Про що розповість старе фото...

Рейтинг користувача:  / 1

Деталі

Категорія: Краєзнавча сторінка

Опубліковано: П'ятниця, 09 травня 2014, 08:26

Під час чергової музейної експедиції мешканець нашого міста Башук А.Г. (1931 р.н., с. Обмачево) показав потертий учнівський альбом для малювання. Тільки в ньому замість живопису були старезні фотографії.

Захоплено почала розглядати пожовтілі від часу, іноді надірвані світлини, в яких фотограф зумів передати стільки емоцій, інформації, скільки словесно жодна людина не здатна. Чого лише варті довоєнні краєвиди Присеймів’я, сільська архітектура, натхненні щасливі обличчя людей.

„Всі ці знімки зроблені старшим братом Григорієм, 1919 року народження, - зазначив Андрій Григорович, - він з дитинства любив дивитись на світ через об’єктив фотоапарата. Довго збирав гроші, щоб купити фотоапарат „Ліліпут”. Сам змайстрував і будку для проявлення плівки. Брат чудово розумів, що людина, на жаль чи на щастя, має лише одне життя, тому намагався зафіксувати кожну незабутню хвилину, неповторну мить.

у гідромеліоративному інституті серйозно захопився музикою. Грав в оркестрі на флейті, на ударних. Завжди виступав на парадах. Нерідко із моєї пам’яті виринають зворушливі звуки грузинської „Суліко”. Під час літніх канікул, ця незабутня мелодія, віртуозно виконана братом на флейті, змушувала мене уранці прокинутися.

Гриша дуже гарно малював. Особливо вдавались картини дикої природи. А які натюрморти! Звичне поєднання овочів, фруктів, квітів, окремих предметів він перетворював у своєрідний шедевр.

Немало створив і ликів святих. Займався різьбленням. Дерево в його руках оживало, отримувало друге дихання. Одним словом, майстер на всі руки. Все подарував сусідам, знайомим, нічого не залишилось.Але не судилося Григорію розвинути свій талант. 25 жовтня 1943 року від німецької міни разом з 4-ма військовими побратимами загинув.
Я пишаюся своїм братом. Цей фотоальбом - сімейна реліквія. Він береже пам’ять про минуле, притягує теплом, щирістю. Часто його гортаю - згадую старі добрі часи. Якби брат дожив до Перемоги, скільки б було чудових світлин.”

Валентина Пушенко,
т.в.о. директора Бахмацького районного історичного музею

• < Попередня
• Наступна >