Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Слідами публікацій

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 
«Щоб минуле не било з гармати» - так називалася стаття кореспондента залізничного видання „Рабочее слово” М.Пацака (№34-2009р.) Надіслав нам її активний наш читач, краєзнавець з Білої Церкви Микола Іванович Сербін, який жив колись на Бахмаччині  і продовжує цікавитись історією рідного краю.

 Бахмачани, як і залізничники всієї країни, тільки-но відзначили своє професійне свято. А чи знають вони історію своєї Південно-Західної, своєї станції Бахмач?
 
 
„Час – річ невмолима. Він тече в одному напрямку, стираючи з пам’яті враження, людей, слова, вчинки. І чим далі – тим сильніше. Тільки забувати, викреслювати історію з життя не варто. Бо, якщо ти вистрілиш у минуле з пістолета, повчав мудрий аварський поет Расул Гамзатов, воно вистрілить у тебе з гармати”, - пише автор. До чого? Аби ми не втратили того, що поки що маємо. Микола Пацак говорить і про нас з вами, бахмачан. Свого часу йому доводилось чути про рукопис – історію Бахмацького вузла, до створення якого причетний колишній заступник начальника ст.Бахмач Іван ГРИШКО. Ось тільки прочитала його не вдалося – „не знайшлися кінці, де той рукопис зберігається. Але прикро буде, коли той зошит загубиться зовсім. Та й соромно буде перед нащадками...”

І вирішили ми, шановні читачі, звернутися до всіх: можливо, комусь з вас відомо хоча б що-небудь і про цей рукопис, і про автора, можливо, хтось захоче долучитися до спогадів. Частково „Порадник” уже реалізував це публікацією нарису Дмитра Дмитровича Дороша „Місто моєї зрілості” у редагуванні Михайла Виноградова. Але кожна крупинка нашої історії важлива, адже саме від нас залежить, наскільки правдивою вона залишиться нашим нащадкам. Щоб минуле не било з гармати.

Н. Теплова
 

Пошук по сайту




© 2007-2018 Бахмацька газета "Порадник"
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове