Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Коваль своєї долі

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Шанованою людиною в с. Бахмачі був І.Х. Кисіль (1875- 1943) – талановитий механік, на всі руки майстер. Землі багато не мав, всього- на-всього три округи, де садиба стояла. Він полюбляв різну техніку. На початку 20-х років ХХ ст. на його обійсті, на окраїні Лисунівки, уже був примітивний трактор.


Іван Харитонович був знаним на всю округу ковалем. У його кузні йшла праця увесь рік. Відпочивав лише у неділю й релігійні свята, бо довго без улюбленої справи не міг. За роботу люди віддячували майстру, хто чим міг.


У кузні раділа його душа, тут він міг не лише творити, а й спілкуватися із односельчанами. Розумний і добрий від природи, вимогливий до себе й оточуючих Іван Харитонович завжди був у центрі громадських подій села.


Мав він і учнів. Своїм послідовникам, талановитим і сильним парубкам, передавав секрети ковальської майстерності. Научав розуміти „душу” металу та вогню. За науку брав мізерну платню.


З багатьох куточків села можна було зріти високий 12-лопатевий вітряк. У млина крила повертались горизонтально, як у вертольота. Складної конструкції млин, зроблений золотими руками раціоналізатора, працював на бензиновому чи гасовому двигуні.


Цікавим проектом бахмацького „кулібіна” була вітряна електроустановка. Коли сонце заходило, із всіх кінців села тягнулись люди, щоб побачити світло електролампочки. Гостинний „чародій” занурював її у воду, а вона безперестанно світила. На думку односельчан, таке „диво” могла здійснити лише людина із надприродною силою.


Чого не вигадає кмітлива людина, аби легше було господарювати.


Винахідник змайстрував, як для своїх особистих потреб, так і для односельчан, крупорушку, олійницю.


Такі винаходи завжди приносили йому шматок хліба, хоча по своїй скромності, він не завжди домагався оплати за свою працю. Якщо це була бідна вдова, чи сирота, а чи якась багатодітна, чи просто незаможна сім’я, то йому досить було від них почути: „Дякую!”, „Хай тебе Бог благословить!” або „Дай Боже тобі здоров’я!” Напевне, щирішої та добрішої душі в цілій околиці не знайти. Завжди допоможе, порадить, підтримає. Та що тут говорити, його усі поважали і до його слова прислухались, особливо тоді, коли потрібно було когось з кимось примирити.  Таким був і його батько Харитон Кисіль – представник Чернігівської губернії в царській Думі.

Хата Івана Харитоновича теж вирізнялась від інших будинків. Крита залізом та й ще з високим фундаментом, вона була окрасою убогого села. До того ж в приміщенні було парове опалення.


Любили й цінили Кисіля земляки за його добрі справи й чуйне ставлення до людей, тому й вберегли в тяжкі роки розкуркулення від арешту та виселення. Уночі разом з коханою дружиною Марією, взявши невеличкий оклуночок, покидали вони рідне село і свої нездійсненні мрії.


Дійшли пішки до Харкова. Іван Харитонович влаштувався працювати на Харківський тракторний завод. При ремісничому училищі ХТЗ готував спеціалістів для виробництва.


Але невдовзі із сільської ради прийшла депеша, що він куркуль, і його негайно потрібно взяти під варту.


Із ХТЗ не забарилася відповідь: „Якщо у вашому селі є ще із такими світлими головами куркулі, то присилайте нам. Ми будемо дуже вдячні”.


Валентина Пушенко, т.в.о. директора
Бахмацького районного історичного музею
При підготовці статті використані матеріали із сімейного архіву Лесі Костянтинівни Васечко.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Пошук по сайту




© 2007-2016 Бахмацька газета "Порадник". Розробка та супровід: 16500.com.ua
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове