Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Не хлібом єдиним...

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 
 
Тяжкою працею здобуває людство свій хліб насущний. Говорячи про хліб, ми, звичайно, маємо на увазі взагалі продовольство. Первісна людина хліба не знала, задовольнялась збиранням їстівного, із часом рибальством і полюванням, аж поки homo sapiens не став тим, чим ми є сьогодні. І завжди, навіть у найтяжчі для себе часи, вона думала про духовне. Уже на найдавніших артефактах Мізинської стоянки на Чернігівщині ми бачимо наслідки цих роздумів – якісь малюнки, зображення перших у світі меандрів (меандри -орнаменти), мікроскульптури, знаряддя праці тощо. Отже, люди ті прагнули осмислити суть життя. Дійсно, їмо для того, щоб жити, а не живемо для того, щоб їсти.
 
Якось, розглядаючи експозиції Бахмацького історичного музею, чомусь пригадав саме цю максиму. Напевне, тому що перед очима були чудові вишивки, створені нашими земляками, вірніше землячками, хоча вишиванням займається не тільки прекрасна половина людства. Запам’яталися роботи Ващенко Раїси Павлівни („Збирання винограду”), Птухи Надії Миколаївни („Березовий гай”), Сергієнко Лідії Степанівни („Українська гостина”). На черзі, наступної осені, виставка робіт моєї колеги Валентини Олександрівни Котлобулатової. Усі вони відвідують клуб вишивальниць „Бахмацька світлиця” при районному Будинку культури. Добру справу роблять його керівники, плекаючи і підтримуючи культурні, тобто духовні устремління своїх земляків.

Адже раніше вишивання було обов’язковою і улюбленою справою кожної жінки в сім’ї. Дівчата готували посаг до майбутнього одруження і долали з голкою в руках довгі вечори, прихоплюючи і частину ночі. Про старших жінок я вже й не говорю: вишита річ прикрашала хату та одяг і в свята, і в будні. Приклад батьків наслідували діти. Пам’ятається, ще в шкільні роки, наслідуючи маму та підтриманий Раїсою Іванівною Білогривенко, своєю першою учителькою, узяв участь в якійсь республіканській виставці дитячої творчості і за свою вишивку навіть був нагороджений книгою чернігівського автора.

Уперше побачив справді мистецьку роботу, пейзаж рідного краю, у помешканні колег, подружжя Г.О.та О.О. Батюків у Красному Колядині, тепер Талалаївського району. Навіть не повірив, що то не полотно, писане олією, а майстерна вишивка. Тоді господиня зняла зі стіни той шедевр і наочно переконала Хому-невіруючого. А ось днями отримав з Чернівців бандероль і в ній - чудову світлину з портретом І.С.Мазепи, виконаного в техніці художньої вишивки. Автор цього художнього шедевру - Любов Василівна Васкуп, учителька математики Кам’янської школи з-під Чернівців.

Любов Василівна стала справжнім майстром цього виду художньої творчості, заслуженим членом Національної Спілки декоративно-вжиткового мистецтва. В її колекції налічується близько 450 робіт, у тому числі 50 ікон, доріжки, серветки, жіночі і чоловічі сорочки, пасхальні покрівці тощо. Дійсно, не хлібом єдиним живе ця жінка, як і згадані наші землячки з Бахмача. А надіслав мені ту світлину давній знайомий і відомий краєзнавець з Буковини Мірча Дмитрович Мінтенко, для передачі в Бахмацький історичний музей, що я із задоволенням і зробив.

З не меншим задоволенням розповім вам, шановні читачі, про цю людину, що теж живе не хлібом єдиним.

Мірчі Дмитровичу нещодавно   „стукнуло” 70 років. З чим ми його щиро і вітаємо!

Життя склалося так, що завершувати його доводиться в геріатричному пансіонаті в селі Михальчі поблизу рідного Великого Кучурова. І знову вчителі, Елеонора Тодорівна Скіпор, краєзнавець, редактор, автор понад 20 книжок та Наталія Сальванівна Бевцик з ініціативи бібліотечних працівників  району взялись за непросту справу вшанування колеги. Гуртом віднайшли в давніх періодичних виданнях публікації Мірчі Дмитровича, у числі іншого і переклади на молдовсько-румунську мову, про частину яких уже й сам автор забув. Ось ці матеріали ентузіасти і вирішили об’єднати і видати окремою книгою під назвою „Чисті джерела натхнення”. Редактором нового видання зголосилась бути Е.Скіпор, адже справа ця для неї знайома. Наполегливі жінки заставили похвилюватись та потрудитись і самого ювіляра, примусивши його віднайти у знайомих земляків із села Михальчі,  де розташований пансіонат, автентичний старовинний стрій (одяг) і сфотографували краєзнавця в ньому для майбутньої книжки, гроші на видання якої збирають громадою. Сподіваємось, що ця світлина буде цікавою і для наших читачів, які ще раз зможуть переконатись, якою різноманітною і багатою людьми та справами їх рук є наша Батьківщина Україна.
 
 
Вшанувати відомого краєзнавця, почесного громадянина Великого Кучурова прибула ціла делегація, що представляла рідну Буковину і сусідню Івано-Франківщину. Схвильований ювіляр зустрів прибулих якимось скромними гостинцями, а гості поділились своїм творчим доробком. Одна з тих книжок, „Гімн Карпатам” Іллі Мотреску, підготовлена  до друку Е.Скіпор, передана ювіляром Бахмацькому музеєві.

Варто також згадати, що Мірча Дмитрович відомий і у нас. Це саме він віднайшов і переслав нам на Бахмаччину, у Батурин, матеріали про видання для православних арабів Близького Сходу Євангелії арабською мовою, профінансоване гетьманом України І.С.Мазепою, та про спорудження в місті Галац (Румунія) пам’ятника українському державному і культурному діячеві.

Ось така людина небайдужа, мій колега і давній друг Мірча Мінтенко. Не хлібом єдиним...

Б.Киричок, краєзнавець

Пошук по сайту




© 2007-2018 Бахмацька газета "Порадник"
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове