Посуд батуринського гетьманського двору

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Краєзнавча сторінка

Опубліковано: П'ятниця, 18 грудня 2020, 14:23

Батурин тривалий час був місцем перебування гетьманів та органів державної влади, культурним та політичним центром Гетьманщини. До нього на з’їзди збиралася козацька старшина, тут приймалися іноземні посольства. Збереглися відомості, що мінімум 2 рази на рік гетьмани Іван Самойлович та Іван Мазепа у Батурині збирали урядові наради. І. Мазепа у славетній гетьманській столиці неодноразово приймав московські та французькі посольства. Як фіксують джерела, кожне засідання та прийом високоповажних гостей завжди завершувався пишним бенкетом. Представники влади своє становище підкреслювали предметами побуту, зокрема, вишуканим посудом. Гетьманський посуд вражав своїм багатством. Свідченням цьому є археологічні знахідки та описи скляного, срібного, золоченого, фарфорового посуду гетьманів І. Самойловича та І. Мазепи, який свого часу використовували для сервірування бенкетних столів.

Із списку речей гетьмана Самойловича маємо інформацію про вишуканий срібний та позолочений посуд, що належав гетьманові: 77 кубків, 60 кружок, 196 стаканів, 9 сільниць, 3 горщики, 46 тарілей, 60 тарілок, 181 ложка, 3 фарфорові чаші. Документи зберегли спогади й про посуд гетьмана Мазепи: 24 срібні ложкм, ножі та виделки, два великих срібних ножі.

У 2005 р. на місці гетьманського будинку на Цитаделі віднайдено значну кількість фрагментів скляних виробів різного функціонального призначення. Вивчаючи археологічні рештки споруд, що були житлами козацької старшини, дослідники знаходять фрагменти різноманітних скляних посудин: пляшок і кварт, склянок, чарок та фужерів на ніжках. У ході археологічних досліджень службової будівлі («куреня-вартівні») заміської резиденції І. Мазепи на Гончарівці було віднайдено фрагменти тарілок з молочно-білого скла з рослинним орнаментом та фрагменти різьблених келихів з богемського скла.

Потрібно відмітити, що старшина не лише купувала предмети столового посуду за кордоном, у Чехії та Німеччині, а й замовляла їх у місцевих майстрів. Так, на замовлення гетьмана Мазепи майстер Іван Равич з 1703 року працював над виготовленням посуду для гетьманського двору. З його проєктів відомі кубки-чарки із бароковими зображеннями герба гетьмана. В експозиції палацу Кирила Розумовського в Батурині нині представлені копії цих шедеврів митця.

Виготовляли майстри скляні цукорниці, чайниці, вазочки і чорнильниці, блюдця різних форм, які оздоблювали ліпленням і розписами. До речі, українське («черкаське») скло було настільки популярним, що його експортували не лише до Москви, а й у Польщу, Валахію та Туреччину. Посуд майстри могли оправляти й золотом («12 ложок позолочених, зі стебельцями крученими» було у складі майна Самойловича), із зображеннями тварин і міфічних істот, прикрашали дорогоцінним камінням. Серед відомих київських золотарів слід згадати Романа Якимовича, Олексія Іщенка, Івана Давидовича, що надавали гетьманському посуду ошатного вигляду.

Робили також складні фігурні посудини у вигляді діжок або гарбузів, ведмедів, коней, баранів, котів, сов: «кубок кот», «кубок конь». Зі срібла зазвичай виготовляли кубки, кухлі, чарки, сільнички, блюда, тарілки, ковші. Кубки та чашки іноді мали кришечки, які кріпилися за допомогою шурупів. Їх також прикрашали різним візерунком, позолотою, емалями. Необхідним додатком до столового посуду були й ложки, виделки та ножі зі срібними ручками.

Побутова культура гетьманів була настільки високою, що вони брали з собою у подорожі та походи й статусний посуд. В одній із польських анонімних газет є згадка походу І.

Мазепи: «Вигляд ясновельможного пана гетьмана, намети, срібний посуд в усьому можуть дорівнювати королівським».

Ціни на срібний та скляний посуд були занадто високими і придбати його могли лише представники елітарних верств населення. Так, на початку ХVІІІ ст. шість срібних ложок та шість чарок коштували 13 рублів, позолочений кубок – 55 рублів (для порівняння: кінь – 5-35 рублів).

Огляд цих предметів побуту дає можливість говорити про розкіш та витонченість аристократичного Батурина періоду Гетьманщини.

Ілюстрації
1. Кухоль Івана Мазепи, початок XVIII ст., з експозиції палацу Кирила Розумовського (копія).

2.Чарка з написом «Іоанна Мазепи», XVIII ст., з експозиції палацу Кирила Розумовського (копія).

Оксана Сохань,
молодший науковий співробітник
відділу історії Гетьманства
НІКЗ “Гетьманська столиця”

• < Попередня
• Наступна >