Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Майстри деревообробного ремесла Батурина у XVII-XVIII ст.

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Деревообробне ремесло в Україні відоме ще з часів Киїівської Русі. До найбільш масових деревообробних занять належали бондарство та теслярство. Майстрів, які були обізнані у даній справі, називали бондарями і теслями.


Перші згадки про майстрів даного ремесла у Батурині датуються 1666 роком. У переписі зареєстровано в околицях Батурина 5 дворів бондарів: “ремесленные люди Прокоп Яковлев, Иван Матвеев, мещанин Павел, бедный человек Микита - бондари”. В описі населення за 1726 р. зустрічаємо теслярський цех, що налічував також 5 дворів і, ймовірно, об’єднував у собі різних майстрів цього ремесла - бондарів та теслів.


У роки гетьманування К. Розумовського (1750-1764рр.) у джерелах згадуються вже 14 майстрів з деревообробки. Серед них бондарі, токарі, слюсарі та теслі . При дворі графа також “ находилось 3 слесаря, з столяра и 2 их ученика... ”. У відомостях про забудову та землевласників Батурина 1803 року також зустрічаємо жителів містечка із характерними прізвищами : Бондаренко, Тесля, Токар, Бондар, Слюсар, Довбиш, Ситник, Лавченко, Банкарез тощо.


Теслі займалися виготовленням дерев’яних будівельних конструкцій (склепінь, підлог, стін, покрівельних перекриттів). Народними майстрами-теслями у XVII-XVIII ст. було зведено багато церков, фортифікаційних укріплень, водяних млинів та вітряків.


Бондарство — вид деревообробного ремесла, пов’язаний із виготовленням ємностей — бочок, діжок, барил, цебер та багато інших дерев’яних речей - возів, саней, покрівель, сідел. Різноманітного дерев’яного устаткування, наприклад, гвіздків-кілочків, якими “зшивалися” вози та шкіряне взуття. З дерева майстри також виготовляли водопровідні труби.


Для виготовлення ремісничих виробів у кожного майстра був набір інструментів і знарядь. Ковалі виготовляли для майстрів з обробки дерева високоякісні сталеві інструменти - сокири, тесла, пилки, скобелі, долота, свердла, наструги (інструмент типу фуганка), стамески, бондарські скобельки, різці, ножі, обценьки та дерев’яні клинки. Ціна на весь інструментний ряд у кінці XVII ст. складала близько 80 руб. При цьому середній заробіток бондаря був близько 75 руб. на рік, теслі — 60 руб. Працювали майстри - бондарі 7 місяців на рік, а теслі - 9 місяців. Це була переважно родинна справа. Термін навчання даному ремеслу тривав 5-7 років. Адже деревообробне ремесло потребувало глибоких знань про породи та види деревини, способи розмітки та виготовлення дерев’яних конструкцій, умінь користування робочим інструментом та виконання операцій по роботі з лісоматеріалами. Володіли вони й початками геометрії: зокрема, радіус дна діжки обчислювали шляхом поділу величини її окружності на шість.


Одна з найдавніших технік майстрів з деревообробки — видовбування. Наприклад, народні умільці шляхом видовбування та випалювання виготовляли кадовби (кадоби, кадуби) - великі діжки для зберігання зерна, м’яса, ступи — пристрої для лущення, подрібнення зерна, тютюну та ін., жлукта — посудини, в яких вибілювали білизну, полотно (парили, заливали кип’ятком і деревним попелом).


За допомогою вирізування майстри виготовляли ложки, декоративні миски, черпаки, дрібні дерев’яні вироби різного призначення.


Для виготовлення предметів з дерева різних призначень майстри деревообробного ремесла використовували деревину 7 порід: дуба, сосни, верби, берези, липи, вільхи та груші. Найпоширенішими видами виробної деревини були хвойні - сосна і ялина. Із цієї породи деревини будували житла, міські укріплення, мостові, водопроводи, різні ремісничі пристосування і знаряддя праці. Для виготовлення посуду застосовували клен і ясен, точені коробочки робили з вільхи, ложки та ковші - з клена, бондарський посуд, крім бочок, виготовляли з сосни і ялини, а бочки - найчастіше з дуба. Завжди дубовими робили і полози для саней. Для меблів та інших виробів, що прикрашались різьбленням, застосовували липу . Ціни на бондарні вироби наприкінці XVIIIст. були наступними : відро коштувало 20-30 коп., сито від 15 до 40 коп., дуги по 50коп., сани-3 руб., бочки до 3 руб.


У більшості бондарів були навіть ділянки лісу, в якому вони заготовляли деревину для виготовлення бондарного посуду. Частково лісоматеріали майстри купували й у лісоторговців.


Із поширенням заводських та фабричних посудин для приготування і зберігання різних продуктів, зі зміною укладу життя, бондарство поступово занепадає. Та багато дерев’яних виробів і сьогодні присутні на кухні господинь. Адже не можна зрівняти дерев’яну ємність з металевою чи скляною, тому що дерево додає специфічного смаку солінням, медам, квасам, сокам та іншим напоям


М.Хармак,
науковий співробітник відділу Цитадель, НІКЗ «Гетьманська столиця»

Пошук по сайту




© 2007-2018 Бахмацька газета "Порадник"
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове