Останні публікації
- У Бахмачі прийняли 20 пологів, хоча лікарня і не мала відповідного договору з НСЗУ
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Меценати (закінчення). Відродження Качанівки
/ 1
- Деталі
- Категорія: Великі українці
- Опубліковано: П'ятниця, 28 листопада 2008, 11:44
Нащадки Тарновських і Харитоненків при допомозі співробітників Національного історико-культурного заповідника “Качанівка” в 1998 році порозумілися і створили Міжнародне товариство “Друзі Качанівки”, що опікується її відродженням. А це вкрай необхідно, зважаючи на занедбаний стан, в якому опинилось це вогнище нашої національної культури.
До наших днів зберігся цікавий документ початку 1918 року, підписаний народним комісаром радянської Росії А. Луначарським. Ось він:
«Посвідчення (№ 467 від 26/13 лютого 1918 р.) Прошу місцеву народну владу вжити всіх можливих заходів для охорони будинку і саду Михайла Оліва, Качанівка, Черні-гівської губернії, що є чудовим історичним і художнім па-м’ятником. Підписи: Нарком, секретар».
Цікавий він тим, що в лютому 1918 року в Україні було два уряди – Генеральний Секретаріат Української Народної Республіки в Харкові, визнаний урядом радянської Росії, як суверенний уряд України. Як бачимо з цього Посвідчення, на “суверенітет” харківського уряду ніхто не звертав ніякої уваги, його просто не помічали.
В 1919 році для Качанівки почались тяжкі часи, “Період руйнації і пограбування» (1919-1935), як пише в сучасному довіднику Г. Петренко, головний хранитель фондів Національного історико-культурного заповідника “Качанівка”. Офіційно це дитяче містечко ім. Воровського, а фактично - колонія для безпритульних. Маєток пограбовано, всі скульптури розбиті, приходить в запустіння парк. Після 1935 року тут розміщується неврологічний курорт, в роки війни – військовий госпіталь, а з 1953 року – туберкульозний санаторій. Господарюють тут Прилуцький лісгосп, держриборозплідник і колгосп ім. Тельмана.
Відродження, спочатку дуже кволе, розпочалося тільки в 1981 році зі створенням державного історико-культурного заповідника в системі Міністерства культури УРСР.
Указом Президента України від 27 лютого 2001 року заповіднику надано статус Національного. І тільки з тих пір Качанівка почала відроджуватись, хоча і не так швидко, як нам би того хотілось, по-справжньому.
Б. Киричок, краєзнавець, Дмитрівка
Детальніше...