Про що розповідають старі світлини... (До 145-річчя залізниці і міста)

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Краєзнавча сторінка

Опубліковано: П'ятниця, 05 липня 2013, 15:20

Нагадую бахмачанам, що 17 грудня цього року виповнюється 145 років від часу початку руху на ділянці Курсько-Київської залізниці від Ворожби до Броварів. До речі, станція у ХІХ ст. мала назву „Бровори”. Тоді ж була збудована станція 4-го класу Бахмач, яка й дала початок нинішньому місту, що до цього часу залишається містом залізничників. Готуючи велике дослідження з історії цієї залізниці й заснування міста, мені час від часу потрапляють на очі старі світлини. Те, що на них зображено, інколи настільки захоплює, що я вирішив поділитися з вами своїми враженнями.

Придивімося уважніше до мал.1 і мал.2. Перед нами зображення першого залізничного моста Курсько-Київської залізниці через Дніпро. Рух по ньому (і на всій ділянці від Курська до Києва) був відкритий лише на початку 1870 року. До того пасажири доїжджали до тимчасової станції на лівому березі Дніпра в районі нинішньої станції Дарниця і мусили поромом переправлятися на правий берег, де в ті часи розташовувався Київ. Будував міст військовий інженер Аманд Єгорович Струве (мал.3), який народився 30 травня 1835 року в німецькій дворянській родині. Його предки переїхали до Росії у XVII столітті. Закінчивши Головне артиле-рійське училище, А.Струве вступає на дійсну військову службу. Та військова кар’єра його не приваблює. Він продовжує навчання в Миколаївському інженерному училищі й академії, удосконалює свої знання за кордоном. У віці 22 роки вступає на службу до відомства шляхів сполучення. 1867 року він займає посаду інженер-капітана при Київському окрузі шляхів сполучення, де й отримує замовлення на спорудження вище згаданого мосту. Міст споруджувався з березня 1868 р. майже два роки закордонними компаніями за участю місцевих робітників за проектом і під безпосереднім керівництвом А.Струве. Суцільнометалевий, з гратчастих ферм, міст мав 13 опор і 12 прольотів по 292 фути (89 метрів) кожен. Загальна довжина складала майже версту (480 сажнів або близько 1,5 км). За довжиною він виявився найдовшим у Європі. На його спорудження пішло 246 тисяч пудів заліза (понад 3 тисячі тонн). Під час випробувань на кожний з 12 прогонів поклали вагу у 18 тисяч пудів. Під час будівництва цього мосту вперше у європейський практиці використовувались кесони. 12 лютого 1870 р. по мосту пройшов перший потяг, а постійний рух був відкритий після освячення мосту 4 квітня 1870 року. За цю споруду інженер-капітан А.Є.Струве був жалуваний чином полковника. Окрім мосту, А.Струве спроектував і побудував у Києві централізований водогін, кінну залізницю, першу в Російській імперії лінію електричного трамваю – київський трамвай (2 травня 1892р.), вуличне освітлення. Закінчив свою кар’єру А.Струве у чині інженера-генерал-лейтенанта на будівництві мосту через Волгу в м.Сизрані. 12 вересня 1898 р. А.Є.Струве не стало. Помер він від хвороби печінки у своєму маєтку Аннине поблизу Коломни (Росія). Похований у Санкт-Петербурзі на лютеранському Волковому цвинтарі.

Доля моста була невтішна. У 1920р. його перший раз зруйнували, але наступного року відновили. Остаточно він був зруйнований у 1941 році радянськими військами під час відступу з Києва і вже не відновлювався. Поруч з руїнами мосту в 1943-1949 роках збудували Дарницький залізничний міст. Сьогодні поруч з ним збудований сучасний автомобільно-за-лізничний міст, який має назву «міст Кирпи». Але й до сьогодні, прямуючи до Києва, ми можемо побачити (праворуч від Дарницького мосту ближче до правого берега Дніпра) залишки ферм мосту А.Струве.

М.Виноградов

• < Попередня
• Наступна >