Останні публікації
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
- Повідомлення про оприлюднення проєкту рішення виконавчого комітету Бахмацької міської ради «Про встановлення тарифу на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування»
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Самійло Кішка - козацький гетьман
/ 0
- Деталі
- Категорія: Великі українці
- Опубліковано: П'ятниця, 06 червня 2008, 07:30
Першим достовірно відомим українським козацьким гетьманом був Дмитро Іванович Вишневецький (рік народження невідомий – 1563), більш знаний як Байда, герой одноіменної української народної думи.
Як відомо з однієї історичної хроніки, Байду, за наказом турецького султана Сулеймана ІІ, після жорстоких катувань, в 1563 році скинули з вежі на залізні гаки, вмуровані в її стіни. Як співається в пісні “... та й за ребро гаком, гаком почепили”.
Його наступником став Самійло Кішка. Тут варто сказати кілька слів про сам титул козацького ватажка – гетьмана. Це слово походить з німецької мови і означає “Головна людина, вождь, ватажок”. Прийшло до нас уже в дещо зміненому вигляді (порівняй: гауптман – гетьман) через Польщу і Литву, де посада гетьмана надавалась головнокомандуючому або всього війська – коронний гетьман, або його частини – польний (польовий) гетьман. В Україні це слово поступово трансформувалось у своєму значенні від козацького ватажка до глави держави, який вже поєднував як військову, так і цивільну влади (Б. Хмельницький і наступні гетьмани). Тобто слово це - титул, одного ряду з такими званнями як президент чи прем’єр або цар, король, з тією різницею, що перші два обирались, а інші – були спадковими володарями. Але повернемось до Самійла Кішки.
Народився він на Брацлавщині, в шляхетській українській сім’ї, мав добру освіту. Прибув на Січ, очевидно, ще до 1550 року і брав участь майже в усіх морських походах під проводом Д. Вишневецького-Байди. Особливий досвід і уміння набув у бойових діях при взятті турецьких фортець з боку моря, з козацьких човнів-чайок. З року в рік зростали його бойовий досвід і авторитет серед козаків-відчайдух. Саме тому, після трагічної смерті Д. Вишневецького в 1563 році обрали його своїм гетьманом.
Гетьман С. Кішка продовжив справу свого попередника – укріплював і зміцнював козацьке військо, в тому числі і флот, захищаючи тим самим південні рубежі України. Його давньою і першою любов’ю був козацький флот, річковий і морський. Для його будівництва на берегах Дніпра створювались човно- і кораблебудівні майстерні. Основною тактичною одиницею козацького флоту була чайка - легке маневрове судно зі щоглою для вітрила і веслами, за якими сиділо десять і більше кремезних козаків. На чайці розташовувались також від 50 до 70 воїнів-козаків. Від зусиль веслярів, при піднятому вітрилі та доброму вітрі такий корабель дійсно, як чайка, мчав над морськими хвилями.
Крім човнів-байдарок і чайок, козаки користувались і вантажними суднами – дубами. На них перевозились військові припаси, гармати, продовольство, визволені з неволі співвітчизники тощо. Такий дуб брав на борт до 100 тонн різних вантажів.
Звичайно, козацький флот значно поступався флотові великої морської держави – Туреччини, однак був грізною силою в прибережних водах Чорного і Азовського морів, лиманах, гирлах Дніпра і Дунаю. Починаючи з першого виходу в море в 1567 році, Самійло Кішка завжди швидко і несподівано атакував турецькі галери, сіючи паніку серед ворогів. Розгромивши турків, звільнивши прикутих до галер невільників та захопивши військову здобич, запорожці швидко покидали місце сутички.
Козаки з моря атакували і брали “на шаблю” Очаків і Ізмаїл, Козлов, Кілію, Акерман (Білгород Дністровський) та інші фортеці.
В 1568 році турецький султан послав під Очаків величезну флотилію і став загрожувати польському королеві великою війною, якщо той не припинить напади “шалених” козаків. Складною ситуацією скористався козацький гетьман. З одного боку він погодився на поселення козаків біля прикордонних замків і фортець і тимчасове припинення морських походів, а з іншого – добився від польського короля Сігізмунда ІІІ Вази скасування баніції (закону про визнання козаків поза законом), що привело з часом до фактичної легалізації козацтва.
Військова удача і щастя – речі дуже примхливі. В 1573 році козацька ескадра Самійла Кішки попала в засідку, була оточена. Обставини того бою нам невідомі, дослідники допускають наявність змови чи зради, бо мало яка з козацьких чайок вирвалась з оточення. Серед тих, хто уникнув знищення і полону і вирвався з оточення, Самійла Кішки не виявилось.
Уже значно пізніше, чомусь з Варшави, прийшла чорна звістка – С. Кішка живий, але захоплений турками в полон і прикутий до весла на одній з галер турецького флоту. Це повідомлення, звичайно ж, посилило підозру відносно змови поляків і турків, що вирішила долю славного гетьмана. Кажуть, що турки насміхалися з С. Кішки: мовляв, хотів плавати по Чорному морю, то і плавай тепер до схочу.
Майже 26 років плавав Самійло Кішка невільником, прикутим до весла на турецькій галері. Кілька спроб втечі виявились невдалими, та одного дня щастя посміхнулося невільнику – йому удалося зірвати ланцюг, що приковував його до весла, і підняти на галері повстання. Захоплений корабель повстанці спрямували в гирло Дніпра, а потім і до Січі.
Самійло Кішка, зустрінутий запорожцями як герой, був повторно обраний гетьманом. Радісна звістка про це миттю облетіла всі села і міста України.
З документів відомо, що в 1600 році він очолював запорожців у спільному поході українського і польського війська на Крим. 1601-02 рр. очолюючи 4000 козацький загін Самійло брав участь у польсько-шведській війні. Про його подальшу діяльність достовірних свідчень не збереглося. Одні дослідники твердять, що гетьман загинув у 1602 році в Лівонії, під Елліном, інші – що С. Кішка ще брав участь в знаменитій битві при Цецорах в 1620 році. Однак для всіх дослідників є незаперечним факт, що похований славний гетьман Самійло Кішка в Каневі, на високому березі його любимого Дніпра.
Б. Киричок, краєзнавець.
Примітка. Минулого року всіх нас облетіла звістка, що під Батурином, в Матіївці, у відкладах піску Сейму, знайдено старовинну довбанку, човен наших далеких предків, попередника козацького флоту. Хотілось би узнати про подальшу долю цієї історичної знахідки. Сподіваємось, що працівники Батуринського музею-заповідника проінформують про це громадськість.
Детальніше...