Останні публікації
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
- Повідомлення про оприлюднення проєкту рішення виконавчого комітету Бахмацької міської ради «Про встановлення тарифу на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування»
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Головна
Інколи не вистачає порадника...
- Деталі
- Категорія: Лист до редакції
- Опубліковано: П'ятниця, 26 жовтня 2012, 21:09
Час від часу «Порадник» подає матеріали, в яких згадується ім’я Олександра Кодакова. Ті публікації навертали на спогади, нагадуючи приємні миті спілкування з цією неординарною людиною. Познайомитись з Олександром Костянтиновичем змусила потреба – захворіла теща, традиційні ж ліки їй мало допомагали. Тоді й підказали люди звернутись до травознавця. Жаль, не залишив він учня, не передав своїх знань, тепер і сам потребую поради.
Пізніше, вже не за лікарськими травами приїздив до нього, а як до цікавої людини аби просто поспілкуватись. Багаторазово вирушали моїм стареньким «Запорожцем» на природу. Двічі чи тричі гостював у нього з дружиною і доньками. Малих зачаровував його сімейний музей. Якось навіть заночували у наметі біля річки. Дівчата давно дорослі, стали мамами, а я - дідом, але ще й досі інколи згадуємо той напівказковий вечір і ніч біля багаття. Наче й зараз відчуваю аромат чаю з лугових трав, що мав неповторний присмак м’яти, сабельника, парила. Ще від того цілющого напою трішечки пахтіло апетитним димком. А ми зараз здебільшого купляємо утридорога заморські чаї, нерідко сумнівної якості, а наші українські козацькі трави - прямо під ногами, не лінуйся, лише нахилися. Заготов і, коли за вікном осіння негода, коли прийдуть тріскуни-морози, чаюй і згадуй лагідне сонячне літо.
Василь Горленко.Мистецтвознавець з Ярошівки
- Деталі
- Категорія: Великі українці
- Опубліковано: П'ятниця, 19 жовтня 2012, 20:59
Козацько-старшинський рід Горленків зблиснув зіркою першої величини, як тільки український народ повстав проти польського панування й створив Козацьку державу. Його засновником був Лазар Горленко, давній козак, а потім, у 1661 році, і полковник Прилуцький. Був Лазар хоробрим, розважливим і авторитетним старшиною і записаний в перший реєстр 1649 року, підписаний Б.Хмельницьким і І.Виговським.. Загинув він у 1887 році.
Наступним, теж полковником, був Дмитро Горленко, був він на уряді, як тоді говорили й писали, в 1692-1708рр.і входив до числа найближчих сподвижників гетьмана І.С.Мазепи. Після поразки під Полтавою супроводжував гетьмана в еміграцію. По смерті І.Мазепи і обрання П.Орлика гетьманом України брав участь, разом з ним, в поході останнього в 1711-1713 рр. на Правобережну Україну. У 1715 році між ним і П.Орликом виникає конфлікт і Д.Горленко повертається в Україну. Як прихильник І.Мазепи був в немилості і в 1715-1730рр., практично в засланні, проживав в Москві. Тільки 1731 року отримав дозвіл повернутися в Україну.
Золота середина
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 12 жовтня 2012, 20:52
Коли я був маленький (це у порівнянні з моїм теперішнім віком) і закінчив аж три класи, у нашому місті відкрився навчальний заклад нового типу – гімназія. Сталася ця подія у 2000-му році. Сюди відбирали найкращих – по можливості відмінників. Були і так звані „хорошисти”. Забезпечення цими учнями дало навчальному закладу багато – за час його існування вони неодноразово займали призові місця на різних олімпіадах з багатьох предметів. Мені, наприклад, запам’ятався конкурс імені П.Яцика з української мови. Та, певно, відмінникам не завжди є час займатися спортом, і гімназія не часто вигравала спортивні змагання.
1 жовтня гімназійна команда „Юніор” повернулася із Всеукраїн- ської військово-патріотичної гри „Зірниця”, де брала активну участь і посіла 12-е місце серед 24 команд. Я, наприклад, не застав той час, коли „Зірниця” проводилася щороку серед шкіл району, тож мені було дуже цікаво поспілкуватися про неї з учителем гімназії Мартиненком Григорієм Петровичем. І ось що він розповів.
Держаельниця світла Чернігівщини
- Деталі
- Категорія: Дитяча сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 12 жовтня 2012, 20:43
Віктор Гюго про ляльку писав: „Лялька-одна з найнагальніших потреб і водночас втілення одного з найгар- ніших жіночих інстинктів у дівчинці. Леліяти, плекати, прикрашати, одягати, шити, трохи картати, колисати, уявляти, ніби щось є хтось, - у цьому все майбутнє жінки.
Є різні види ляльок. Це ляльки, якими граються у „дочки-матері”, ляльки-сувеніри. Сучасні ляльки в основному робляться з різних пластичних мас.
У давнину ляльки робили з дерева, соломи, глини, пап“є-маше, фарфору, скла, тканин.
У наш час відроджується такий вид ляльок як лялька-мотанка. Ще її називають вузлова лялька. Клаптики матерії для того, щоб робити ці вузлові ляльки, звуться крам, кранинки , крамки, прибір, приборинки. Каркасом для них слугують цупкі тканини, палички, кукурудзяні сухі початки. На каркас намотуються клаптики тканини. Формується з тканини верхній одяг і спідниці, фартухи, корсети, головні убори. Характерним є те, що очей, носа, рота в таких ляльок не роблять, а з ниток чи тканини на лице накладається хрест. Голову прикрашають хусточками, віночками, стрічками тощо.
Картопляна співунка (казочка Курінського городу)
- Деталі
- Категорія: Дитяча сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 12 жовтня 2012, 20:39
Одного разу йшла я поблизу городу. День такий сонячний, теплий. Метелики, наче квіточки, крильцями миготять. Гарно так.
Треба сказати, що картоплю з городу вже вибрали. Але ще гарбузи дозрівають, кормові буряки, кукурудза, пізні сорти помідорів.
І раптом я почула голос.
- Допоможіть!
Стала. Прислухалась. Десь ось поблизу, на городі пролунало.
І знову: „Допоможіть!”
- Ну хто б це міг гукати? – подумала я.
Новини футболу
- Деталі
- Категорія: Спортивна сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 12 жовтня 2012, 20:35
6 жовтня відбулася 1 «стикова» зустріч нашої команди ФК «Бахмач» у фінальній частині чемпіонату області з футболу серед команд І ліги з командою ФК «Лосинівка», яка зайняла 2 місце у «Північній» підгрупі. Наші земляки у цій зустрічі перемогли з рахунком 2:1.
Паралельно проходила ще одна зустріч між командами ФК «Борзна» та ФК «Автомобіліст» м. Носівка, у якій борзнянці перемогли з рахунком 3:0.
Після цього туру ФК «Бахмач» посідає І місце з 9 очками і має всі шанси здобути звання абсолютного чемпіона чернігівської області з футболу серед команд І ліги сезону 2012 року, адже решта команд має у своєму активі лише по 3 очки.
Наступна зустріч відбудеться 13 жовтня на стадіоні «Колос» о 15.00. Бахмачани прийматимуть для гри – відповіді команду ФК «Лосинівка».
М. Мицик, Бахмацький ФСТ «Колос»
Зі святом!
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 05 жовтня 2012, 20:32
Буває час, коли щоденні турботи стають аж надто занудними. Мимоволі починаєш згадувати своє веселе безтурботне дитинство, юність... Ніяких тобі проблем – прийшов зі школи, уроки поробив і займаєшся своїми справами. І так інколи хочеться повернутися туди, за свою парту, слухаючи такі тепер короткі уроки та виконуючи такі легкі домашні завдання. А ще... знову зустрітися з учителями. З тими людьми, які наполегливо втовкмачували у наші неслухняні, забиті зовсім не тим, чим треба, голови елементарні речі з математики, рідної мови, історії...
5 жовтня ми будемо святкувати День учителя. Особисто я лише зараз, досягнувши повноліття, ставши дорослим, обравши собі професію, усвідомлюю їхню щоденну наполегливу роботу, терпеливість у відношенні до учнів. Звичайно, кожна професія по своєму необхідна. Але все ж таки, як це – бути саме вчителем, кожного дня спілкуючись зі школярами, слухаючи вигадані наївні «відмазки», чому хтось не виконав домашнє завдання, перевіряти десятки конспектів і наполегливо додавати свої камінчики у ще не повну освітню мозаїку молодого школярського розуму. Про це ми і спілкувалися із Шостак Валентиною Миколаївною, вчителькою української мови та літератури.
Дружить с «Порадником» - выгодно!
- Деталі
- Категорія: Лист до редакції
- Опубліковано: П'ятниця, 05 жовтня 2012, 20:27
В своё время подписывал «Известия», «Комсомольскую правду», «Аргументы и факты». Ныне скудная пенсия не позволяет подписаться ни на что. Информацию черпаю из старенького телевизора да на волне ФМ. Спасибо друзьям, которые подарили приёмничек. И когда вдруг в руки попадает газета, с удовольствием читаю, даже если она месячной давности. Как-то в руках оказался «Порадник», где обратил внимание на статью об ухищрениях пенсионеров с целью экономить. Советы показались дельными, к ним прислушался. Поделюсь теперь своим опытом.
Ныне, приобретая что-то, подхожу не к одному прилавку, чтобы сравнить цены, а они нередко отличаются в разы. Взять хотя бы тот приёмничек, точнее шнур к нему. Первый продавец «загнул» цену в 12 гривен. Ещё в одном месте предложили такой же шнур за восемь. Был вариант и за 10 гривен. Я не сдался. Походил ещё. И наконец-то приобрёл за десятку два шнура. Такое же с велосипедным замком. Сэкономил почти вдвое, заглянув в магазин-склад, что на территории «Райпо», заплатил всего 7.50 грн.
В одній реальності з нами
- Деталі
- Категорія: Лист до редакції
- Опубліковано: П'ятниця, 05 жовтня 2012, 20:26
Передвиборний період мені нагадує лихоманку. Можливо, не тільки мені, а й іншим громадянам України.
Різнокольорова агітаційна продукція, газети, календарі, буклети… Очі розбігаються від малюнків, фото, цифр.
Інформація у цих агітаційних матеріалах у чомусь схожа і водночас різна.
Обіцянки, обіцянки… А от механізма, приміром, звідки майбутні депутати Верховної Ради будуть брати кошти на підвищення зарплат, пенсій, не розшифровано. Так і багато інших обіцянок не мають під собою ніякого грунту.
Я, приміром, за фахом не економіст, але в свій час вивчала основи економіки у ВНЗ. Знайома з творами Маркса, Енгельса, Фур`є, Оуена та інших „батьків-економістів” суспільства.
„Моє село - колискова світанкова"
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 05 жовтня 2012, 20:23
Вдячні нащадки Гайворона у вересневі дні відзначають день визволення села. Адже за визволення його загинуло 37 воїнів Радянської Армії. Серед них – З герої Радянського союзу. Гайворонці пригадують радісні зустрічі з воїнами –визволителями починаючи з 1968 року. І тепер 69 річницю визволення гайворонці відзначили, як свято села.
Свято вирувало в сільському будинку культури та на спортивному майданчику. У переповненому залі лунали слова вдячності та пісні учасників художньої самодіяльності, учнів школи, аматорів районного будинку культури, вітання сільського голови Бойка Валентина Борисовича.
Зі сцени ведучі свята секретар виконкому Шокун В.С. та зав. ФАПом Горова Ю.В. вітали 3 жінок Гайворона, яким за 100 років: Горлач О.Н., Крикун А.О, Штурмак О.М., а Савицька У.Г. 9.11.2011 року відсвяткувала своє 99-ти річчя. Сільський голова запросив дочок старожилів і вручив їм подарунки.
Детальніше...