Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Від Батурина до протоки Дрейка

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Є серед нас славні земляки, подвиги яких непідвладні часові. Один із них - Соколов Валентин Євгенійович, який був удостоєний звання Героя Радянського Союзу в мирний час. Він народився 17 квітня 1935 року в селищі Батурин. Навчався в Батуринській середній школі, де закінчив сім класів. Ще з дитинства мріяв стати, як батько, моряком. Готувався до цього послідовно і терпляче - відмінно навчався, займався спортом. Найактивнішим у спортивному гуртку та переможцем спортивних змагань завжди був Валентин Соколов. Старання юнака увінчалися успіхом, і у 1950 році Валентин вступив до морської спеціальної школи у м. Енгельсі Саратовської області. Після трирічного навчання став курсантом Тбіліського Нахімовського училища. Продовжив навчання у Ленінградському військово-морському училищі підводного плавання імені Ленінського комсомолу. Успішно склавши випускні іспити і отримавши звання лейтенанта, був направлений на службу до Чорноморського флоту, де став штурманом модернізованого підводного дизельного човна «Малютка». Через рік був переведений на більш сучасний підводний човен і в званні капітан-лейтенанта став його командиром.


У 1976 році капітан І-го рангу Валентин Євгенійович Соколов узяв участь у трансатлантичному переході двох підводних човнів з Північного до Тихоокеанського флоту навколо Південної Америки. Досвідчений підводник був призначений головним на борту торпедного атомного човна 671 «К-469». Це була дуже небезпечна, відповідальна та засекречена експедиція. Учасники експедиції повинні були забезпечити охорону 2-го підводного човна – ракетного підводного крейсера стратегічного призначення в довготривалому плаванні через Атлантичний у Тихий океан. Зі слів самого Соколова: «5 січня 1975 року, після копіткої дев’ятимісячної підготовки до походу з військової бази на острові Кувшин у Баренцовому морі розпочалася та легендарна експедиція… За сімдесят діб напруженого походу наші підводні човни пройшли нелегким маршрутом, при цілковитому радіомовчанні й абсолютній тиші, блискуче виконавши завдання командування». І досі жодна морська країна світу не повторила цей перехід! Подвиг нашого земляка був високо оцінений - 25 травня 1976 року Соколову Валентину Євгенійовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу.


З 1985 року капітан 1-го рангу В.Є. Соколов знаходиться у запасі, живе і працює в місті-герої Одесі. Є головою Одеського відділення Міжнародного комітету «Світ океанів», головою Одеської міської ради ветеранів. Як далеко не закидала Валентина доля, він завжди пам’ятав про своє коріння, про Батурин. І хоча на той час не прийнято було говорити вголос про гетьманів та їх столицю, Валентин, як і всі батуринці, знав її славетну і трагічну історію. Любив Батурин, пам’ятав, був гідний — і не осоромив свою малу батьківщину! Ще в радянські часи вдячні батуринські діти назвали один із піонерських загонів Батуринської середньої школи іменем Валентина Соколова. Неодноразово Герой приїздив до рідної школи на зустрічі, а також і земляків-школярів запрошував до Одеси на екскурсії.


У минулому році Валентину Євгенійовичу Соколову було присвоєне звання «Почесний громадянин міста Батурин». Одна із вулиць міста Батурина названа на честь Героя Радянського Союзу – Валентина Соколова.


І досі ветеран підводного флоту, не дивлячись на поважний вік, активний у громадському житті. Пише мемуари, активно публікується, пропагує героїчну професію підводника. Зокрема, у 2004 році видав книгу “Подо льдами Арктики”, а у 2014 році - не менш цікаву книгу “Проливом Дрейка”. Обидві книги щедро презентував батуринській громаді в заповіднику «Гетьманська столиця».


З роси і води, Вам, Євгенію Валентиновичу, щиро пишаємося тим, що ходимо тими стежками, якими ходили Ви у своєму далекому повоєнному дитинстві! Адже кожен шлях, який починається з невеликого селища, який сповнений любові до питомо свого, рідного та щоденної копіткої праці неодмінно приведе до успіху. Ваше життя тому приклад і надія для кожної молодої людини!


Національний історико-культурний заповідник “Гетьманська столиця” запрошує всіх небайдужих на батьківщину Героя, яка сформувала непересічну особистість, звідки проліг шлях наполегливого юнака до далеких, незвіданих морів та океанів.


Наталія Сердюк,
Завідувач відділу науково-просвітницької
роботи НІКЗ «Гетьманська столиця»,
м.Батурин

Пошук по сайту




© 2007-2018 Бахмацька газета "Порадник"
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове