Українська армія святкувала своє 16-річчя. Наших вояків вітали, про них говорили та писали. Не оминув і «Порадник» увагою - читай інтерв»ю з районним комісаром в №49. Та ми хочемо продовжити тему цікавим фактом з редакційного архіву. Нам передав його Іван Опанасович Ковтун, ветеран-фронтовик, людина активна і небайдужа. Про самого Івана Опанасовича, талановитого художника-аматора та про історію його відкриття художника-земляка Гната Яременка ми вже розповідали. Саме цей потяг до відкриття, неспокійна вдача невгамовного дослідника спонукала нашого доброго знайомого до постійних знахідок – у нього зберігається величезна колекція цікавих (а подекуди- унікальних) фактів різноманітної тематики. Говорить Іван Опанасович: «Багато за життя подорожував і де б не бував, враз цікавився, а чи є тут музей. Люди – по магазинах, а я – в музей, завжди щось для себе почерпну корисне». А то розповідав: був на курорті, пішов до місцевої церкви (а було це на Хмельниччині), запримітив таку цікавинку – наприкінці служби священик і всі прихожани стають на коліна і моляться за Україну, і так - кожної служби.  

 

Та повернемось до військової тематики – однією з тих своїх знахідок і поділився з нами ветеран. Цей факт – з історії ще радянської армії, але – з нашим, українським корінням.

Так ось, під час звільнення України, серед радянських військових нагород з`явився перший український - імені видатного українця.

«Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 жовтня 1943 року встановлено орден Богдана Хмельницького 1, 2 і 3 ступенів. Орденом нагороджувались командири і бійці Радянської Армії і Військово-Морського Флоту, керівники партизанських загонів і партизани, які проявили особливу рішучість і вміння в операціях по розгрому ворога, мужність і наполегливість про виконанні бойового завдання в боротьбі за радянську землю…»

Орденами 1 та 2 ступенів нагороджувались офіцери вищого командного складу, а третього – «…одержували рядові, сержанти й офіцери (до командира батальйону), партизани і командири партизанських підрозділів за ініціативу, мужність і стійкість, виявлені про здійсненні бойових операцій.

…У числі перших орден Богдана Хмельницького 3-го ступеня одержали командир роти лейтенант К.І.Коханський – за визволення м.Бахмача, командир танка сержант Л.Туловсков та ін. Загалом у роки війни орденом Богдана Хмельницького 1-ступеня нагороджено понад 250 воєначальників, 2-го ступеня – 2309 генералів і офіцерів, 3-го ступеня – 5693 солдати і офіцери».

Стаття під назвою «Розповідаємо про бойові нагороди» була надрукована на ст.32 видання «Під прапором ленінізму» в №6, за березень 1975 року. Зберігав і передав в музей с.Бахмач Ковтун Іван Опанасович. І всі ми, бахмачани, вдячні за те Вам, Іване Опанасовичу. За небайдужу Вашу душу, за збережену пам`ять.

А далі… Можливо, когось зацікавить ця інформація і спонукає до пошуку. В офіційних джерелах, які має район, даних про нагороди визволителів Бахмача немає. Так, в усякому разі, нам сказав голова районної ради ветеранів Іван Георгійович Соколов.

Будемо шукати?