Чорне поросятко щодуху бігло ярмарковою галявиною і якби не спритна дівчина-лотерейниця, яка найшвидше зорієнтувалася і ухопила його на руки, то господар точно втратив би свого улюбленця – стільки бахмацького люду, бажаючого смачно поїсти й повеселитися зібралося того дня в міському парку.  То Бахмаччина ярмаркувала – у суботу, 15 серпня, до Спаса, свята нашого храмового. Тож так би й мелькнуло те в’єтнамське до одного з прегарних кошиків, які дбайливі господині прискіпливо вибирали на тій самій галявинці! А їх, і великих, і малих, і простеньких, і вишуканіших – розсипом на траві!

 

Аби ви лишень бачили ці дива дерев’яні! А майстер теж нівроку – молодий татусь двох чудових діточок, що теж на ярмарку татові допомагають. І гордяться, напевне, що він у них такий.  Про майстра різьблення по дереву, вірніше, як сам представляє свій промисел Анатолій Шекула - „художньої обробки деревини”, окрема розповідь – в наступному числі нашого тижневика, бо він того вартий. Його роботи  хвалить  і сусіда по ярмарку – художник з Ніжина Олександр Тарасович, у котрого вже вдруге купую ексклюзивні картини – на бересті. Професійний художник бачить руку майстра.

Замилувалася ніжними пейзажами, серед котрих помітила і батуринські краєвиди, розговорилася з чоловіком, що стоїть поруч, прийнявши за автора. А виявилось, то її батько – самій же художниці лише 21 рік, дівчина – за фахом юрист, інвалід по зору. Які ж тільки кольори, відтінки побачила юна художниця своїм, не збагненим нам, зрячим, внутрішнім зором!  Бойко Марина приїхала до нас з Конотопа.  „А оця лялькова парочка в національному вбранні - теж Маринчиних рук справа?” – питаю. „А це вже дружина, мама Марина, а стільчик для них – зять, одне слово, все сімейство брало участь”, – всміхається глава родини.

Побажавши гарним людям удачі,  простую далі ярмарком.   А він же гомонить-виспівує-витанцьовує! Тут і там - веселі гурти, в народних костюмах, один одного кращий, з музикою заводною, з настроєм святковим – що головне! А що вже  граціозні дівчатка й дужі хлопчики– дитячий цирковий колектив „Юність” із Макошина, той просто підкорив бахмацьких глядачів. А мене все-таки знов „тягне” до умільців народних.  Дуже жваво йде торгівля у менської майстрині Тетяни Костюк: композиції з черепашок (і річних, і морських) вона виготовляє вже 8 років, була зі своїми помічниками, чоловіком та донькою, вже не на одному ярмарку в області, каже, на ярмарку в Коропі все просто „розмели”. Незвичні для нашого краю килими гуцульські – це Василь Кобчик з Косівського району, що на Івано-Франківщині, член Спілки народних майстрів, привіз вироби з дерева, шкіри та шерсті. „Дуже задоволені - гарно нас прийняли. Так-так, були скрізь в області: і в Батурині, і Коропі, і в Оленівці...” Цікавлюся, як ми виглядаємо в порівнянні, як виторг. „Чесно – не дуже, якщо врахувати, що зараз друга година вже. Треба визнати, що народ підходить переважно після картоплі з м’ясом”.

 

А ось і наша „гуцулочка” – не втрималася, аби не сфотографувати Оксану Лапу, психолога міської школи №5., у пречудовому українському вбранні.

Бахмачани у вишиванках (крім артистів) лише подекуди зустрічаються – не прижилося ще.  А ось  гість з Чернігова, Приходько В., заступник голови облдержадміністрації, на всіх святах незмінно у національній сорочці. Вітали бахмачан зі сцени голови: райради В.Сорока, міста О.Поліщук; урочисто відкривав ярмарок голова райдержадміністрації М.Булах. На що сцена „вибухнула” піротехнічними фонтанчиками, а на глядачів посипався серпантинний дощик.

 

 

Башук Олександра, Вінницька Людмила, Дудко Лідія працюють в „Комунальнику”.