Останні публікації
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
- Повідомлення про оприлюднення проєкту рішення виконавчого комітету Бахмацької міської ради «Про встановлення тарифу на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування»
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Головна
Сторінки з життя Федора Васильовича Кочубея
- Деталі
- Категорія: Краєзнавча сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 18 жовтня 2013, 10:40
Уже не одне десятиліття наукові співробітники заповідника НІКЗ «Гетьманська столиця» по крихтах збирають історичний матеріал про життєвий шлях роду Кочубеїв. Історично відома постать - Василь Леонтійович Кочубей - генеральний суддя Лівобережної України, мав двох синів - Василя та Федора. У цій публікації ми розглядатимемо життєвий шлях Федора Васильовича.
На превеликий жаль, нам не вдалося з’ясувати дату його народження. Освіту отримав удома, обіймав посаду бунчукового товариша. Був одружений на доньці Чернігівського полкового обозного Василя Ілліча Скоропадського – Анастасії.
Федір Кочубей був великим землевласником і мав свій штат прислуги. Достовірно відомо, що 15 грудня 1708р. гетьман І.Скоропадський, після страти В.Л.Кочубея, універсалом повертає родині маєтності: «…з позосталым в сиротстве потомством, … то есть млины, дворы и всъ футоры зъ всемъ в ных зостаючимъ набутком в непременную ей, паней Кочубеевой, з детьми его…». Даний документ свідчить про повернення втрачених маєтків, серед яких була і батуринська садиба. Адже вже 6 березня 1717р. він разом з матір’ю, Любов’ю Федорівною, передає своїй сестрі, Парасці, млини на річці Сейм та на греблі Озарицькій з двором і ґрунтами.
Із історії шкіл району
- Деталі
- Категорія: Краєзнавча сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 18 жовтня 2013, 10:29
Цікаво, чи продовжиться пуплікація матеріалів заснована на дослідженні Миколи Тереха з Батурина про заснування шкіл на теренах Бахмаччини. Особисто мене цікавить розвиток початкової освіти у Голінці – селі моїх дідів-прадідів. Хотілось би бачити історичні розвідки про наше минуле на сторінках газети постійно. Буду вдячний і авторові, і газеті, якщо подасте розповідь про становлення шкіл на півдні району.
З повагою, Сергій Вернигора
Село Дмитрівка. Навчання проводило сільське однокласне початкове народне училище, відкрите у 1885 році, знаходилось у громадському приміщенні. На його утримання земство виділяло 315 крб., місцева громада – 265 крб. У 1900 році в училищі навчалися 91 хлопчик та 4 дівчинки. Учитель - Костянтин Якович Жованик, мав звання сільського вчителя, на даній посаді - з 24 березня 1882 року, отримував 330 крб. Помічниця вчителя, Марія Василівна Тарасенко, закінчила Чернігівське єпархіальне жіноче училище, працювала з 7 січня 1899 року та отримувала 200 крб. зарплати в рік. Законовчитель - священик Василь Тарасенко, працював з 1 вересня 1885 року, отримував 50 крб. Училище мало 1/4 десятини землі із садом плодових дерев. Співу учнів навчав вчитель. Згідно перепису 1897 року, населення села складало 2 293 особи та на залізничній станції «Дмитрівка» проживало 644 чоловік.
О былой гордости города
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 18 жовтня 2013, 10:16
Читатель, наверное, вспомнит публикацию о проблеме трудоустройства. Тогда нам удалось пообщаться с бывшим директором хлебозавода системы рабочего обеспечения. Уже в разговоре с ним выяснилось, что до этого несколько лет Иван Егорович Суслин работал директором завода «Химммаш», позже – «Полимермаш». Тогда и решили напомнить читателю, а кому-то из молодёжи это будет вновь, каким предприятием был завод – флагман промышленного производства в нашем городе.
- На «Химмаш» пришёл в 1970 году. Начинал главным технологом, был главным инженером, возглавил предприятие несколько позже. Уже в 1985 на заводе работало 2300 человек. Выпускали технически довольно сложную продукцию. Поставляли вулканизаторы для производства шин многим предприятиям на территории Союза. Бригада наладчиков постоянно отправлялась в командировки. То в Бобруйске, то в Тольятти, а то в Ереване, где действовали производства по изготовлению автомобильной «обуви». Достижением , своеобразным техническим прорывом, свидетельством роста мастерства наших производственников стало изготовление линии «Шпон». Напомним читателям, что эта линия имела примерно 100-метровую длину, при ширине 2,5 метра и весила несколько сот тонн.
Производил «Полимермаш» и оборудование для добывающей промышленности, в частности для геологоразведчиков и бурильщиков нефтегазовых скважин, - удивляет, что Иван Егорович до сих пор помнит все эти технические характеристики заводского производства. Не привожу деталей всего разговора, потому как газетная страница не безразмерна, а вот о подготовке кадров для завода, что будет продолжением нашего предыдущего разговора о трудоустройстве молодёжи, обязан упомнить.
Живите долго!
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 18 жовтня 2013, 10:00
Они вышли на крылечко „Рушничка”- кто перекурить, кто переброситься словом, потому что в самом ресторане гремела музыка. Догадался, отмечают свой День железнодорожники - те, кого принято называть людьми уважаемого возраста. Многих узнавал в лицо, почему-то стало приятно. Мои родители тоже работали на „железке”, потому всё, что связано с дорогой - мне близко. Раньше они встречались на узловых производственных совещаниях, на смотрах художественной самодеятельности, на демонстрациях, теперь же привыкают к новому статусу – званию ветеранов. Обратил внимание на их неторопливость, собранность, какую-то подчеркнутую уверенность.
Вот узнал Анатолия Рыбака, к сожалению, не запамятовал его отчества, помню его портрет на Доске Почета в депо. Он был непревзойденным мастером електросварки. Ложил швы, как лепил замазку – быстро, ровно, надежно. Рядом Василий Квакша, кто не вспомнит заводилу многих звучных мероприятий? На „Золотой Свадьбе” моих родителей играл он. Уверен, и тут он не без баяна.
Вижу Михаила Яковлевича Гросмана, о нём можно говорить долго. Почётный железнодорожник. Почетный гражданин Бахмача, просто уважаемый человек в городе. Родители часто ставили его в пример уже и моим детям, своим внукам, - вышел из простой семьи, достиг всего упорством в учёбе, в работе, в жизни.
Про що розповідають старі світлини... (До 145-річчя залізниці і міста)
- Деталі
- Категорія: Краєзнавча сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 18 жовтня 2013, 09:50
Розповідаючи про сучасне місто Бахмач, необхідно згадати те волосне містечко Бахмач, яке має майже 900-літню історію, і яке дало назву нашому місту.
Небезпечний “Ягуар”
- Деталі
- Категорія: Цікаво знати
- Опубліковано: П'ятниця, 18 жовтня 2013, 08:52
Мова йтиме не про “спритного” ягуара, що вважається однією з найшвидших тварин у світі, а саме про “спиртного”, тобто широковідомого енергетика. Поговоримо про енергетичний коктейль “Ягуар”, ажіотаж довкола якого останні два роки в Україні не стихає. У чому полягає така шалена популярність цього енергетичного напою?
“Jaguar” (у молодіжній аудиторії називається також “Яга”) з’явився на початку 2000-х, його почала випускати британська компанія “Happyland”. На пострадянському просторі “Ягуар”заявив про себе у 2003 році. В Україні енергетичні коктейлі під маркою “Ягуар” почали випускатися з весни 2010-го. У Бахмачі цей енергетик уперше було помічено два роки потому. Широкий загал знає цей напій за тим, що в його склад входить газ-вода (по суті, та ж сама “кола”) і спирт. Саме молодіжній аудиторії, на яку і робиться ставка у продажу цього отруйного “горе-чудо-напою”, він відомий ще й за сотнею-тисячею “смішних” демотиваторів, картинок з Інтернету, а також своєрідних “лозунгів”, “жартів”, “приколів” на кшталт “Ягу пей – спортсменов бей”.
Трохи відійдемо від теми. Довелось якось бачити сюжети по ТСН про смерті школярів прямо на уроках фізкультури. Задумався: “Чому ж діти помирають прямо посеред білого дня?”. Із цього приводу згадав епізоди з розмов із деякими лікарями Бахмацької ЦРЛ щодо причин смертності дітей. Вони нарікали на те, що сучасні дітлахи занадто багато вживають так званої “нездорової” їжі (чипси, сухарики, газована вода тощо), а також різноманітних слабоалкогольних та енергетичних напоїв, у тому числі і “Ягуар”.
Пcорiaз
- Деталі
- Категорія: Здоров'я
- Опубліковано: П'ятниця, 18 жовтня 2013, 08:40
Псоріаз – один з найпоширеніших дерматозів. Спостерігається у людей різного віку. Проявляється, в основному, висипами (це перважно бляшки різної величини, які мають різну сукупність – як поодинокі, так і зливні), а також в рідких випадках (від 0,5 до 1 %) уражаються нігті, суглоби та мілкі кістки. Окремі постійні висипи (т.зв. „чергові бляшки”) частіше розміщені на ліктях та колінах. Виникає псоріаз по-різному: то непомітно з’являються і збільшуються в розмірі та кількості плями, покриті лускою, то у вигляді гостро виникаючих невеликих яскравих висипів, іноді ущільнених, які підіймаються над шкірою, та іноді покриваються лускою в центрі. В подальшому висипи набувають більш стабільний характер, нові висипи можуть не з’являтись, але ця поверхня вкривається лускою. Часто буває так званий обмежений псоріаз, який існує у вигляді декількох „чергових бляшок”, які можуть то зникати, то зявлятись. Спроба їх лікувати, або навіть механічно подразнювати, може спричинити посилення висипів.
В деяких хворих псоріатичні висипи приймають самі по собі генералізований характер, іноді такі форми важко піддаються лікуванню і частіше ведуть до ускладнень у вигляді онихії (ураження нігтів), та аротропатії (ураження суглобів та мілких кісток). Але частіше перебіг псоріазу чергується періодами ремісії (стаціонарна та регресивна стадії) і періодами загострень (прогресуюча стадія).
Безконтрольний прийом кератолітиків (препарати саліцилової кислоти та сечовини) може викликати доволі небезпечне ускладнення – еритродермію, яка часом закінчується непередбачуваним результатом.
Спасибі всім
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 11 жовтня 2013, 09:53
Ще раз переконалася, як небагато потрібно літній людині для щастя. Для цього досить трохи уваги і людського тепла. А саме цього було доволі на зустрічі-«вогнику», на який запросили близько півсотні літніх обмачівців. Спасибі керівникам села за подароване нам свято, спасибі організаторам, хто вдихнув у свято душу. Особливо постаралася школа, відчувалося, що програму готували від серця, турботою про нас в ній був сповнений кожен рядок. З душею виконували роль ведучих вчитель Тетяна Іванівна Корженко та учень Роман Стельмах. А ще школярі і педагоги підготували безліч художніх номерів – були тут і пісні, і вірші, і дотепне слово.
Ще на початку привітали нас сільський голова і голова ради ветеранів. В якійсь частині свята запрошених попросили поділитися спогадами про власне життя, про життя рідного села. Стільки цікавого почули від наших літніх односельців. Є про що розповісти ветеранові Великої Вітчизняної війни Семену Федотовичу Лосю, якому вже виповнилося 93 роки. Були у його долі і фронт, і роки відбудови, та найдовший відрізок життя, 20 літ, віддав лісу. А Ганна Михайлівна Городненко півстоліття пропрацювала дояркою, все своє трудове життя присвятила цій же справі і Марія Іванівна Ярошенко. Цікаві біографії у Івана Єлисейовича Ричка та інваліда війни Івана Григоровича Блажка. Про відбудову села цікаво розповів колишній бригадир будівельників Іван Сакович Кошка. За всіма тими спогадами вималювалася жива історія мого рідного села. Яку ще яскравіше проілюструвала Марія Федорівна Брагінець, колишня вчителька, яка зібрала багатющий матеріал із минувшини села.
Був ще момент, коли присутнім запропонували виконати хоча би по два куплети улюбленої пісні. Подивувалася, скільки в Обмачевому талановитих людей. Порадував приємним голосом і сільський голова Віталій Михайлович Кухаренко. Мабуть, не лише я подивувалася його вмінню, хоча згодом пригадала давній сільський хор, де успішно співав за молоду і сьогоднішній виконавець.Та неперевершеною залишилася Надія Іванівна Завадко, це і не дивно, адже вона щойно повернулася із Всеукраїнського фестивалю гармоністів і поповнила свій репертуар новими частівками.
Нехай охайність і екологічна культура стануть нашою доброю звичкою!
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 11 жовтня 2013, 09:52
Небайдужі бахмачани черговий раз порушують на сторінках «Порадника» непросту тему – сміття, адже це індикатор моральних і духовних проблем нашого суспільства. Усі добре знають гарний вислів на цю тему «Чисто не там, де прибирають, а там де …». Але я б сказала: «… там, де бояться смітити!»
Зупинити викидання пачок від цигарок, обгорток від цукерок і пластикових пляшок практично неможливо. Це питання повинно вирішуватися на рівні людської свідомості, а не на рівні боротьби з порушеннями.
На жаль, не всі наші співгромадяни розуміють те, що не можна виносити сміття до узбіччя вулиць, на береги річок, в лісонасадження біля залізниці, не можна закидати контейнери для твердих побутових відходів продуктами городництва чи картонними коробками або ж викидати мертвих тварин в урни чи контейнери. Потрібно шанобливіше ставитися до навколишнього світу – своїх дворів, прибудинкових територій, під’їздів, парків.
Звичайно, відповідні служби міста проводять свою роботу щодо прибирання та очищення міста від сміття. При виконкомі Бахмацької міської ради створено мобільні групи для проведення рейдів на стихійних сміттєзвалищах. І думаєте, такі групи не дали результатів? Ще й які! Згідно зі статтею 152 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» на порушників накладається штраф від 340 гривень. Але, мабуть, не всі бахмачани бояться грошових штрафів, не всі уболівають за чистоту міста, тому вулиця Г. Жованик, та й деякі інші, тонуть не у квітах, а у відходах!
Податкова Інформує
- Деталі
- Категорія: Податковий вiсник
- Опубліковано: П'ятниця, 11 жовтня 2013, 09:52
Бахмацька об`єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Чернігівській області звертає вашу увагу на те, що останнім часом на території України, у тому числі - Бахмацького району, зафіксовані випадки шахрайства. Шахраї, телефонуючи суб’єктам господарювання та громадянам, пре-дставляються посадовими особами органів Міндоходів з проханнями терміново надати грошову допомогу.
Звертаємо увагу всіх підприємців і керівників підприємств та організацій, що такі дзвінки є провокацією з боку невідомих осіб, які шахрайським способом намагаються отримати певні матеріальні блага, дискредитуючи працівників органів Міндоходів.
З метою недопущення підриву іміджу органів Міндоходів та попередження можливих матеріальних збитків, звертаємось до всіх суб’єктів господарювання з проханням не виконувати умов шахраїв та терміново надавати інформацію про всі відомі випадки до Управління внутрішньої безпеки ГУ Міндоходів у Чернігівській області (0462) 652-975, до чергової частини Бахмацького РВ УМВС за тел. 102 та зателефонувавши до Бахмацької ОДПІ за телефоном 5-19-84.
Бахмацька ОДПІ
Детальніше...