Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Військовий міністр

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 
...Однією з причин, що привели до звільнення головнокомандуючого, було й те, що партія самостійників, яка в цей час підтримала генерала, перейшла в опозицію до соціалістів, а у тих в уряді були ключові позиції. З іншого боку в армії склалося своєрідне дво-владдя, про що І.Мазепа, один із лідерів української соціал-демократії, міністр внутрішніх справ із квітня 1919 року (до речі, уродженець Новгород-Сіверського повіту), писав:

„Греків увесь час відривався від своїх безпосередніх обов’язків для переговорів з французьким командуванням в Одесі. Тепер, коли уряд Остапенка поставив ставку на порозуміння з Антантою, Греків разом з міністром закордонних справ Мацієвичем майже не покидали Одеси. Тому фактично воєнними справами продовжував керувати Петлюра, хоч Греків також давав свої розпорядження на фронт. Наслідком цього на фронті запанувало ще більше безладдя. Раз-у-раз траплялося, що Греків і Петлюра своїми протилежними наказами вступали в гострий конфлікт між собою. Саме в цю добу між Петлюрою і Грековим встановились дуже неприязні відносини, які ніколи вже потім не покращали”.

Наказом від 21 березня 1919 року О.Грекова було звільнено з посади Наказного отамана. Залишившись поза справами, він переїжджає в Західну Україну до Станіславова (тепер Івано-Франківськ). Це був час, коли Галицька армія зазнавала поразки за поразкою. Голова Генерального секретаріату (уряду) ЗУНР С.Голубович запросив О.Грекова очолити армію. 9 червня 1919 року Голова ЗУНР Є. Петрушевич підписав наказ про призначення О.Грекова Начальним Вождем Галицької армії(головнокомандуючим).

Унаслідок поразки в Першій світовій війні Австро-Угорщина розпалася на кілька незалежних держав. 19 жовтня 1918 року Українська Національна Рада у Львові проголосила українську державу на всій українській етнічній території Галичини, Буковини і Закарпаття. „Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель бувшої австро-угорської монархії” встановив назву нової держави – Західно-Українська Народна Республіка. Територія ЗУНР становила 70 тисяч квадратних кілометрів, на якій проживало 6 мільйонів населення. Державними символами стали герб - золотий лев на синьому тлі та блакитно-жовтий прапор.

Національним меншинам на території ЗУНР гарантувалися рівні права з українцями. Проте якщо німці та євреї до нової держави поставились лояльно, то поляки почали проти неї війну. Почалася україно-польська війна, уже 21 листопада, після кровопролитних боїв, польські війська захопили столицю держави Львів. Уряд переїжджає до Тернополя, а згодом і до Станіславова. Одночасно румунські війська окуповують Чернівці, а згодом і всю Північну Буковину.

Уряд ЗУНР веде активну зовнішню політику і встановлює дипломатичні відносини з Австрією, Німеччиною, Угорщиною, Канадою, США, Італією та іншими державами, відкриваючи в них посольства та дипломатичні представництва. Ведуться переговори з урядом УНР і 1 грудня 1918 року у Фастові підписується попередня угода про об’єднання ЗУНР і УНР.

22 січня 1919 року у Києві, на Софійській площі, відбулося урочисте проголошення Акта про злуку ЗУНР і УНР в єдину соборну УНР. ЗУНР отримала назву Західна Область Української Народної Республіки (ЗУНР ЗО). Сьогодні ми святкуємо цю дату як День соборності і свободи. Втім обидві частини України і далі зберігали власні уряди й інші державні структури.

На кінець весни 1919 року армія ЗУНР зазнала поразки в боях із польськими військами, що багатократно переважали Галицьку армію, і була деморалізована. На посаду її Головного командира, як сказано вище, запрошують генерал-хорунжого О.П.Грекова. До цього він уже два місяці проживав у Галичині, знайомився з її збройними силами.

Новий командуючий Галицької армії швидко провів її перебудову на основі висунутої ним концепції реорганізації, яка передбачала відмову від таких давно усталених структурних одиниць, як полк та дивізія. Ця концепція закріпила за генералом не тільки славу бойового генерала. Він тепер визнаний і як крупний військовий теоретик першої чверті ХХ століття.

Згідно зі своєю новаторською концепцією побудови збройних сил, О.Греків запропонував зробити корпус найвищою формою тактичного військового з’єднання, до складу якого входило від двох до п’яти бригад, які в свою чергу поділялися на батальйони. Першим бойовим завданням, яке отримав генерал-хорунжий, був розгром польського угрупування в районі Чорткова. Із завданням генерал блискуче справився, що принесло йому славу, визнання і любов вояків і старшин УГА.

На початку наступу в УГА налічувалось близько 30 тисяч вояків. У ході переможних боїв в країні запанувало велике патріотичне піднесення, до УГА зголосилось вступити близько 100 тисяч добровольців, однак взяли до армії тільки 15 тисяч, інших відпустили по домівках. Катастрофічно не вистачало зброї, боєприпасів, військового спорядження, транспорту.

І все ж ... Наступ успішно продовжується, польські війська відступають. Львів майже оточений. Більша частина території ЗУНР звільнена. Однак взяти Львів не змогли. Проти УГА стягуються всі вільні польські сили, у тому числі 60- тисячна армія генерала Геллера, сформована і добре озброєна у Франції, половина офіцерського складу якої була укомплектована французькими офіцерами. На чолі польських військ стає особисто Ю.Пілсудський. На 6 червня УГА витратила весь боєзапас, воювати стало нічим.

Пізніше, коли і ЗУНР, і українсько-польська війна стали надбанням історії, один із учасників тих подій О.Ключенко так згадував про них і участь у них О.П.Грекова: «Вже сама постава генерала Грекова вказувала, що маємо перед собою вождя з крови й кости, з його бистрого зору й високого чола промовляла ініціатива, бистрий ум та дар бистрої орієнтації, з його ділання виявлялася залізна рука. Це відчувалося миттю по обнятою генералом Грековим керуванням армії.Не зважаючи на недолугого начальника булави Штіпшиц-Тернову, начеркнув він, використовуючи перший успіх під Чортковим, глибоку операцію. Частини ламали раз-по-раз опір противника, йшли з ентузіазмом на пробій – хоча було в на бійницях стрілива дуже обмаль, і то рос.набої до австрійських рушниць! – бо вірили в здібність і знання свого вождя...»
 
 
 Далі буде
Б.Киричок, краєзнавець,
смт.Дмитрівка
 
 
 
 

Пошук по сайту




© 2007-2018 Бахмацька газета "Порадник"
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове