огородження вздовж траншеї по вулиці Дружби. Звісно, ще краще було б, аби такі роботи велися в сезон, але такого у нас не буває. І так, дякувати Богу, що житло будують.
Ваш «Порадник»
Увага! Конкурс „Бахмацька красуня 2010”
- Деталі
- Категорія: Вісті звідусіль
- Опубліковано: П'ятниця, 20 листопада 2009, 12:01
Відбудеться 12 лютого 2010 року в Будинку дитячої та юнацької творчості.
Порядок проведення конкурсу.
Районний конкурс краси проводиться в три етапи:
I та II етапи – відбіркові тури;
III етап – фінал.
На першому етапі проводиться відбір конкурсанток, вікової категорії 15-20 років, на основі подачі фотографій та короткого резюме до оргкомітету (у Будинок Дитячої творчості, колишній клуб Леніна) та поданням фотографій до незалежного голосування користувачів Інтернету на сайті газети „Порадник” www.poradnik.org.ua
Лисиця забігла прямо в селище!
- Деталі
- Категорія: Вісті звідусіль
- Опубліковано: П'ятниця, 20 листопада 2009, 11:59
Цей звір у міфології та фольклорі усіх народів вважається хитрим, розумним і вкрай обережним. Вполювати його завжди було не такою простою задачею, і такий трофей високо цінується мисливцями. Тож поява лисиці в населеному пункті, та ще й в людному місці, випадок унікальний.
У середу, 18 листопада, близько 10-ої години, в центрі селища Дмитрівки Валентина Михайленко побачила в своєму саду лисицю.
Наше інтерв’ю
- Деталі
- Категорія: Вісті звідусіль
- Опубліковано: П'ятниця, 20 листопада 2009, 11:54
На останній, 47-ій сесії міської ради один з присутніх громадян міста, мешканець району Бахмач-Київський пенсіонер Богдан Василь Ісакович звернувся з таким питанням, що хвилює, за його словами, всіх жителів мікрорайону. Це недостатньо зручне та безпечне облаштування пішохідного переходу, що викликає травмування тощо. Один з депутатів- залізничників замітив на це, що даний перехід є службовим і для людей не призначений, що викликало дискусію на сесії.
Ми вирішили звернутися за роз’ясненнями до фахівців. На мої запитання відповів головний інженер станції Бахмач Пирогов Олександр Васильович.
Детальніше...