Головна

Я вже їх, їй-Бо’, боюся. Як іду на сесію, так і думаю: а чи цього разу буде що писати. Наврочила – і минулої п`ятниці, 11 липня, було продовження серіалу.

І почалося з першого питання: про надання дозволу на довгострокову оренду землі власникам (вже не першим, нині – це кияни) колишнього «Пищєпрому» (пишу, як називають його й досі бахмачани, адже ні назви, ні роду діяльності нинішнього підприємства гість з Києва не озвучив).

Саме про строк і не дійшли згоди. Прохання було – на 49 років, депутати пропонували на коротший термін. Пропозицію Іващенка М.В. на 10-15 років підтримала більшість. Мотивація обґрунтована: «Років за 5 відновити руїну нереально, будь-який господарник це знає з власного досвіду», - говорить директор зразкової автомобільної школи ТСО. Не погодилися з ними три депутати, що внесли свою: «На 5, як і місцевим підприємцям», - депутат Копа Ю.А. Як пояснили свою позицію БЮТівці: неодноразово були ошукані заїжджими господарями, піддавшись на обіцянки, останній «живий» приклад – колишній «Хіммаш», який і дорогу обіцяв зробити, і виробництво налагодити. То що тепер має Бахмач від заводу незрозумілої діяльності?  А побачимо, що вони дійсно працюють і користь місту приносять, тоді хоч і на двадцять п`ять продовжимо. Теж важко не погодитись – розумна позиція.

- Станом на 1 липня 2008 року, управлінням юстиції зареєстровано   57  районних партійних організацій, 15 міських партійних організацій,  246  сільських - селищних  первинних партійних організацій, благодійних організацій - 3, організацій Всеукраїнських профспілок - 169, громадських організацій - 27.

Проте практика показує, що кількість не завжди говорить про якість: деякі з них впродовж тривалого часу або і з моменту реєстрації чи легалізації взагалі не здійснюють статутної діяльності.

Продовжуємо нашу нову рубрику, задавайте свої питання – пишіть, приходьте до редакції, телефонуйте. Бо нам всім треба зрозуміти нарешті головне: відчиняють тому, хто стукає. Просто чекати кращого життя – це шлях в нікуди. Пам’ятаєте єдиний порив Майдану, коли вся країна відчула себе народом? Це було як свято, а тепер ідуть будні. Так, вони важкі, інколи здаються безпросвітними, ми зневірились і говоримо, що наші ідеї зраджують, продають, що ми знову – ніхто. Це найстрашніше, коли людина повірить в це. Будні – не свято, треба працювати. Головне – не збайдужіти душею. Саме така, небайдужа людина задає сьогодні питання владі.

Петро Андрійович Лук’яниця нині пенсіонер, але тільки за віком – бойовий дух незмінний. Тому і зараз йому болить,  коли бачить негаразди.

«Кожна віруюча людина знає, що кладовище – це святе місце, доглядає за могилами своїх рідних, і занедбана могила – це не по-людськи, не по-християнськи. А у цих людей немає родичів, нікому доглядати за місцем їхнього упокоїння. Та слава Богу, що історична справедливість нарешті відновлена і їх, як всіх померлих, також вшанували – установили пам’ятник. Щоб люди знали про невинно убієнних страшним голодом, перехрестились біля цієї братської могили. То що – тепер нікому доглядати безіменну могилу?» - говорить Петро Андрійович мені біля пам’ятного Хреста жертвам голодомору, що встановлений на цвинтарі по вулиці Гоголя.

Бахмацькою міжрайонною податковою інспекцію на виконання вимог розпорядження ДПА в Чернігівській області  від 05.05.08р. № 129-р  та Закону України «Про податок на додану вартість». проведено інвентаризацію платників податку на додану вартість. За результатами якої податковою інспекцією прийнято рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ по одному суб’єкту підприємницької діяльності. 

Суб’єктам господарювання, відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», надано право добровільно знятися з реєстрації як платнику податку на додану вартість. Анулювання реєстрації здійснюється за заявою платника, який є зареєстрованим більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за 300000 гривень.

 

Перша світова війна – період історичних змін. Війна розпочалася у 1914 році. На Бахмацькому залізничному вузлі було запроваджено військовий стан. Напруження на залізниці значно зросло, а умови праці ускладнилися. Цілодобово йшли ешелони, а з фронту везли поранених й скалічених та біженців. Молодь з транспорту й інших установ і підприємств нашого виселку та навколишніх сіл була мобілізована на війну. На виробництві їх замінили жінки та молодь-підлітки. Ціни одразу піднялися, особливо, на продукти першої необхідності. А промислові товари майже зникли з прилавків. Серед людей праці зростало невдоволення, що призводило до поширення антивоєнних настроїв і ненависті до царату – головного винуватця цієї кривавої бійні. На станціях Бахмач-Гомельский та Бахмач-Київський у 1916 році робітники застрайкували. Вони вимагали скорочення робочого дня (з 10 годин до 8). Мабуть тому звістку про лютневу революцію 1917 року й про повалення царату робітники й службовці Бахмацького залізничного вузла зустріли з натхненням: вони вийшли на вулиці з червоними прапорами, співаючи революційних пісень. А солдати, які перебували у Бахмачі в березні 1917 року, обрали Раду солдатських депутатів(*).Та владу у Бахмачі захопили ставленики буржуазного Тимчасового уряду. Після повалення самодержавства мало що змінилося: війна тривала, умови життя й праці робітників не поліпшилися, селяни не одержали землі. Все це посилювало невдоволення трудящих політикою Тимчасового уряду.

За пові-домленням відділу РАЦС (реєстрації актів цивільного стану) районного управління юстиції в Бахмацькому районі у червні нинішнього року народилось 34 хлопчиків і дівчаток: на 15 поповнилось міське населення, решта немовлят стали сільськими жителями   району.

Наша прекрасна половина збільшилась на 19, серед  них Аліна, Анастасія, Анна, три Ангеліни, дві Вікторії,  Дар'я,  Ірина, Ліана, Марина, дві Поліни, стільки ж Софій, Світлана, Юлія, Яна.

Хлопчиків батьки назвали так: Арсеній, Глєб, Дмитро (їх четверо), Ілля, Максим (троє), Назарій, Олег, Роман, Сергій, Юрій.

На весільний рушничок минулого місяця стали 25 пар, з них 15 – у місті Бахмачі. Розлучень зареєстровано 11.

Бахмач готується до дня народження. За однією з версій нашому місту – 70. Хоча більшість не погоджується і хоче вважати нас старішими й мудрішими – 1147 роком датується перша згадка про Бахмач. Але ж географічно ця згадка відноситься до нинішнього села Бахмач – апелюють перші.  Тим паче, що 850 ми вже точно святкували – це поза сумнівом (і ніхто тоді не відмовився!) Любимо ми святкувати – аби нагода була, тож даруємо собі ще один празничок. І вирішили його об’єднати зі святом, яке тепер у нас теж не єдине – Днем залізничника, тим «старим», що першої неділі серпня. Вийшов такий собі Подвійний Союз  суперечливих дат - за законами фізики повинні ужитися! Побачимо 3 серпня, у міському парку «культури» (беру свідомо в лапки зі зрозумілих причин – ви тільки-но на нього, бідолашного, погляньте!) та відпочинку. Про час і програму інформуємо пізніше. А можливо, і про дату, 3 серпня – попередня, знаходиться в процесі узгодження.

Бахмацький райвідділ МНС надзвичайно стурбований станом справ на водних об"єктах.  За словами інспектора відділення М.А. Левченка, наш район має сумну першість в області та й майже по Україні – у нас загинуло на воді найбільше людей. З початку року – 12 бахмачан, в тому числі троє дітей, стали жертвами власної необережності на водоймах.

Останній трагічний випадок стався 4 липня. Житель міста Бахмача Книш В.І., який мешкав по вулиці Чернігівській, поїхав того дня на рибалку з друзями.

І тільки 7 липня його тіло знайшли місцеві жителі в ставку біля села Кропивного.

Рятувальники просять бахмачан бути обережними, не нехтувати елементарними правилами поведінки на воді – саме це гарантує вам безпечний і приємний відпочинок.

- за придбання торгового патенту на серпень 2008 року;

- податку з власників транспортних засобів.

- Декларації з ПДВ за червень платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;

- розрахунків по збору за використання радіочастотного ресурсу за червень 2008 року;

- звіту про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за червень;