Головна

 

До трагічних роковин Голодомору 1932-1933 рр. та Великого терору – масових політичних репресій 1937-1938 рр. в Бахмацькому районному історичному музеї відкрилась унікальна за правдивістю та широтою охоплення подій плакатна виставка “Забуттю не підлягає – хроніка комуністичної інквізиції в Україні”, яка діє безкоштовно.  

Як свідчить статистика, останнім часом як по Україні, так і в нашій області збільшується кількість злочинів, скоєних в стані алкогольного сп`яніння. Більшість тих, кого стосується ця проблема, вживають не горілку, яка коштує досить дорого, а «куштують» спиртні напої домашнього виготовлення, які, до речі, не завжди є безпечними для здоров`я.

В період з 1 по 10 листопада 2007 року на території Бахмацького району проводиться оперативно-профілактичне відпрацювання, за час якого було виявлено ряд адміністративних правопорушень та злочинів.

За повідомленням районного відділу реєстрації актів цивільного стану в жовтні поточного року населення нашого міста поповнилося на 12 і на 17-інших населених пунктів району.

І знову – прекрасна половина людства перемагає своєю чисельністю! І саме серед них чудова ця новина міста Бахмача – двійня! Вітаємо щасливу родину!

А всіх 16 дівчаток щасливі батьки нарекли такими іменами:

Аліна(їх – двоє), Анна, Ангеліна, Анастасія (також 2), Дарина, дві Діани, Ірина, дві Надії, Світлана, дві Софії, Юлія.

А 13 хлопчиків отримали імена:
Андрій, Антон, Артем(2), Богдан, Денис, Євгеній, Максим (2), Микола, Олександр, Степан, Юрій.

Шлюбів в минулому місяці зареєстровано чимало – 55. І лише 8 пар розлучилися.

Сумна статистика наприкінці – 105 смертей зареєстровано, з них переважна більшість – в селах району.

До речі, ми поцікавилися, чи збільшилась народжуваність у нас в порівнянні з минулим роком. Станом на 1 листопада ці цифри були аналогічними. Бахмачани, задумайтесь!

А графік реєстрації шлюбів розписаний вже навіть на січень наступного року!

Спостерігаємо хвилю всіляких рейтингів: великі люди (наше телебачення оголосило проект «Великі українці»), нові чудеса світу – з якими «Порадник» почав знайомити, 7 чудес України – про які теж писала наша газета. А чим ми, бахмачани, гірші? Хіба у нас їх немає, чудес? Оголошуємо конкурс: звертайтесь в редакцію, заходьте на наш сайт www.poradnik.org.ua – діліться своїми думками щодо визначення об’єктів, гідних цього звання.

Знайомтесь з першим претендентом. А яка цифра повинна бути в назві замість знака питання, залежить від вашої активності, шановні читачі.

Ми продовжуємо відкривати для себе невідомі раніше сторінки історії. Серед «заборонених» тем була й історія німецьких поселенців в Україні: десь глибоко всередині, мабуть, тим людям, що «ветували» цю тему, було соромно перед працьовитим народом, вина якого була лише в національності. Чи навряд – соромно, бо чим кращі вони були за фашистів, що нищили єврейську націю? Все то прояви шовінізму чи людиноненависництва, і немає тому виправдання. А ми маємо пам’ятати – це буде, хоч в якійсь мірі, спокута за ту історичну несправедливість.Цей матеріал наданий нам небайдужою людиною - бахмачанкою, вчителькою-пенсіонеркою Валентиною Олександрівною Котлобулатовою.

Трагічній події - 299 річниці загибелі Батурина - присвячуємо цикл «Гетьмани Лівобережної України». Початок - в № 42, 43 «Порадника».

 

Іван Самійлович Самойлович (? – 1690 рр.) був гетьманом Лівобережної України в 1672 – 1687 роках. Народився він, ймовірно, в Красному Колядині, колишнього Дмитрівського району, в сім’ї місцевого священика о. Самійла, що переселився сюди з Житомирщини. Взагалі дуже багато людей в часи Руїни переселялись добровільно або їх змушували робити це силою, з Правобережжя і навіть більш західних земель України, про що свідчать, до речі, і назви ряду наших поселень, наприклад, Великий і Малий Самбори в сусідньому Конотопському районі.

Одержав добру освіту в Києво-Могилянській колегії, з 1701 року – академії, цій кузні високоосвічених українських кадрів, першому вищому навчальному закладі в усій Східній Європі, з якої вийшло 12 гетьманів, мав добрі здібності і, як писав М. Аркас в своїй “Історії України-Русі” “... був до всього здатний, розпорядливий, мав добрий розум”. 

 

Нарешті сталося! Довго ми з ними мучилися! 2:1, 3:2, 3:6. Ну, ніяк ці конотопці не вгамуються, і ось - отримали на горіхи по-повній! :-)

Але все по-порядку.

Шалений за драматизмом та напругою міні-турнір з хокею відбувся минулої п’ятниці в Києві, під дахом льодового стадіону «Авангард».

В змаганнях брали участь три команди: ХК «Бахмач», ХК «Конотоп» та нова для нас команда – ХК «Переяслав-Хмельницький». Чи не вперше ігри проводилися не в два, а в три періоди, як у справжньому хокеї. Грали по заплутаній формулі «один з одним» через період. Тобто, наші грають перший період з Конотопом, другий - з Переяславом, а третій - відпочивають. В цей час грають Переяслав з Конотопом, який в минулому періоді відпочивав. І так - по колу. Дуже нагадує дитячу гру в «чехарду». 

 

Державна програма відродження гетьманської столиці, “переконаний, буде виконана до річниці Батуринської трагедії – наступного року”, - сказав Президент України на прес-конференції біля палацу Розумовського. Віктор Ющенко відвідав Батурин минулої п`ятниці, 26 жовтня. Три вертольоти з Києва приземлилися на майданчику близько палацу. Біля Пам`ятного знаку - Хреста відбулася панахида - вшанування Батурина, знищеного 1708 року. Блакитно-жовті букети, “Вічна пам`ять” – Президент, помічаю, шепоче слова молитви за священиками Української православної церкви Київського патріархату (службу веде о.Роман). Біля глави держави - наш земляк І.Плющ, губернатор В.Хоменко; голова Батуринського фонду, екс-губернатор М.Бутко. 

Осінь спалахує феєрверком барв, на прощання даруючи нам незрівняну терпкість хризантем, жагучу пристрасть багрянцю і золота лісів, вранішню кришталеву прохолоду, що аж дзвенить чистотою.

 

Такими ж чистими, юними голосами, таким ж барвами талантів квітувала нинішньої осені мистецька сцена столиці – Український Центр культури «Росток» приймав гостей. У VII Всеукраїнському дитячо-молодіжному фестивалі-конкурсі національної музики «Первоцвіт-надія-2007», що зібрав молодих виконавців з усіх регіонів України, брали участь і юні піаністки з Бахмача. Валерія Чижик і Софія Староста – вихованки Людмили Олександрівни Іванько, викладача Бахмацької школи мистецтв, честь рідної школи і міста відстояли якнайкраще. Їм аплодувала вимоглива публіка, їх виступ гідно поцінувало строге журі, а імена почесних гостей і суддів дійсно є визначними для українського мистецтва: Заслужена артистка України Г.Захарченко, Народний артист В.Захарченко, Народний артист, Герой України А.Авдієвський, котрий є і Почесним президентом фестивалю. Мабуть, хвилювалися дівчатка на такій поважній сцені, та й народу талановитого було хоч відбавляй, але довели всій музичній Україні – є таке місто Бахмач! Є в ньому музична школа і вже склалася традиція перемог.