Головна

- 08.11.07 року в с.Гайворон було скоєно крадіжку металевих кутників з недіючої лінії електропередач. Правоохоронці встановили особу, яка це зробила - ним виявився місцевий житель.

- 15.11.2007 року до Бахмацького РВ УМВС надійшла заява від жителя смт.Батурин гр.Н., про те, що з його будинку зникли гроші в сумі 11 тисяч гривень. По даному факту порушено кримінальну справу.

- 15.11.07 р. в с.Бахмач у гр.Х., 1962 року народження, було виявлено та вилучено 100 гр. макової соломки. По даному факту порушено кримінальну справу.

- 26.11.2007 року в с. Матіївка з будинку гр.К. було викрадено велосипед та електроприлади домашнього вжитку. По «гарячих слідах» було встановлено особу, що скоїла крадіжку. Проводиться перевірка.

 

Хотілось би, дуже хотілось розділити з автором його оптимізм, але ж на кожному кроці ми більше зустрічаємось з байдужістю, ніж з безкорисливими проявами людяності. І все ж альтруїсти є, і про них хочеться повідати людям. Тим паче історію цю я почула напередодні Дня інвалідів - вона саме про таку людину, яка потребує нашої допомоги. Розповіла її мені знайома в такому місці, де краще, кажуть, не зустрічатися – в лікарні. А мені хочеться посперечатися з цією розхожою думкою. Ми все одно від болячок не застраховані, а в таких ось концентрованих точках болю і страждань люди проявляються як вони є. Добра ця душа категорично заборонила мені називати її ім’я, вона хотіла, щоби я розповіла про доброту людську. «Скільки людей допомагали нашому Дімі (за 3 місяці, скільки тривала боротьба за хлопця, він для них дійсно став своїм) – просто скажіть про доброту, яка, слава Богу, ще існує в світі. А імен не треба. Адже в Біблії сказано: творіть добро, щоб права рука не відала, що робить ліва». 

Проблема людини і людяності з давніх-давен хвилює не одне покоління. Багато філософів розкривають суть даної проблеми, говорячи, що кожна людина мусить виховувати в собі високі моральні цінності: людяність, чесність, порядність, чуйність. Ці риси прищеплюються кожному з материнським молоком, як непорушна заповідь, що супроводить кожного з нас протягом всього життя.

А на яких цінностях виховується наше майбутнє покоління? Чи зможе воно донести до своїх нащадків той ледь жевріючий вогник людяності і справедливості? Адже на даному етапі розвитку нашого суспільства ці пріоритети відходять на другу чи навіть третю позицію. Сумно визнавати, але теперішні підлітки заангажовані комп’ютерними іграми, закордонними фільмами, і просто не можуть визначитись зі своїми моральними принципами, переконаннями.

Ось і дочекалися зими. Ще вчора нам сяяло лагідне осіннє сонечко, чулися прощальні крики журавлів, а під ноги слухняно стелився багряний килим розфарбованого осінніми туманами листя. І здавалося, що холоди цього року не зачеплять нашу землю широкими сніжними рукавами. Та білява панянка не примусила на себе довго чекати і розкинула пишні мережива по деревах, парканах. Сніг вперше затанцював на осінньому манежі і відразу ж вступив у свої права, спричинивши складні умови пересування, особливо це стало помітним для водіїв, які ще не зовсім встигли адаптуватися до природних несподіванок.

З початку року на Чернігівщині виникло 1104 пожеж, що на 13.7 % більше, ніж у 2006 році. Вогонь забрав життя 97 осіб. Щодоби в області реєструється по 12-13 пожеж, внаслідок яких гине 2-3 людини. Також з початку року виникло 1455 надзвичайних подій, що на 21,5 % більше, ніж у 2006 році, на яких загинуло 205 та травмовано 1358 чоловік.

В Бахмацькому районі, станом на 20 листопада 2007 року, виникло 33 пожежі проти 34 у 2006 році. На пожежах загинуло 6 осіб. Також на території Бахмацького району виникла 51 надзвичайна подія, в тому числі: у транспортній сфері - 38 випадків, виявлено та знешкоджено боєприпасів - 10, випадків необережного поводження на воді - 3. Внаслідок надзвичайних подій загинуло 12 чоловік, травмовано - 42.

 

Якось, знайомлячись з експозицією картин в Бахмацькому історичному музеї із здивуванням та інтересом прочитав підпис під одним із полотен -

«Г. Яременко. Карл XII біля труни І.С.Мазепи». Із здивуванням тому, що знаючи Гната Гавриловича Яременка (1874-1915) як нашого земляка, уродженця Бахмача, та будучи добре знайомим з його сином, Миколою Гнатовичем, моїм колегою, з яким був пов’язаний ще й спільним захопленням - краєзнавством, не знав, що художник писав картини і на таку делікатну тоді тему. Бо ж учили нас, що Мазепа - зрадник українського народу, а Карл - чужоземний ворог. 

 

24 листопада - День пам`яті жертв голодоморів і політичних репресій. Згідно з Указом Президента України Віктора Ющенка, на вшанування пам`яті жертв геноциду українського народу, о 16 годині оголошено хвилину мовчання і національну акцію «Запали свічку!» Цього дня в Бахмачі, в районному будинку культури, о 15 годині відбудеться вечір-реквієм.

Бахмачани, приєднаймося до загальноукраїнської акції - вшануймо пам`ять невинно убієнних.

...В ближайших городах такого голода не было, во всяком случае работающим выдавали хлебные карточки.

Вырваться из села в город было невозможно – не выдавали паспортов. Однако селяне часто шли в город в надежде где-то пристроиться и выжить. Но это мало кому удавалось, и смерть настигала их на улицах города.

Весной 33-го года, когда над нашей семьей нависли черные дни, отец ушел в Конотоп. Там ему, без документов, удалось устроиться на работу чернорабочим. Их один раз в день кормили каким-то варевом и давали пайку хлеба. Хлеб отец не ел, а приносил на квартиру и сушил. Раз в неделю, в выходной, тайком он приходил в село и передавал матери узелок с сухарями. И в нашем дневном рационе, состоящем из лободы и травяных лепешек, иногда появлялся деликатес – сухарик. Все это помогло выжить.

 

Ст. Кодексу законів про працю України визначає, що тільки законодавством можуть установлюватися певні вимоги під час прийняття на роботу щодо віку, рівня освіти, стану здоров’я. Конкретному роботодавцю такого права не надано. Виходячи з цього, необґрунтована відмова в прийнятті на роботу, в тому числі за віковою ознакою, забороняється. Працівник має право оскаржити таку відмову в суді шляхом подання позовної заяви.

Колючий Каштанчик розгойдувався на гілці:

- Ой! Надоїло мені одному залишатися на дереві. Всі мої братики-каштанчики упали в траву, а я наче приклеєний.

Слова Каштанчика почула Сойка. Підлетіла.

- Я тобі допоможу, Каштанчику. Дзьобну не дуже боляче і ти полетиш до землі.

- Дякую тобі, добра птахо, - відповів Каштанчик. – Я готовий. Сойка не дуже сильно стукнула дзьобом по гілці, поблизу місця, де висів Каштанчик.

- Ух! – встиг сказати плодик і полетів униз.