Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Метеорити і "зоряні рани " Землі

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 
(Закінчення. Початок у № 5)
 
...Тільки через п’ятнадцять років, коли спромоглись відрядити першу наукову експедицію, удалось зібрати свідчення більш як тисячі очевидців, що знаходились на різній відстані від епіцентру вибуху. Академік В.І.Вернадський, геохімік зі світовим ім’ям і перший президент Академії Наук України, який в кінці 1919 року змушений був залишити свою посаду, перебратись на північ і працювати в Росії, доручає відомому мінерологу і фахівцю по метеоритах Леоніду Олексійовичу Кулику (1883-1942) відправитись на місце події і провести необхідні дослідження. 
 
Восени 1921 року Л.Кулик відправляється в Сибір, однак до місця падіння метеорита не добрався. Йому тільки удається встановити, що розміри того „метеорита” були просто гігантськими. Наступна експедиція відбувається тільки в 1927 році, її, як і всі наступні довоєнні дослідження вибуху, знову очолює Л.Кулик. 13 квітня того ж року, з гори Шахрама, дослідники побачили моторошну картину – мільйони повалених і обгорілих, вирваних з корінням дерев займали площу понад дві тисячі квадратних кілометрів. В епіцентрі обгорілі дерева стояли вертикально, як свічки, але без жодної гілки чи сучка на них. Було знайдено також велику кількість маленьких, до міліметра в діаметрі, кульок з речовини, що спеклася. В 1945 році подібні кульки були знайдені в епіцентрі атомних вибухів в Хіросімі і Нагасакі. Висновок був єдино правильним – вибух стався в повітрі. Хоча сам Л.Кулик і не вірив у це, уперто шукаючи метеоритне тіло, тим більше, що ряд учених висунули гіпотезу, що метеорит був нікелевий і, зважаючи на величезну вартість цього металу і значення для оборонної промисловості, проблем з фінансуванням не було. Ще три великомасштабні і дві короткочасні експедиції Л.О.Кулика успіху не принесли: ні метеорита, ні кратера від його падіння не було знайдено ні Л.Куликом, ні іншими дослідниками. Продовжені  в післявоєнний час пошуки, в тому числі і творцем практичної космонавтики С.П.Корольовим, який досліджував загадку Тунгуського метеорита в 1960  році, виявились марними.

Тим часом почалася війна і стало  не до експедицій в далеку тайгу. Л.О.Кулик, як й інші учені та всі громадяни, той же Ю.Кондратюк (справжнє прізвизще - Шаргей), за розрахунками якого американці здійснили політ на Місяць, іде в народне ополчення, захищаючи Москву. В боях Кулик був тяжко поранений, попав в полон і помер в німецькому концтаборі в Спаськ -Деменську (Смоленська область), повторюючи і долю Кондратюка, який також загинув в тому ополченні. Всі наступні спроби встановити, що сталося  в тайзі 30 червня 1908 року, залишились марними.

Пам’ятається, а я в той час служив в армії на Далекому Сході і ще був під впливом падіння Сіхоте-Алінського метеорита, як в журналі „Знание-сила” в 1950 році прочитав статтю чи оповідання письменника-фантаста О.П. Казанцева , в якій автор обґрунтовував гіпотезу, що в небі над тайгою вибухнув космічний корабель, який прибув на Землю з іншої планети. Запам’яталася  і майстерна, повна динамізму ілюстрація, що зображала кабіну космічного корабля, в якій гарячково метались члени екіпажу корабля, що терпів аварію. Тоді це сприймалось як красива вигадка. Сьогодні ми на це дивимось трохи інакше. За століття, що минуло з моменту грандіозного вибуху на Підкам’яній Тунгусці,  уже з’явилося понад 120 гіпотез про той вибух. Проте їх всі  умовно можна поділити на дві – одна, що пояснює цей катаклізм природними причинами ( комета, хмара космічного пилу, метеорит) і друга, що пояснює те ж саме явище втручанням позаземного  розуму. І прихильників цієї другої гіпотези стає з часом все більше. Що далі ? Напевно, нові дослідження, нові знання і нові розчарування в них. Але допитливість людини безмежна і рано чи пізно і ця загадка природи буде розгадана, в усякому разі спроби зробити це будуть тривати і далі.

Подібні неординарні, часто загадкові явища в історії нашої планети викликають сталий інтерес громадськості, й поштові відомства ряду країн присвячують їм численні випуски пам’ятних марок і блоків, художніх маркованих і немаркованих конвертів, листівок. Пошта СРСР в 1958 році, з нагоди 150-річчя  падіння Тунгуського „метеорита”, випустила пам’ятну поштову марку з портретом Л.Кулика і зображенням космічного вибуху над тайгою, роком раніше було здійснено випуск художньої мініатюри з нагоди 10-річчя падіння Сіхоте-Алінського метеорита. Укрпошта в 1999 році  також  задокументувала космічний феномен - Іллінецьку астроблему, пам’ятною поштовою маркою в зв’язку з науковою астрономічною конференцією, що проводилась в той час в Україні. Випущені поштові марки і блоки, марковані конверти, викарбувані монети, присвячені В.І.Вернадському, С.П.Корольову, багатьом іншим ученим і дослідникам як в нашій країні, так і в десятках зарубіжних держав.

Б. Киричок,
смт. Дмитрівка

Пошук по сайту




© 2007-2018 Бахмацька газета "Порадник"
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове