«Енеїда» коштом Семена Кочубея

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Краєзнавча сторінка

Опубліковано: П'ятниця, 01 грудня 2017, 10:26

Маючи великі бібліотеки та підтримуючи багатьох письменників, представники родини Кочубеїв здійснили вагомий внесок у розвиток української літератури. Полтавський губернський маршал Семен Михайлович Кочубей (1778 - 1835) у 1809 році виділив кошти на видання твору «Енеїда» відомого українського поета та драматурга Івана Котляревського (1769 - 1838).

Основою для «Енеїди» І. Котляревського стала однойменна поема Публія Вергілія Марона (70-19 рр. до нашої ери). Над своєю «Енеїдою» Котляревський працював 26 років. Три перші частини вийшли друком у 1798 році за кошти конотопського поміщика Максима Парпури (1763 - 1828), який на той час служив у Санкт-Петербурзі в медичній колегії і займався видавничою діяльністю. Автор був незадоволений вчинком Парпури, бо друк було здійснено без його згоди і відома.

У 1808 році в Петербурзі, знову без згоди І. Котляревського, виходить друге видання поеми, що мало назву «Энеида на малороссийский язык перелицованная И. Котляревским. Издание второе, в Санкт-Петербурге напечатано в полиграфии Ивана Глазунова, 1808 года». Це видання, як і перше, теж складалося із трьох частин, але посвяти вже не було.

У січні 1808 року Іван Петрович Котляревський, прослуживши на військовій службі 12 років, в званні капітана подав у відставку та переїхав жити в рідну Полтаву. Саме в Полтаві він познайомився і потоваришував з Семеном Михайловичем Кочубеєм. Часто перебуваючи на гостинах у родини Семена Михайловича, Котляревський домовився про гроші на видання поеми «Енеїда».

У 1809 році на кошти Семена Михайловича Кочубея була підготовлена до друку і видана бурлескно-травестійна поема «Энеида», яка складалася з чотирьох частин. На окремій сторінці автор написав: «С.М. К-ю усерднейше посвящает сочинитель». Підтвердження того, що кошти на публікацію цієї книги виділив саме Семен Кочубей знаходимо у журналі «Київська старина» за 1898 рік: «Следующее издание было вь 1809 году, - оно было выпущено самимь авторомь и напечатано за счеть полтавского помещика Семена Михайловича Кочубея, которому и было посвящено. Иждивением которого была напечатана Энеида, вь 4-хь частяхь, вь Санкт-Петербурге, вь 1809 г.».

У четвертій частині твору автор згадує про родину Кочубеїв:

«... один дражнився Битіасом
Із Кочубейським він Тарасом
Коли б заввишки не рівнявсь...»

«Із Кочубейським він Тарасом...», - ймовірно, письменник мав на увазі чоловіка з челяді родини Кочубеїв, що мешкали на Полтавщині.

У кінці твору автор додав «Словарь малороссийских слов, содержащихся в Энеиде и сверх того еще многих иных в Малороссии употребительных, исправленный, умноженный и дополненный словами для четвертой части». Слідом за ним вміщено під окремим заголовком «Дополнение к малороссийскому словарю», укладене самим автором, де подано 153 слова. Також автор додав «Уведомление»: «Энеида» на малороссийский язык переложенная, в 1798 и 1808 годах была напечатана без моего ведома й согласия. Она досталась господам издателям со многими ошибками й упущениями, случившимися от переписки, й сверх того й издавшие многое в ней по-своему переделали й почти испорченную випустили под моим именем. Я решил исправить и дополнить прежде напечатанные три части и, присоединив четвертую, издать все вместе...».
Тираж третього видання був нечисленний, тому активно поширювалися рукописні варіанти, які до сьогодні зберігаються у рукописному відділі Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського та в літературно-меморіальному музеї Івана Котляревського в Полтаві.

Тільки в 1822 році І.П. Котляревський написав п’яту частину «Енеїди», а повністю твір завершив у 1826 році. Книга була видана після смерті автора у 1842 році. Цим твором захоплювалося багато читачів. Наприклад, у своєму щоденнику Григорій Павлович Галаган (1819 - 1888) від 7 жовтня 1840 року відмітив: «Притомь я читаю Энеиду Котляревского, где такь чисть и верень нашь языкь».

Поема «Енеїди» - перша друкована книга, написана живою народною мовою, в якій змальовується життя різних верств населення українського суспільства кінця ХVІІІ - початку ХІХ століття, які у творі показані під виглядом троянців, латинян та інших народів. За мотивами цієї поеми були випущені мультфільми «Приключения козака Энея» (1969 рік) та «Энеида» (1991 рік). Таким чином, меценатська діяльність Семена Михайловича Кочубея залишила слід в українській літературі.

Наталія Дробязко, старший науковий співробітник
відділу «Будинок - музей Генерального судді В. Кочубея»

• < Попередня
• Наступна >