Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Бахмач. Залізниця й місто.

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 
Частина третя
 
Розповівши про будівництво станції Бахмач Курсько-Київської залізниці, у цій частині я хочу зупинитися на початку станції Бахмач Лібаво-Роменської залізниці. Питання це, як узагалі й історія цієї залізниці, що простягалася від Ромен до Лібави (нині Клайпеда, Литва), є terra incognita. Я не зустрічав жодної сучасної історичної літератури,  присвяченої хоча б побіжно історії цієї залізниці. Тому розповім, що знаю. 

По-перше. Ця залізниця мала винятково економічне значення. У Ромнах у ті часи (середина ХІХ століття) проходив чи не найбільший сільськогосподарський ярмарок, куди звозився товар майже з усього україн-ського Лівобережжя. А Лібава-Клайпеда – це незамерзаючий навіть узимку порт на Балтійському морі. Таке поєднання дозволяло здійснювати торгівлю між сільськогосподарськими українськими губерніями й закордонними державами, незважаючи на примхи погоди протягом усього року, а не тільки взимку та влітку, як це було зазвичай.
 
А тепер наводжу повністю (мабуть, уперше) наступний документ – іменний Височайший указ від 4 жовтня 1871 року, адресований керівникові Міністерства шляхів сполучення Російської імперії та представленим ним урядовому Сенату 29 жовтня. Імператорський указ має наступну назву – „Про відчуження з приватного володіння земель та іншого майна, які потрібні під час будівництва Ландварово-Роменської залізниці” та містить наступне:

Управляющему Министерством Путей Сообщения.
Утвердив, в 29-й день минувшего июля, постройку Ландварово-Роменской железной дороги, повелеваем: сделать нужные распоряжения к отчуждению из частного владения земель и других имуществ, которые потребуются под устройство означенной железной дороги, и, в вознаграждение владельцев за отчуждаемую от них собственность, поступить на точном основании существующих узаконении об имуществах, отходящих из частного владения по распоряжению Правительства.
На подлинном Собственною ЕГО ИМПЕРАТОРСКОГО ВЕЛИЧЕСТВА рукою написано:
В Ливадии
4 Октября 1871 года.                          «АЛЕКСАНДР» [1].
 
Документ містить важливу інформацію. По-перше, він указує на дату остаточного рішення щодо будівництва залізниці – 29 липня 1871 року, а по-друге, чітко встановлює першу назву залізниці, тобто  Ландварово-Роменська [2] та побіжно вказує на час проведення пошуково-розвідувальних робіт – 1870-початок 1871 року.

Далі наша інформація буде базуватися виключно на офіційному виданні Департаменту залізниць Міністерства шляхів сполучення Російської імперії – „Збірнику відомостей про залізниці у Росії” [3]. Зі „Збірника...” ми дізнаємося, що Височайше затвердженим 1 й 24 березня 1870 року протоколом Комітету залізниць Ландварово-Роменська гілка зарахована до числа найнеобхідніших залізниць. Пошуково-розвідувальні роботи на ній проводилися в 1870 році, а приблизний проект концесії був затверджений 9 травня 1871 року. Проектом передбачалося, що вище названа  залізниця, відокремившись від С.-Петербурзько-Варшавської   між станціями Ландварове й Вільно, буде прямувати на південний схід; перетин з Московсько-Брестською залізницею (шляхом будівництва мосту ) проектувався в Мінську, а з Курсько-Київською залізницею – на станції Бахмач; причому перетин у Бахмачі спочатку планувався в одній площині.  З Бахмача залізниця прямувала до Ромен. Довжина її передбачалася  до  718 верст, тобто майже вдвічі більша від Курсько-Київської; рухомий склад залізниці мав нараховувати 108 потягів, 82 пасажирські вагони, 4 – арештантських, 762 товарних і багажних та 1000 платформ.
 

 
Переможцем тендера на будівництво був визначений уже знайомий нам по будівництву Курсько-Київської залізниці Карл фон Мекк [4]. Залізниця будувалася ділянками, і планувалося збудувати її за три роки. Напрямок залізниці був дещо змінений, що зменшило загальну її довжину, але вже 1874 року були введені в експлуатацію ділянки від Гомеля до Бахмача (12 січня 1874 року, 184 версти) й від Бахмача до Ромен (15 липня 1874 року, 72, 5 версти). Отже, ми остаточно можемо встановити точну дату відкриття станції Бахмач Ландварово-Роменської залізниці – це 12 січня 1874 року [5]. У частині 1-2 нарису ми згадували дату відкриття ст.Бахмач, яка згодом отримала назву Бахмач-Київський, а тут йдеться про нинішній Бахмач-Гомельський.  Залізничне селище при цій станції (як ми побачимо далі) найбільш посприяло розбудові сучасного міста. Але про це все згодом.  

1. Сборник сведений о железных дорогах в России. 1870-1872. Отдел I. – С.319.

2. Ландварове – залізнична станція вже існуючої на той час залізниці Варшава – С.-Петербург.
Знаходилася вона приблизно у 8 верстах від станції Вільно (нині Вільнюс, столиця Литви). Від цієї станції теж був вихід сільськогосподарських товарів з України до  незамерзаючих портів Балтійського моря, але це були іноземні прусські порти – Данциг, Кенігсберг, Бреслау тощо. Тому через деякий  час, щоб не було перешкод   вивозу товарів іноземцями, і була побудована залізнична гілка на Лібаву-Клайпеду, яка в  ті часи належала Російській імперії, й залізниця отримала нову назву Лібаво-Роменська.

3. Сборник сведений о железных дорогах в России. 1870-1872. Издание статистического отдела Министерства путей сообщения. – С.-Петербург. 1875. Видання вийшло у двох томах.

4. Докладно про Карла фон Мекка, про його роль у заснуванні нашого міста планую розповісти у четвертій частині свого нарису.

5. Сборник сведений о железных дорогах в России. Отдел II.  С.89.

М.Виноградов

Пошук по сайту




© 2007-2018 Бахмацька газета "Порадник"
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове