Останні публікації
- У Бахмачі прийняли 20 пологів, хоча лікарня і не мала відповідного договору з НСЗУ
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
Останні коментарі
-
А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Сплять кургани „тёмные”?
/ 0
- Деталі
- Категорія: Краєзнавча сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 15 червня 2012, 20:36
Територію Чернігівщини можна вважати північним рубежем поширення скіфської культури. Про перебування тут скіфських племен свідчать кургани - різновид пам’ятників у формі земляного насипу над поховальною ямою.
В Україні поховальні кургани-насипи здавна називають могилами. Цікава етимологія цього слова. У словнику В. Даля читаємо: «мога», «могута» (слово східного походження) — міцність, сила, влада; «могила» — великий древній насип, де, за переказами, поховані могутники, знатні люди. Чим вищий пагорб - тим більше заслуг і слави у покійника.
Ці поховальні місця здавна приваблювали увагу місцевого населення. Їх вважали сторожовими козацькими вежами, редутами, похованнями козацьких ватажків тощо. Про кургани ходили у народі легенди та перекази, пов’язані із захованими скарбами (бочками з грошима, мішками із золотом) та привидами, що їх охороняють. Можливо, ці розповіді мали під собою реальне підґрунтя. Скіфські поховання дуже часто містили коштовні речі, перш за все, вироби із золота.
Під час нашої чергової музейної експедиції житель м. Бахмача (уродженець с. Бахмача) Олександр Митрофанович Неїзжалий (1924 р.н.) розповів про розорані та майже зрівняні кургани, що в більшості ледь прослідковуються на території с. Бахмача:
„На просторах с. Бахмача багато скіфських пам’яток. У районі сучасного Майдану (с. Бахмач-І) в дореволюційні часи розташовувався курган. Із нього, зі слів моєї матері Єфросинії Кирилівни Пришви (1892 р.н.), можна зріти в ясну погоду верхівки церков Батурина - такий високий був.
Коли прокладали „сошейки”, то підрядчики брали землю і докопались до поховання чоловіка саженного зросту (приблизно 2 м 13 см). Богатир був у парчовій, тобто протканій золотом, мантії. Головний убір із кінським волосом і кокардою. Мантія защіпалась на золоту брошку. На лівій руці - браслет у вигляді змія. У рукавах одежі – запонки. Чоловік носив золоті сережки.
Цінності із кургану в період голодовки 1933 року місцеві жителі здали в торгсин (торговельний синдикат - у СРСР в 30-х рр. ХХ ст. Всесоюзне об`єднання із торгівлі з іноземцями, ліквідовано у 1936 р.) Кістяк перепоховали на кладовищі біля церкви. Біля якої - мати не говорила.
Найбільший, може, й головний, курган - Цьомкалиха - розкинувся в Деркачівці над р. Рудкою. Старі люди говорять, що гора ця ніколи не прощала „чорних археологів”, які прагнули проникнути в її надра. Із шукачів скарбів ніхто не вижив.
Біля залізничної зупинки „6 кілометр” – курган „Розрізана могила”. Коли зводили залізну дорогу, то обійти цей насип не можна було і залізнична колія переділила поховання надвоє - звідси і назва.
Один курган широчівся в урочищі Даньківка, біля кладовища. На ньому вікувала церква, яку зруйнували в 1930-х роках.
Частина вулиць Лесі Українки і 8 Березня (Гора) також розміщена на колишньому кургані.
Пролягли скіфські поховання й через с. Бахмач-ІІ: одне - на околиці (на ньому розташоване кладовище), інше - біля колишньої цегельні на Моргунівці. У районі Фаранок теж - підвищення. Може, і це - курган.
На похованні „Могила ” (с. Острів) довгий час були млини”.
Майже з кожним із цих курганів пов’язані різноманітні легенди. Всі вони мали назви, які з різних причин забулися в народі, так як і пам’ять про ті події.
Численні курганні групи II-I тис. до н.е., що простягнулись на сотні кілометрів, чекають на своїх дослідників. Поступово, з року в рік, вони руйнуються оранкою, інколи знищуються під час земляних робіт, а в останні роки їх „полюбили” грабіжники, шукачі скарбів, діяльність яких знову пожвавилась.
Примітка. Спогади записані завдяки Васечко Лесі Костянтинівні.
Валентина Пушенко, ст. науковий співробітник Бахмацького районного історичного музею.
Від редакції. Наскільки нам відомо, і про це говорив нам в інтерв’ю і начальник відділу культури райдержадміністрації (ще у 2007 році) О.Ситайло, кургани входять до числа археологічних пам’яток культури, що охороняються державою (усього таких пам’яток у районі – 70). Як будуть і надалі так охоронятися, наші діти й онуки вже не знатимуть, що таке – курган.
Коментарі
Скажіть, будь-ласка, чи можна дізнатися більш детальну інформацію? Якщо так, то в кого і яким чином? Буду дуже вдячна Вам! Успіхів і творчої наснаги! Нехай процвітає Ваше видання!
Стрічка RSS коментарів цього запису