Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Майстри деревообробного ремесла Батурина у XVII-XVIII ст.

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Деревообробне ремесло в Україні відоме ще з часів Киїівської Русі. До найбільш масових деревообробних занять належали бондарство та теслярство. Майстрів, які були обізнані у даній справі, називали бондарями і теслями.


Перші згадки про майстрів даного ремесла у Батурині датуються 1666 роком. У переписі зареєстровано в околицях Батурина 5 дворів бондарів: “ремесленные люди Прокоп Яковлев, Иван Матвеев, мещанин Павел, бедный человек Микита - бондари”. В описі населення за 1726 р. зустрічаємо теслярський цех, що налічував також 5 дворів і, ймовірно, об’єднував у собі різних майстрів цього ремесла - бондарів та теслів.


У роки гетьманування К. Розумовського (1750-1764рр.) у джерелах згадуються вже 14 майстрів з деревообробки. Серед них бондарі, токарі, слюсарі та теслі . При дворі графа також “ находилось 3 слесаря, з столяра и 2 их ученика... ”. У відомостях про забудову та землевласників Батурина 1803 року також зустрічаємо жителів містечка із характерними прізвищами : Бондаренко, Тесля, Токар, Бондар, Слюсар, Довбиш, Ситник, Лавченко, Банкарез тощо.


Теслі займалися виготовленням дерев’яних будівельних конструкцій (склепінь, підлог, стін, покрівельних перекриттів). Народними майстрами-теслями у XVII-XVIII ст. було зведено багато церков, фортифікаційних укріплень, водяних млинів та вітряків.


Бондарство — вид деревообробного ремесла, пов’язаний із виготовленням ємностей — бочок, діжок, барил, цебер та багато інших дерев’яних речей - возів, саней, покрівель, сідел. Різноманітного дерев’яного устаткування, наприклад, гвіздків-кілочків, якими “зшивалися” вози та шкіряне взуття. З дерева майстри також виготовляли водопровідні труби.


Для виготовлення ремісничих виробів у кожного майстра був набір інструментів і знарядь. Ковалі виготовляли для майстрів з обробки дерева високоякісні сталеві інструменти - сокири, тесла, пилки, скобелі, долота, свердла, наструги (інструмент типу фуганка), стамески, бондарські скобельки, різці, ножі, обценьки та дерев’яні клинки. Ціна на весь інструментний ряд у кінці XVII ст. складала близько 80 руб. При цьому середній заробіток бондаря був близько 75 руб. на рік, теслі — 60 руб. Працювали майстри - бондарі 7 місяців на рік, а теслі - 9 місяців. Це була переважно родинна справа. Термін навчання даному ремеслу тривав 5-7 років. Адже деревообробне ремесло потребувало глибоких знань про породи та види деревини, способи розмітки та виготовлення дерев’яних конструкцій, умінь користування робочим інструментом та виконання операцій по роботі з лісоматеріалами. Володіли вони й початками геометрії: зокрема, радіус дна діжки обчислювали шляхом поділу величини її окружності на шість.


Одна з найдавніших технік майстрів з деревообробки — видовбування. Наприклад, народні умільці шляхом видовбування та випалювання виготовляли кадовби (кадоби, кадуби) - великі діжки для зберігання зерна, м’яса, ступи — пристрої для лущення, подрібнення зерна, тютюну та ін., жлукта — посудини, в яких вибілювали білизну, полотно (парили, заливали кип’ятком і деревним попелом).


За допомогою вирізування майстри виготовляли ложки, декоративні миски, черпаки, дрібні дерев’яні вироби різного призначення.


Для виготовлення предметів з дерева різних призначень майстри деревообробного ремесла використовували деревину 7 порід: дуба, сосни, верби, берези, липи, вільхи та груші. Найпоширенішими видами виробної деревини були хвойні - сосна і ялина. Із цієї породи деревини будували житла, міські укріплення, мостові, водопроводи, різні ремісничі пристосування і знаряддя праці. Для виготовлення посуду застосовували клен і ясен, точені коробочки робили з вільхи, ложки та ковші - з клена, бондарський посуд, крім бочок, виготовляли з сосни і ялини, а бочки - найчастіше з дуба. Завжди дубовими робили і полози для саней. Для меблів та інших виробів, що прикрашались різьбленням, застосовували липу . Ціни на бондарні вироби наприкінці XVIIIст. були наступними : відро коштувало 20-30 коп., сито від 15 до 40 коп., дуги по 50коп., сани-3 руб., бочки до 3 руб.


У більшості бондарів були навіть ділянки лісу, в якому вони заготовляли деревину для виготовлення бондарного посуду. Частково лісоматеріали майстри купували й у лісоторговців.


Із поширенням заводських та фабричних посудин для приготування і зберігання різних продуктів, зі зміною укладу життя, бондарство поступово занепадає. Та багато дерев’яних виробів і сьогодні присутні на кухні господинь. Адже не можна зрівняти дерев’яну ємність з металевою чи скляною, тому що дерево додає специфічного смаку солінням, медам, квасам, сокам та іншим напоям


М.Хармак,
науковий співробітник відділу Цитадель, НІКЗ «Гетьманська столиця»

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Пошук по сайту




© 2007-2016 Бахмацька газета "Порадник". Розробка та супровід: 16500.com.ua
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове