Останні публікації
- Захід Всеукраїнського соціального проєкту «Ми українці — всі одна родина» від SWEET.TV і «Садиба Мьюзік»
- У Бахмачі прийняли 20 пологів, хоча лікарня і не мала відповідного договору з НСЗУ
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Головна
Село Халимонове. Історична довідка
- Деталі
- Категорія: Подорож Бахмацьким районом
- Опубліковано: П'ятниця, 09 січня 2009, 12:13
Село Халимонове – центр Халимонівської сільської ради, якій підпорядковані села Глибоке, Калинівка, Мовчанів, Петровське. Розташоване на схід від міста Бахмача за 5 кілометрів. В селі розміщена залізнична зупинка „Хутір Халимонове”. Населення 875 чоловік (на 2001 рік).
Перша згадка про село датована другою половиною ХVІІІ століття. Відомо, що перші поселенці села поселились на цій території в епоху останнього періоду Гетьманщини, з числа так званих „казенних” людей. Ці люди переселились на землю козацької старшини.
Існує легенда про назву села: один селянин в давні часи був чумаком і часто їздив до Криму. Одного разу, приїхавши із поїздки, почав розповідати односельцям, що слово „улюблений” на грецькій мові „філомон”. А в односельців це слово виходило „халимон”, тому що звука „ф” тоді не було. Звідси і пішла назва села – „улюблене” тобто „халимон”, а хто в ньому живе – халимонівці.
За іншою легендою – центральна вулиця села в ХІХ столітті називалась Ставковою, яка вела на Київ і якою в 1824 році проїздив російський поет О.С.Пушкін. Він дав гроші на будівництво місцевої школи. Тому, коли вона була побудована, дістала назву Пушкінської. Пізніше вона стала церковно-приходською, а коли були створені земства – земською.
Про життя і проблеми Халимонового сьогоднішнього
- Деталі
- Категорія: Подорож Бахмацьким районом
- Опубліковано: П'ятниця, 09 січня 2009, 12:11

Про життя і проблеми Халимонового сьогод- нішнього ведемо розмову з сільським головою Євтушенком Олександром Миколайовичем, якому односельці довіряють цю посаду з 1998 року.
Почнемо з того, що є найболючішим для всієї України, - демографії. Станом на 1 січня 2008 року на території сільської ради проживало 1372 мешканців. Це Халимонове безпосередньо і колишні хутори, нині села: Мовчанів - 178, Глибоке - 150, Калинівка - 127, Петрівське -62. Якщо порівняти з даними останнього перепису (2001 рік), зменшення незначне – тоді було 1478. Хоча звичайно, буму народжуваності не спостерігається – у дитячому садочку, що був збудований свого часу (за головування В.М.Сіденка)на 120 місць, зараз 15 діток. Населенні пункти розкидані на великих відстанях, тож і з дорогами, звісно, проблеми є чималі. Так, ще з 2005 року сільська рада стукає в усі чиновницькі двері, аби посприяли у будівництві дороги на Калинівку. Село практично відрізане від життя, говорить Олександр Миколайович, навіть „Швидка допомога” відмовляється їхати по такому бездоріжжю. Щоправда, перша медична є – і в Калинівці, і в Петрівському ( це крім Халимонового) працюють ФАПи (фельдшерсько-акушерські пункти).
Халимонівська візитка
- Деталі
- Категорія: Подорож Бахмацьким районом
- Опубліковано: П'ятниця, 09 січня 2009, 12:08
Усі, хто користується залізницею, село Халимонове знають як зупинку у московському напрямку. Бахмачани старшого покоління село Халимонове пов`язують з ім`ям В.Сіденка. Герой соціалістичної праці, голова колгоспу-мільйонера ім.Ватутіна залишив вагомий слід в історії нашого краю, і я думаю, що його життєвий шлях ще чекає свого мемуариста. А ось мені, наприклад, Халимонове асоціюється зі стуком кінських підків, у пам`яті майже казкова картинка: асфальтованою вулицею Бахмача скаче дівча на коні, гнідий красень поводить на мене вологим оком і гордовито пропливає повз мене, немов чудове мариво. Та то була реальність: кінники з Халимонового брали участь у бахмацьких святах, 9 травня і 9 вересня.
І було це зовсім недавно - не вміємо ми берегти нажите роками, кожен новий виток в нашій історії починаємо з революційного «ми старий мир разрушим до основанья, а потом...» А потім може вже не бути. Як от з цим чудовим маревом.
Ні, коні у Халимоновому ще є, але вже немає дива й краси. Веду розмову з людиною, яка це диво творила, разом з іншими. Із Світланою Семеренко мене звів випадок – і я тому випадку вдячна.
Техогляд-2009. Нововведення
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 09 січня 2009, 12:06
З 1 січня 2009 року набув чинності Порядок проведення державного технічного огляду колісних транспортних засобів, затверджений Кабінетом Міністрів України 9 липня 2008 р.
Періодичність та строк проведення техогляду.
Техогляд засобів незалежно від форми власності проводиться з такою періодичністю:
1) два рази на рік - засоби, призначені для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння більш як дев’ять з місцем водія включно, та спеціалізовані засоби для перевезення небезпечних вантажів (відповідно до класифікації засобів за категоріями M2, M3 , N1, N2, N3, O2, O3, O4);
2) один раз на рік - засоби, призначені для перевезення вантажів з максимально дозволеною масою понад 3,5 тонни, а також спеціальні та спеціалізовані засоби, зокрема автокрани, таксі, автомобілі швидкої медичної допомоги тощо (відповідно до класифікації засобів за категоріями M1, N1, N2, N3, O3, O4);
За останніми повідомленнями ДАІ
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 09 січня 2009, 12:05
Із 1 січня 2009 р. на території Бахмацького району сталося 3 дорожньо-транспортні пригоди: 2 - із матеріальними збитками і одна – з потерпілими.
Водій К., керуючи автомобілем ВАЗ-2109, в м.Бахмачі по вул. Південній, не вибрав безпечної швидкості і здійснив наїзд на двох пішоходів, які були доставлені в центральну районну лікарню з легкими тілесними ушкодженнями.
ДАІ попереджає: Шановні водії та пішоходи, у зв`язку зі складними погодними умовами (ожеледиця, снігові заноси тощо) будьте обережні на дорогах. Особливо зараз, під час шкільних канікул, це стосується дітей.
Казки курінського лісу
- Деталі
- Категорія: Дитяча сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 09 січня 2009, 12:01
Льодові дзвіночки
Зимою холодно. Рослини на цей період року скидають листя, не квітують. Вони засинають.
Якось мій дружок Сосновичок запитав мене:
- Хочеш побачити літо?
- Літо?.. А де воно?
- Пішли зі мною. Покажу тобі літо.
І привів мене Сосновичок...знаєте куди? У печеру!
Коли я зайшла у неї, так і ахнула. Що за краса в ній була!
Стіни печери виблискували усіма кольорами веселки. І було видно, наче вдень, хоча ні свічки, ні ліхтаря у нас не було.
- Ой! – скрикнула я, - скільки тут скарбів!
Сосновичок засміявся, а потім пояснив. – Це дійсно скарби. Тільки вони живі. Називаються вони схистостега периста, - це такий мох, що світиться у темноті.
Чи повинні українці шанувати Степана Бандеру?
- Деталі
- Категорія: Точка зору
- Опубліковано: П'ятниця, 09 січня 2009, 11:54
У вічній мудрій книзі, „Законі Божому” написано: „Господь бачив, що люди дедалі більше переймають одне в одного злі вчинки, а не добрі, й тому вчинив змішання мов і розділив людей на окремі народи і дав кожному народові окремі завдання і мету в житті” (Бут.11)
Напевне, що не кожен з нас розуміє і бачить цю мету. Не розуміє, що мова – це душа народу, тому так важливо нам, українцям, не втратити душу, бо 2-х душ у людини бути не може.
В історії кожного народу існують світочі – еліта нації. Покликання їхнє високе – служіння своєму народу, демонстрація людству своїм життям високих чеснот, однією з яких є патріотизм. Але, щоб шанувати патріотів, потрібно їх знати. Наша біда в тому, що довгі десятиліття ми в нашій державі виховувались на спотвореній історії. І тому ми, українці, можливо, краще знаємо національну героїню Франції Жанну Д’арк, ніж наших, наприклад, Олену Телігу чи Івана Багряного.
Лист до редакції
- Деталі
- Категорія: Лист до редакції
- Опубліковано: П'ятниця, 09 січня 2009, 11:50
Адресу вашої газети знайшла в Інтернеті. Я, Пявка Ганна Іванівна, проживаю в Глухові. Нещодавно ми відсвяткували 300-річчя нашого міста як гетьманської столиці. Наша районна газета «Народна трибуна» об’являла конкурс на кращий вірш про Глухів та гетьманські часи. Один з моїх віршів (надсилала три) журі визнало переможцем, я отримала приз, подарунок. То я подумала, може і вам буде цікавим мій вірш?.. Я багато читала про ті далекі події, особливо запало в душу про Батурин, Мазепу, Мотрю...
... Про себе: пенсіонерка, вчителька, 20 останніх років працювала викладачем Глухівського педагогічного інституту (тепер університету).
Єлизавета, сестра Анни Ярославни
- Деталі
- Категорія: Краєзнавча сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 09 січня 2009, 11:49
У 1651 році голландський художник А.ван Вестерфельд, перебуваючи в Києві, перемалював в Софіївському соборі в „розгорнутому” вигляді фрескові портрети родини Великого Київського князя Ярослава Мудрого, що були намальовані на південній стіні собору. В кінці ХVII століття, під час відбудови собору, їх вкрили тинькою і тільки через 200 років, уже в середині ХIХ століття було розчищено ліву частину композиції, де було зображено трьох дочок Ярослава разом з їх матір`ю княгинею Іриною та записано олійними фарбами. Пізніші дослідження переконливо довели, що та, кого вважали матір`ю, в дійсності була четвертою донькою, а княгиня Ірина була зображена на тій частині стіни, що не збереглася. Таким чином маємо на сьогоднішній день портрети чотирьох з п`яти доньок Великого князя. Ліворуч від Анни, про яку ми говорили в „Пораднику” №.... за серпень поточного року, стоїть Єлизавета, її молодша сестра.
Подарунки від Діда Мороза
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 09 січня 2009, 11:47
Настала пора веселих зимових свят, які у дитинстві здаються чарівними, багатими на приємні сюрпризи та подарунки.
Древні християнські заповіді милосердя, співчуття та турботи про ближнього завжди були і залишаються високими людськими цінностями. Тому й не залишаються без уваги діти з малозабезпечених багатодітних родин, діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування.
Завжди є люди, які не байдужі до чужої долі.
Детальніше...