Останні публікації
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
- Повідомлення про оприлюднення проєкту рішення виконавчого комітету Бахмацької міської ради «Про встановлення тарифу на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування»
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Головна
Мудрі ластівки
- Деталі
- Категорія: Дитяча сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 01 серпня 2008, 12:10
Була собі сім’я ластівок. Їхнє гніздо знаходилось під полицею, на стіні, у сараї.
Сусідній кіт прокрався у нього. Заплигнув на полицю, лапою хотів дістати пташенят. Гніздо не витримало кошачої атаки і впало разом з ластовенятами. Дуже пошкодилось, а пташенят кіт з’їв.
Повернулися ластівки з кормом для своїх діток, а тут... таке побачили, закружляли у розпачі.
Позлітались їх заспокоювати інші ластівки.
Під дахом веранди знаходилось старе ластів’яче гніздо. У ньому чомусь ластівки не поселялись.
Бачу я: летить до цього гнізда зграйка ластівок. Серед них і ті постраждалі.
Вони це зробили!
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 25 липня 2008, 12:02
18 липня перервана сесія міської ради продовжила і успішно завершила свою роботу. Успішно – значить з позитивними рішеннями. В тому числі і з тим, на чому зламали списи минулого разу, про що був наш попередній репортаж – з першого пленарного засідання 30 сесії. Тоді вона припинила свою роботу із-за неузгодженості по питанню надання оренди нинішнім власникам заводу продтоварів. Друге її засідання почалося саме з його прийняття. Та це було пізніше, а початок був трохи нетрадиційним: наведенням робочого порядку. «Якби ми, вчителі, не дотримувались свого регламенту, то на уроках був би такий порядок, як і в країні», - взяла слово В.Ф.Дудка, голова депутатської комісії з питань регламенту, депутатської етики, права. І з цього засідання, за пропозицією Валентини Федорівни, прийнято рішення не проводити більше жодної сесії без попередніх засідань комісій – суворо за регламентом. Тобто вирішили депутати взятися за дисципліну. Дуже вчасне рішення, але якби його ще й до всіх донести, бо ж знову далеко не всі 30 наших обранців прибули на свою парламентську роботу – лише 20. Тому ж, власне, і регламент порушується – не ходять. Якщо слідувати тим же шкільним правилам, то треба їх до директора викликати! І виключати з школи, вибачте, з депутатського списку. Але це так – ліричний відступ, вернемось у зал засідань.
Макові плантації: легальні та кримінальні
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 25 липня 2008, 12:01
12.07. в ході проведення операції Мак-2008 співробітниками Бахмацького РВ УМВС на присадибній ділянці гр. Мелещенко, жительки с. Халимонове, виявлено незаконний посів маку в кількості 205 рослин. Порушено кримінальну справу за ст. 310 КК України.
17.07. у гр. Коваленко було вилучено близько 30 г макової соломки. Вирішується питання про порушення кримінальної справи за ст. 309 КК України.
22.07. на присадибній ділянці гр. Васюк, мешканки х. Безпечний Фастівецької с.р. було виявлено посів рослин маку в кількості 178 рослин. Вирішується питання про порушення кримінальної справи.
Як видно з вищезазначеного, в разі значної кількості посівів (більше 100 рослин) кримінальна справа порушується відразу – закон дуже суворий. А інколи пересічні громадяни, особливо бабусі та дідусі у селах і не знають, що посів маку заборонений. Та крім закону, боротьба з наркотиками – це ще й суспільна задача. Отож, ще раз звертаємо на це увагу!
За незаконне вирощування маку або коноплів – максимальне покарання до 7 років, за невеликі посіви на присадибних ділянках – штраф.
Дмитро Михайлович Карбишев. 1880-1945
- Деталі
- Категорія: Вулиця його імені
- Опубліковано: П'ятниця, 25 липня 2008, 11:55
Передмова. Продовжуючи нашу рубрику, задумалася: про яку далі? Адже вулиць у місті більше 200 – близько 220 з провулками. А ще - у селах району. Підказала, як завжди, випадковість (яка, як відомо, не буває випадковою – все закономірно у цьому світові!): почула від однієї з своїх знайомих, молодого покоління, що назва вулиці імені генерала Карбишева нічого їй не говорить. Як і багато інших – багатьом іншим. У кожного часу свої герої, але є такі, котрих ніхто й ніколи не повинен забути.
У концтаборі Маутхаузен (Австрія) на місці, де незламного генерала фашисти взимку 1945року облили крижаною водою з брандспойта, перетворивши його на льодяну брилу, встановлено пам'ятник, автор – відомий скульптор, народний художник СРСР, фронтовий художник В.Цигань. В Омську, Харкові, Москві, Бресті, Гродно, Києві, Санкт-Петербурзі(тоді ще Ленінграді) встановлені пам'ятні дошки та пам'ятники герою, його ім'я носить пасажирський теплохід, дві залізничні станції Росії. У 1946 році йому посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. А по навколосонячній орбіті, між Марсом і Юпітером, у зоряному світлі мчить мала планета Карбишев...
В нашому місті іменем генерала Карбишева названо вулицю. А ось те, що життя російського генерала пов'язане і з Україною, напевне, знають не всі.
Ще одна сторінка із книги під назвою "Життя"
- Деталі
- Категорія: Сторінка майбутньої книги
- Опубліковано: П'ятниця, 25 липня 2008, 11:33
«Життя прожите не даремно» - так можна сказати про кожного з них, ветеранів Великої Вітчизняної. Бо саме завдяки їхньому героїзму ми можемо жити і працювати на рідній землі. З жахом спухаємо розповіді і читаємо записки тих, чиї долі обпалені пекельним вогнем війни. Серед таких був і нині покійний Сидоренко Михайло Дмитрович.
Після закінчення медичного технікуму весною 1941 року пішов до війська. Службу почав у Володимирі-Волинському (на кордоні з Польщею) у 87-й стрілецькій дивізії. Саме там молодий фельдшер-акушер вперше потрапив в пазурі тієї жорстокої панянки з моторошним іменем – Війна.
«Наша дивізія була одним з тих з’єднань, на долю яких випали найважчі випробування в перші ж дні», – писав у своєму фронтовому щоденнику Михайло Дмитрович.
Юридична консультація
- Деталі
- Категорія: Юридична консультація
- Опубліковано: П'ятниця, 25 липня 2008, 11:31
- Я – приватний підприємець. Нещодавно, доставляючи товар , я потрапив в ДТП, отримав серйозні ушкодження: перелом ноги, черепно – мозкову травму. Чи маю я право на отримання страхових виплат, якщо щомісячно плачу страхові внески до фонду страхування від нещасних випадків за своїх найманих працівників?
Б. Романов, м. Бахмач
М.М. Литвин, начальник відділення ВДФ страхування від нещасних випадків на виробництві:
На жаль, в даному випадку приватний підприємець не отримає жодних виплат і відшкодування .
Відкриття нового вокзалу на початку ХХ століття (продовження)
- Деталі
- Категорія: Краєзнавча сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 25 липня 2008, 11:25
(Уривки з нарису Дороша Д.Д. „Місто моєї зрілості”.
Примітки та редагування М. Виноградова. Продовження.)
Примітки та редагування М. Виноградова. Продовження.)
... Під вечір другого дня гуральня запалала. Хто її запалив й де саме – ніхто нічого не знає. Пожежа охопила увесь корпус гуральні одразу. Людей назбиралося подивитися на це - тьма! Полум’я розгоралося все більше й більше, а відчайдухи (старі й молодь, сп’янілі й тверезі), сповнені немов неземної сили, лізли у вогонь, немов приречені й падали роєм на голубий вогник, що так єлейно плавав на поверхні оковитої й запах якої лоскотав їхні ніздрі. Їм вкрай кортіло дістати “цілющої” рідини отут, осісьо, осьдечки, з пилу й жару. Тим часом пожежа поширювалася, з головного корпусу вогонь перекинувся на складські приміщення й невеличкі будови, що стояли поряд. Почало горіти усе, навіть земля, просякнута спиртом. Горів одяг на людях, руки й обличчя багатьох були обпечені. З дверей й вікон гуральні виривалися величезні язики полум’я, які неначе намагалися ужалити когось навкруги себе, щоб запам’ятав й онукам своїм переказав за учинену над ним наругу. У головному корпусі горіло усе: машини, пальне, мастила різного гатунку. Чорною хмарою диму була оповита уся територія гуральні. Як переказували, вночі аж у Батурині було видно червоні маки вогневої заграви. І все ж таки - яка людська натура! - деякі ухитрялися якось вирвати з вогню глечик оковитої й, міцно притуливши до грудей, несли його додому, неначе святу воду з водохрещі, або молода невістка-первістка несла дитину до своєї матері.
Людина безсмертна?
- Деталі
- Категорія: Непізнане
- Опубліковано: П'ятниця, 25 липня 2008, 11:21
Перед Великоднем і в наступні дні після нього кожний цвинтар в наших поселеннях сповнюється людьми, які доглядають могили рідних і близьких їм людей, готуються до щорічного пам’ятного дня-свята – Проводів, дня поминання своїх предків. Це загальнонародна традиція, традиція, яку не змогли знищити ніякі заборони і переслідування, бо ж культ поминання і вшанування предків зародився в сивій давнині, очевидно, ще тоді, коли Гомо сапієнс (людина розумна) усвідомила себе саме людиною і стала задумуватись над сенсом життя.
Тож і не дивно, що питання життя і смерті, будь то наш сучасник чи найвіддаленіший предок, завжди хвилювало людство. І не має значення, досліджуємо ми життя далеких предків слов’ян чи аборигенів віддалених островів півдня або засніжених просторів безмежних тундр півночі – скрізь люди не вірили, а дуже часто і тепер не вірять, в існування смерті, бо не могли збагнути, як може загинути їхня душа. Звідси постали дивні для сучасної людини вірування – жителі південних островів і берегів північних морів вивозили своїх покійників далеко в море, щоб там їхні тіла єдналися з предками. Наші предки, давні слов’яни, втім як і всі індоєвропейці, вважали, що людина житиме, а отже і потребуватиме все для життя, і на тому світі. Тож незалежно від способу поховання, спалення чи покладання в землю, клали покійнику в могилу їжу, знаряддя праці, зброю, прикраси тощо, вважаючи, що все це знадобиться померлому і в позагробному житті.
Безсмертники лиш над безсмертям цвітуть (Конотопська битва. 1659-2008)
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 18 липня 2008, 08:57
Над покраяним глибокими ярами широким полем, де колись гриміла знаменита Конотопська битва, пливе урочиста тиша. Посередині довгого, мов козацька шабля лискаючого, озера, зводиться до пречистого неба чоластий острівець, що аж горить на щедрім полуденнім сонці щирим золотом. То буйно, хоч по берегах жодного стебельця, палає пишним цвітом безсмертник. Несподіванка природи, чи містична реальність: безсмертник і лицарське Безсмертя!
Десь з годину тому тут лунали панегірики державних мужів, линуло багатоголосся церковних хорів від Київського Патріархату, а зараз, в огромезнім дзвоні неба, святиться урочиста тиша. Та ген-ген квилить степова чайка: а чи за своїми діточками – вивела край дороги, а чи за буйними козацькими головами, що з глибини століть принесли нам солодкий хміль перемоги.
Бахмацький серіал "Сесія міської ради"
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 18 липня 2008, 08:55
Я вже їх, їй-Бо’, боюся. Як іду на сесію, так і думаю: а чи цього разу буде що писати. Наврочила – і минулої п`ятниці, 11 липня, було продовження серіалу.
І почалося з першого питання: про надання дозволу на довгострокову оренду землі власникам (вже не першим, нині – це кияни) колишнього «Пищєпрому» (пишу, як називають його й досі бахмачани, адже ні назви, ні роду діяльності нинішнього підприємства гість з Києва не озвучив).
Саме про строк і не дійшли згоди. Прохання було – на 49 років, депутати пропонували на коротший термін. Пропозицію Іващенка М.В. на 10-15 років підтримала більшість. Мотивація обґрунтована: «Років за 5 відновити руїну нереально, будь-який господарник це знає з власного досвіду», - говорить директор зразкової автомобільної школи ТСО. Не погодилися з ними три депутати, що внесли свою: «На 5, як і місцевим підприємцям», - депутат Копа Ю.А. Як пояснили свою позицію БЮТівці: неодноразово були ошукані заїжджими господарями, піддавшись на обіцянки, останній «живий» приклад – колишній «Хіммаш», який і дорогу обіцяв зробити, і виробництво налагодити. То що тепер має Бахмач від заводу незрозумілої діяльності? А побачимо, що вони дійсно працюють і користь місту приносять, тоді хоч і на двадцять п`ять продовжимо. Теж важко не погодитись – розумна позиція.
Детальніше...