Головна

На сьогодні в Україні існує два чоловічі свята. 6 грудня - це день Збройних сил України, офіційне свято, яке відзначають Збройні сили України. 23 лютого - День захисника Вітчизни. Існують думки, що обидві ці дати потрібно перекреслити і запровадити нову - 14 жовтня. Це день Покрови - захисниці українського козацтва.

36,5% громадян України сприймають 23 лютого як свято Радянської армії. Про це свідчать результати опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова. 27% вважають 23 лютого святом усіх чоловіків, а 22% вважають цей день святом захисників Вітчизни. А для 9,4% респондентів - це звичайний день.

Добрий день, шановна редакція “Порадника”! Хочу через вашу газету подякувати одній гарній людині. У минулому році мені доволі часто доводилось звертатись до районного паспортного відділення, і кожного разу приємно було спілкуватися з Надією Василівною Шкавро. Ото людина, яка ніколи настрій не зіпсує відвідувачу. А то ж так часто ми зустрічаємось з протилежним у різних інстанціях та кабінетах. Спокійна, врівноважена, пояснить усе так дохідливо і просто, що кожному зрозуміло стане. І спеціаліст вона гарний, проконсультує по будь-якому питанню, роз’яснить і підкаже, як краще зробити. Гарній людині і слово добре хочеться сказати, не так вже й багато ми говоримо їх один одному. Нехай і самій Надії Василівні зустрічаються лише добрі люди та буде більше радості в житті. І робота хай приносить радість, хоча робота у них там нелегка.

 

Від редакції. Як повідомили нам у Бахмацькому районному відділі внутрішніх справ, Надія Василівна Шкавро – спеціаліст СГІРФО (сектор громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб), працює тут близько 15 років. Очолює паспортну службу на даний час майор міліції Діденко В.П.

 

Доводили цю пісенну тезу гості нашого міста, самодіяльні артисти Борзнянщини, у суботу, 9-го лютого даруючи свої таланти глядачам-бахмачанам. І повірте, шанувальників мистецтва було чимало у залі районного будинку культури. Все ж не балують концертами нас, в провінції. І хоча артисти також з сусідньої провінції, були серед них такі знахідки, яким, наприклад, я. пересічний глядач, аплодувала із захопленням. До таких, співучих, підійшла після виступу. Сімейний дует Тесленків не в мене однієї "вибив" сльозу. 

Вічна тема – гроші. Знову про них вели мову наші міські депутати на черговій сесії, 8 лютого. До того всі питання, по яких були різні точки зору, обговорювалися на засіданні бюджетної комісії. І як сказав міський голова, котрий вів сесію, все було узгоджено. Не так вирішили самі депутати, і у своєму виступі Ю.Копа, активний член бюджетної комісії (чомусь доповідав не голова її) представив альтернативний проект бюджету на 2008 рік. Важко було голосувати депутатам, котрі не брали участі в роботі комісії і бачили проекти вперше. Тому і депутат Г.Кравченко, і депутат Ю. Алфімов висловили слушну думку, що на сесію треба подавати узгоджений, взаємоприйнятний проект, бо ж в такій ситуації “на ходу” неможливо визначитись. Тому напевно, і проголосований він був не одноголосно, але все ж прийнятий – саме депутатський проект. Але історія бюджету продовжується. Як прокоментував наступного дня міський голова Поліщук О., згідно зі ст.59 Закону про місцеве самоврядування, в разі незгоди з рішенням сесії, він має право на вето, яким і скористався. Тепер, за процедурою, буде перегляд питання комісіями і повторне винесення його на розгляд сесії. І тоді ми познайомимо вас з остаточними цифрами. А поки що: загальна сума міського бюджету – 7,8 млн.грн.

...Святкова вечірка наближалась до завершення. Я допомагала хазяйці квартири прибрати посуд. Залишившись з нею вдвох на кухні я, нарешті, наважилась і запитала:

– Таню, а хто цей сивий дідок?... Вибач... Він, наче, так і не старий, але... така сивина!

Тетяна подивилась на мене, кліпнула повіками з штучними віями, і на її обличчі з’явилась натужна усмішка.

– Він дійсно ще не дід... Не любить, щоб про нього розповідали і сам про себе нікому нічого не говорить. Він товариш мого чоловіка. Всі, хто його знають, називають Едельвейсом.

– А... – протягнула я. – Він скалолаз. Чи я помилилась?

– Знаєш що, коли ми з тобою залишимось удвох, то я тобі дещо про нього розкажу.

– Добре – відповіла я.

15 лютого 1989 року Радянський Союз вивів свої війська із Афганістану – так закінчилась 10-річна війна, яка в нашій пам'яті залишилась як афганська. Наскільки неоднозначним було ставлення до неї весь час: під час її – офіційна повна секретність і неофіційно - "на кухні", тобто серед народу, який туди віддавав своє найдорожче – дітей; після неї – офіційні пільги і фрази бюрократів афганцям, які ходили різними сходинками влади за своїми пільгами: "Я тебе туди не посилав!" А потім цей день, що неофіційно називався День виводу військ із Афганістану, став таким, яким є зараз - День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. У 2004 році, указом Президента України Кучми Л.Д. При цьому згадали і про інші держави, де Союз "допомагав". А й справді, чим вони, ті хлопці, винні, хіба лише тим, що їхній призовний вік припав саме на той час? Аж ніяк вони не мусять відповідати за гріхи держави.

 

8 лютого 2008 р. вночі на льодовий майданчик “Авангард” у Києві вийшла наша хокейна дружина. Цього разу вона зустрічалась з командою “Київ-Revolution”.

Після поразки команді міста Сміла, Черкаської області, наші хокеїсти зробили висновки зі своїх помилок і на гру вийшли зібрано.

Перші її миті пройшли в напруженій боротьбі. На 6 хвилині Ігор Сипливий обіграв захисника і відкрив рахунок. На цьому наші хокеїсти не зупинилися. Злагодженими діями захисників та нападаючих атаки наших хокеїстів були дедалі гострішими. Так, Ігор Макаренко та Микола Мицик, “порвавши” захист киян, забили наступну шайбу, але суддя не зарахував її, бо вона потрапила в ворота рикошетом від ковзана Мицика М. Згодом Макаренко І. подвоїв рахунок. Та все ж кияни не давали розслабитись бахмачанам, і через декілька хвилин рахунок став 2:1. 

Закінчується перше коло зимової першості району з міні-футболу. Зіграно 27 матчів. Залишилось зіграти 1 зустріч: ДЮСШ-1 – Гайворон.

Станом на 11 лютого 2008 р. команди розмістилися в такій послідовності: див. таблицю.

14 м’ячів – Баришевський Олександр (“Ірбіс”), 12 – Власенко Сергій (Депо), по 11 – Беба Євген (ДЮСШ-2) та Мерінов Михайло (Горгаз), і 10 м’ячів забив Сипливий Ігор (“Ветерани”).
Після короткої перерви розпочнуться ігри 2-го кола.

Дивне питання? Перемога є перемога. Але... Втім, по-порядку.

 

26 команд зі всієї України, серед котрих була і наша, боролися за лижні висоти у Харкові наприкінці січня. Наші батуринці не сподівалися і до двадцятки потрапити, за словами тренера Миколи Дмитровича Журавля. Адже у Всеукраїнських змаганнях брали участь дуже сильні суперники – навіть школи олімпійського резерву. Та й звичайні ДЮСШ, наприклад, карпатські, мають підготовчу базу, що не йде ні в яке порівняння з нашими. І в матеріальному, і в погодному відношенні. А де б того снігу нашкребти було у Батурині цієї зими? Хіба що на змаганнях у високогірному містечку Сянки на Львівщині, де вони, у грудні, теж були на висоті. А крім підступної погоди, ще меншу підтримку наші лижники мають від людей, які опікуються спортом - тренери М.Д. Журавель і А.М. Журавель звільнені з тренерської роботи.