Company Logo

Останні коментарі

  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...

     
  • Шурави в переводе с арабского -совет (советский)

    Детальніше...

     
  • Ну і шо? Було прийнято 39 заяв.Який кінцевий результат? прочитайте уважно,ніяної конкретики,одна ...

    Детальніше...


Віддячують мені тим же

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Трапилося обговорювати у компанії проблеми міста, підняті у дописі до „Порадника” Іваном Олехом. Говорили про різне, а потім один з присутніх згадав добрим словом Зою Тихонівну Кузьмину. А спала вона на думку, бо мала причетність до переходу, згаданого у статті. Виявляється, з власної ініціативи багато років вряд поклала на себе обов’язок – трусити заледенілу стежку на підході до залізниці. Тоді і решта згадали всипану попелом бетонну плиту, яку долали вже не остерігаючись упасти, навіть у найнебезпечнішу ожеледь. Послухавши ту розповідь, вирішив перевідати жінку-благодійницю.


Мешкає вона поруч з автошколою. Знайти дуже легко. Її знає тут кожен.


Зоя Тихонівна явно зраділа гостю, бо самотність набридає. Їй уже 85, і обов’язки „коменданта переходки”, як її жартома назвали сусіди, вона вже не виконує, бо за межі двору ходить рідко. Увесь вік пропрацювала на залізниці, звідти пішла на заслужений відпочинок, але ще кілька років трудилась в автошколі, благо, вона поруч.


- За переходкою доглядала, доки була молодшою. За звичкою ще й зараз збираю попіл, але бажаючі продовжувати мою справу не знаходяться, - ділиться думками співрозмовниця. - Може від того, що турбувалася про людей, чимало моїх добровільних опікунів віддячують і мені тим же. Якщо є така змога, привітайте всіх їх з Новим роком! На жаль, знаю не всі прізвища, тому назову, як звертаюся: це Федір Андрійович, Ніна Михайлівна, Марія Григорівна, Іван Федорович. Завжди рада Ользі Власенко, Олексію Новохацькому, Любові Голуб, листоноші Оксанці. Хай їм усім здоровиться, щастить, заможно живеться у Новому році, - побажала літня жінка.


Поговорили з нею і про міські проблеми.


- Звісно, переход має бути. А ще якби потурбувалась котрась добра душа і відкрила на нашому кутку аптеку. Їй Богу, дякували б за це всі і звертався б весь великий наш куток аж від бурякорадгоспу.


Спілкувався Борис Бобришев

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Пошук по сайту




© 2007-2016 Бахмацька газета "Порадник". Розробка та супровід: 16500.com.ua
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове