Нескінченного вам світла

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Вісті звідусіль

Опубліковано: Неділя, 24 грудня 2017, 11:13

Пам’ятаєте слова жартівливої пісеньки: „После радости - неприятности - по теории вероятности...” Давно підмітила, життя - то чергування світлих і темних смуг. За cприяння народного депутата Валерія Давиденка, здійснила давній задум – закладено калиновий гай, присвячений українським героям. На цьому завершилася світла моя смуга, прийшли сірі будні. Потім настала темна доба – спочатку виникла побутова прикристь, нездоров’я вклало на лікарняне ліжко, довго псував настрій „вередливий” комп’ютер пенсійного Фонду, який тривалий час „не присилав” листоношу з грішми. А ще замість морозяної білосніжної зими набридала осіння сльота - непогода гнітила, псувала настрій, заганяла у смуток. Але знала, теорія, згадана у пісні, обов’язково спрацює – настане світла смуга. Навіть упевнилася, це неодмінно пов’яжеться зі Святим Миколаєм. Як у воду дивилася...

Напередодні свята подала знак мобілка, телефон доніс знайомий голос Тетяни Миколаївни Неділько. Он як! Згадало начальство.

- До вас можна завітати в гості? - несподівано пролунало зі слухавки...

- Звісно, ласкаво просимо, буду рада, - по-правді кажучи, вже не пригадаю дослівно, як відповідала, бо досить здивувалася. Тільки оте „буду рада” промовляла щиро, від душі, з приємним хвилюванням.

Ламала голову, що за справи приведуть до мене керівника райдержадміністрації?

З посадовцями зустрічаємося переважно у кабінетах, коли заходимо у справах, відбувається офіційне, ділове спілкування. За всім тим звикли думати, що керівники вже й не люди, що зліплені вони з якогось іншого тіста. Всі ці стереотипи Тетяна Миколаївна розвіяла за годину нашого спілкування. Рівно стільки часу виявилося у неї вільного, була вона у наших краях, згадала про Світлану Прохорську, тобто про мене, завітала. Відвідала просто по-людськи. Дізнавшись звідкісь, що я пройшла курс лікування, вирішила підбадьорити. Поговорили про все потроху, як спілкуються давно знайомі жінки...

Минув ось уже котрий день, а ще й досі перебуваю у піднесеному настрої, а все із-за візиту поважної, хорошої, добросердної гості. Згадала колись прочитане : „Ніщо не обходиться нам так дешево і не цінується так дорого, як ввічливість”.

На цьому вже б і завершила свою оповідь, так згадала, що ми обидві Миколаївни і що ось-ось прийде наше свято і що саме на Святого Миколая сподівалася на світлу смугу свого життя. Спасибі і Святому, і Тетяні Миколаївні, і всім добрим людям, хто живе за правилом: „Ніщо не обходиться нам так дешево і не цінується так дорого...”

Користуючись нагодою, вітаю всіх земляків зі святами і бажаю у вашому житті ніскінченної світлої смуги.

Світлана Прохорська,
мати Героя Небесної сотні Василя Прохорського

• < Попередня
• Наступна >