Останні публікації
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
- Повідомлення про оприлюднення проєкту рішення виконавчого комітету Бахмацької міської ради «Про встановлення тарифу на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування»
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Головна
Спортивні досягення Бахмачан
- Деталі
- Категорія: Спортивна сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 05 листопада 2021, 10:32
У передостанні дні жовтня в Ужгороді близько 400 спортсменів із 24 регіонів розігрували комплекти нагород із кросу у дистанціях на 1, 2, 3, 4, 6, 8 та 10 кілометрів та в естафетному бігу. Федерація легкої атлетики України турнір такого рівня в обласному центрі Закарпаття проводила лише вдруге, то не дивно, що чимало легкоатлетів брали в ньому участь вперше, серед них і наші земляки - мої одноклубники з ДМК «Гармонія».
Звісно, це позначилося на результатах, призових місць не вибороли. Цього, правда, не скажеш про титуловану нашу спортсменку - майстра спорту, учасницю Олімпійських ігор в Токіо - Дашу Михайлову, яка на 8000 м зійшла на ІІІ сходинку.
Пісків’янин Єременко Дмитро на 2000 м відвоював 14 місце.
Машаріпова Грета (с.Курінь) на 1000 м виступила скромніше.
Між іншим, склалася цікава ситуація. Організатори не продумали, що учасники потребуватимуть щось перекусити, адже приїжджали з далеких областей. А тут: шашлики пропонували по 60 грн за 100 грамів, картоплю печену - по 25 грн... Чимало молодих спортсменів, угледівши ціни, різко повертали геть...
Хтось із гостей упізнав нашу Дашу Михайлову, добрим словом озвався про наші спортивні змагання з чіткою організацією, як самих перегонів, так і продуманим харчуванням. Виявилося, у спортивних заходах у Бахмачі і Пісках брало участь кілька легкоатлетів, вони приєдналися до обговорення. Пригадали гарячий козацький куліш, пиріжки з лівером, м’ясом, повидлом, смачне пісківське печиво з ароматним чаєм. Так наша делегація стала героями дня. Посланці Бахмаччини розповіли про наших спонсорів - депутатів обласної ради Валерія Колошу і Григорія Данька, про Бахмацького міського голову Павла Шимка. На їх адресу лунали схвальні відгуки і приємні побажання. У тій атмосфері наші легкоатлети почувалися героями дня. Спасибі вам, наші меценати, спасибі.
Своєрідним продовженням теми став туристичний похід вихідного дня рідним краєм, спонсором якого став наш щедрий Валерій Петрович.
На цьому заході не вичерпалися – у Києві відбувся Відкритий чемпіонат Голосіївського району міста зі Скандинавської ходьби. У ньому брали участь Ія Крупська та Сергій Пулінець (заняв ІІІ місце у своїй віковій категорії).
А за тиждень раніше, теж у столиці, відбувся ХХІІ Міжнародний Київ-сіті марафон. Стартувало 8 тис. учасників, Борис Михайлов, здолавши 42195 м, став третім.
Cергій Пулінець
Фото автора
Сенс життя
- Деталі
- Категорія: Цікаві люди - цікаві зустрічі
- Опубліковано: П'ятниця, 05 листопада 2021, 10:06
Хочу поділитися з читачами газети «Порадник» власними роздумами про майстриню своєї справи, творчу особистість, талановиту людину-трудівницю Басараб Валентину Миколаївну.
Я часто зустрічала елегантно одягнену сімейну пару біля свого будинку. Не поспішали, тихо розмовляли, але саме головне, що було миле моїй душі – їхні очі, які світилися щастям.
Знала: вони виховують двох синів, але особисто з нею не була знайома. І ось трапилася така нагода… Були вибори, і Валентина Миколаївна була членом виборчої комісії. Активність виборців була велика, усі працювали, ніхто не міг і на хвилинку відірватись, щоб приготувати горнятко чаю чи кави…
Перед обідом до виборчої дільниці прийшов її чоловік Сергій Іванович з великим пакетом пряників і двохлітровим термосом чаю. Для неї це було великою несподіванкою, а для нас, присутніх, удвічі, за його турботу.
Після офіційного знайомства з нею, коли зустрічалися, запрошувала мене на каву і, от тоді, я ближче пізнала цю родину, в якій панували повага, піклування, розуміння, кохання…
Проходили літа… І одного разу чорне крило непроханого птаха зачепило її серце. У чоловіка інсульт… Вона, як могла, 10 років виривала його із лещат смерті. Було все : і надія, і розпач, але смерть була сильніша за її кохання. І в один із літніх днів його не стало… Передати словами її стан не можливо, але поряд були діти, близькі люди – підтримували, як могли. І щоб якось розвіяти тугу і горе, влаштувалася працювати в м. Київ.
Ми, подруги, завжди чекали Валентину з великим нетерпінням. Коли приїздила, для нас було свято душі і «живота». Вона така майстриня, із нічого швидко приготує на стіл таке, що ми були шоковані її умінням і оригінальністю. Вийшовши на пенсію за «вислугою років», зайнялася підприємництвом, відкрила магазин «Ветеран», де продавала товари першої необхідності, продовольчі товари, за найнижчими цінами для ветеранів та малозабезпечених верств населення.
А які вона пече тістечка, пиріжки, біляші…
Ніколи не сиділа без діла, завжди старалась реалізовувати себе на повну силу, а коли зацікавилася вишивкою (уже в поважному віці) її таланту не було меж. Кожна її картина – це шедевр, будь-то вишивка бісером, хрестиком, стрічками. Навіть умудрилась зробити неповторну картину із соснових шишок. Кожен свій витвір пропускає через душу та серце і довго пестить ідею своєї роботи. ЇЇ ентузіазму немає кінця.
Нещодавно у Бахмацькому музеї імені її батька, Миколи Гнатовича Яременка, були виставлені рукотворні роботи під назвою «Душею створена краса». Відвідувачі з захопленням милувалися неповторною творчістю рукодільниці.
У 65 років вирішила повернутися до своєї колишньої професії і, повторно закінчивши курси спеціалізації, відновила свою кваліфікаційну категорію лікаря-лаборанта. Протягом останніх семи років, працювала в клінічній лабораторії вузлової поліклініки ст.Бахмач.
Завжди цікава, професійно грамотна і відповідальна. Колектив, я якому працювала Валентина Миколаївна, згадує її з великою теплотою.
Біля свого будинку розбила гарний квітник, замовила лавочки, плетені корзини, із пластикових пляшок вирізала різних тваринок, пташок, з каміння виклала квіти, сірого котика, яких розмалювала кольоровими фарбами. І все це на радість дітлахам, які приходять гратися на «Галявину казок».
За щоб вона не бралася, усе у неї виходить. А які вірші вона подарувала своїм рідним та близьким людям!!! Незабаром в її планах видати невеличку збірку своєї поезії.
Багато чого ще можна розповісти про Валентину Миколаївну Басараб, яка в першій декаді листопада святкує свій день народження.
Многая, многая, многая літа!!!
Будь такою, якою ти є: яскравою, доброю, цілеспрямованою, життєрадісною, працелюбною, винахідливою!!!
Валентина Куніцина
Нас об’єднує пісня ...
- Деталі
- Категорія: Вісті звідусіль
- Опубліковано: П'ятниця, 05 листопада 2021, 09:29
Наше життя складається з безлічі компонентів. У кожного свій життєвий коктейль. Хтось любить тишу, інший - гучні посиденьки з друзями, котрийсь – теплий, тихий вечір у колі сім’ї, хтось прогулянки під зоряним небом, а дехто – філіжанку кави і роздуми… Ми такі різні. І коли таких людей об’єднує спільне захоплення, з’являється колектив однодумців, які розуміють один одного з пів слова. У нашому ж випадку, розповім про гурти, де розуміються, так би мовити, з пів ноти. Йтиметься про наших клубних працівників та самодіяльних артистів. Адже наближається їхнє свято! Уже скоро, 9 листопада, святкуватимемо День працівників культури та аматорів народного мистецтва. Жодна урочистість, жоден захід у громаді не відбувається без цих чудових людей. Невичерпна енергія, колосальна працелюбність, неперевершений талант – ось характерна їх особливість. Земляки, які закохані у пісню, у мистецтво, у життя!
На території Дмитрівської громади працюють п’ять Будинків культури та один сільський клуб. Хочу коротенько представити людей, які створюють свято, котрі діляться своїм позитивом з іншими, знають, як зробити світ кращим.
У Дмитрівському селищному Будинку культури створено шість колективів художньої самодіяльності: дитячий фольклорний ансамбль «Веселі ложкарі» та дитячий вокальний ансамбль «Веселка», де керівником Станіслав Ковтун; танцювальним дитячим колективом «Феєрія» та загоном барабанщиць опікується Любов Іваненко; а жіночим вокальним гуртом «Дмитрівчанка» - Раїса Яснопольська. Уже давно прописався у нас ансамбль «Рідні наспіви», керівник Станіслав Ковтун.
Крім згаданих ентузіастів, тут ще працює Олег Ковтун, від кого залежить музичний супровід усіх заходів та Валентина Грабовенко, котра не лише слідкує за чистотою та охайністю закладу культури, а ще є завзятою учасницею гурту «Дмитрівчанка».
Активно працює і Дмитрівська селищна бібліотека із дитячим відділенням, в якій обслуговують читачів Юлія Касяненко, Людмила Киричок та Ольга Пальчиківська.
Рубанський сільський Будинок культури має два мелодійних співочих колективи: жіночий вокальний ансамбль «Черешенька» та вокальний колектив естрадної пісні, де керівницею Наталія Ярмошенко. Допомагає їй і веде театрально- драматичний гурток та гурток виразного читання Олена Адуашвілі. Про чистоту дбає Оксана Ботнар. Бібліотекою при Будинку культури вправно керує Катерина Заєць.
У Голінському сільському Будинку культури дарують радість учасники дитячого хореографічного колективу «Забава» та дитячого вокального ансамблю «Джерельце», жіночого вокального колективу «Вербиченька» та драматичного гуртка «Експеримент», керівником яких є закохана у мистецтво Тетяна Троць. Любов Климовська веде гурток художнього читання, учасники якого на сільських концертах чуттєво та проникливо декламують вірші, змушують воложніти очі і викликають спалах емоцій у глядацькому залі.
Відвідувачі Голінського Будинку культури звертають увагу на охайність закладу, то – заслуга Людмили Чекан, а у бібліотеці, у царині книжок, чаклує Петро Боклаг.
Є у нашій громаді ще і Кропивненський сільський Будинок культури із директоркою Лідією Тарасенко, яка активно залучає до художньої самодіяльності молодь, особливою популярністю користується вокальний ансамбль. Проводити різноманітні заходи Лідії Іванівні допомагає бібліотекарка Ніна Лижаченко - на бібліотекарській ниві одна з найдосвідченіших працівниць. Навколо Будинку культури та в самому приміщенні завжди чисто і охайно завдяки турботі Ольги Мархель. .
Гайворонський Будинок культури очолює Микола Гордійчук. Поки що єдиний чоловік – керівник у культурному жіночому царстві. Та це не заважає йому не тільки займатися господарськими справами, а й самому брати завзяту участь у хоровій діяльності Гайворонського хору. Крім цього, тут функціонують: дитячий хореографічний колектив «Мрія», керівник Олена Гордійчук, та вокально–хореографічний ансамбль «Експеримент», керівник Любов Слаутинська.
Бібліотекою опікується фахівець своєї справи Людмила Карпенко, а за чистотою слідкує Людмила Пономаренко, яка й сама бере участь у заняттях хорового колективу, до речі, з найдавнішою історією на всю округу.
Щучегребельським сільським клубом завідує Алла Тимошенко, людина на культурній ниві хоча і нова, але сумлінна і діяльна. Алла Петрівна очолила сільський клуб уже після створення нашої громади, звісно, часу минуло не багато (та й жителів у Щучій Греблі негусто). Вона організувала гурток з рукоділля «Чарівні ручки» і є учасницею вокального гурту «Дмитрівчанка». Завдяки ентузіазму Алли Петрівни щучегребельці не залишаються без концертів та інших заходів. Адже, завдячуючи її ініціативі, аматори і Дмитрівського, і Гайворонського Будинків культури відвідували з концертами невеличкий, але затишний, сільський клуб Щучої Греблі.
На жаль, Терешиський сільський клуб поки що зачинено. Та до Терешихи з концертами навідуються аматори сцени з Рубанки.
Напередодні професійного свята від усієї громади бажаємо всім міцного здоров’я, щастя, Божого благословення, вагомих творчих успіхів і невичерпної наснаги. Нехай здійсняться всі ваші життєві плани, надії і мрії, а кожен день вашого життя буде світлим і сонячним, творчого натхнення і життєвих перемог. Нехай ваша праця буде гідно нагороджена, а заслуги не залишатимуться непоміченими!
Упевнена, буде доречним згадати наших чисельних спонсорів, завдячуючи яким, маємо додаткові можливості для здійснення багатьох урочистих заходів. Серед них сільгосппідприємство ТОВ «Агродмитрівське», ФГ «Приват-Агро-Плюс», ТОВ «Бахмач-Агро», ФГ «Гайворон-Агро», в міру можливості допомагає ТОВ «Україна», де працює справжній патріот Дмитрівки А.П.Іваненко.
Нерідко головним меценатом заходів виступає директор ТОВ ”СП ”АГРОДІМ” Олександр Рубан. Згадується його щедрий подарунок – аудіоапаратура для голінських аматорів сцени, яка коштує майже 80 тисяч гривень. Не так часто сільські громади отримують такі презенти.
У Голінці ще й зараз згадують святкування Івана Купала, яке продовжилося низкою конкурсів і змагань, переможці яких винагороджувалися досить солідними грошовими преміями і цінними призами. Пропозицію надати святу саме такого забарвлення подав якраз директор. І це при тому, що Олександр Валерійович працює у Товаристві недавно, а встиг проявити себе щедрим благодійником. Якби і решта рівнялася на О.В.Рубана, багато проблем на ниві культмасової роботи вирішувалося б ще успішніше.
Оксана Колодій,
відділ культури, молоді та спорту Дмитрівської ОТГ
Випалювання сухої рослинності - шкода самим собі!
- Деталі
- Категорія: Офіційно
- Опубліковано: П'ятниця, 05 листопада 2021, 08:31
Попри попередження рятувальників про небезпеку, селяни палять цілі поля. Люди вірять у міф про корисні властивості попелу для ґрунту, або палять сухостій заради забави, не розуміючи якої великої шкоди завдають довкіллю.
Кожен має знати: при спалюванні рослинних решток утворюються небезпечні продукти горіння, зокрема при згоранні 1 т рослинних решток у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму; у туманні дні багаття створюють так званий «смог» (мікрочастинки, що виділяються при неповному згорянні сміття, зв’язані з водяною парою), який шкідливий для організму людини; до складу продуктів горіння входить чадний газ, важкі металі, канцерогенні сполуки; чи не найнебезпечнішим із продуктів відкритого горіння рослинних решток є бензапірен, який є високотоксичною речовиною, здатною викликати онкологічні захворювання, генні мутації.
В осінній та весняний періоди року випалюються трави та очерети, влітку - пожнивні рештки. У результаті таких дій знищується мікрофлора та фауна верхнього шару ґрунту, гинуть комахи та їх личинки, запилювачі рослин, дощові черв’яки та інші організми, які беруть участь у процесі утворення ґрунту, а також дрібні тварини, птахи та місця їх гніздування. Збіднюється склад трав, оскільки знищується насіння однорічних, дворічних та деяких багаторічних рослин, знищується шар сухої трави, який утримував вологу, перегнивав і створював необхідні умови для існування багатьох рослин, тварин та комах, формував ґрунт. Знижується родючість ґрунтів, гумусність, погіршується їх структура, зменшується протиерозійна стійкість.
13 квітня Верховна Рада ухвалила закон, який посилює відповідальність за спалювання сухої трави. Згідно з документом, штраф за знищення або пошкодження рослинності вогнем підняли у 18 разів – з 5 100 грн до 91 800. Максимальний штраф за підпали рослинності навколо населених пунктів, уздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав сягнув 153 000 гривень. За випалювання трави на землях сільськогосподарського призначення тепер навіть можуть покарати обмеженням волі на строк від двох до п’яти років. За порушення пожежної безпеки в лісах громадянам доведеться заплатити від 1 530 грн до 4 590 грн, а посадовим особам – від 4 590 грн до 15 300 грн. За випалювання луків, пасовищ, парків та газонів у населених пунктах – можна отримати штраф у розмірі від 3 060 гривень до 6 120 гривень. Випалювання рослинності на території заповідників коштуватиме від 6 120 до 30 600 грн.Мінімальний штраф за забруднення повітря, яке створило небезпеку для життя, підвищили у 20 разів – з 1700 гривень до 30 600 гривень.
Віктор КРАВЕЦЬ,
начальник Ніжинського
РУ ГУ ДСНС України
у Чернігівській області
Семейный врач Валерий Тчанников: болезнь легче предупредить, чем лечить...
- Деталі
- Категорія: Здоров'я
- Опубліковано: П'ятниця, 29 жовтня 2021, 13:43
Ежедневная информация о количестве заразившихся смертоносным вирусом и ушедших в мир иной все более напоминают фронтовые сводки. Уже большинство областей Украины попали под ограничения, связанные с пандемией. К сожалению, и наша, Черниговская, в их числе.
Чтобы обновить сведения по профилактике заражения опаснейшим вирусом, мы решили обратиться за консультацией в семейную амбулаторию Тчанниковых.
- Валерий Владимирович, прошло как раз полгода и вынуждены вернуться к прежнему нашему разговору. Возвращение вируса – это закономерность?
- А COVID-19 никуда и не уходил. Он привычно, как все похожие хвори, притаился до поры до времени. Вспомните прежние годы, как только наступало межсезонье, сразу же учащались ОРЗ – донимали насморк, кашель, ломило суставы, повышалась температура. Этот вирус сродни прежним недугам, осень - его время.
- Как же уберечься от заразы?
- Вирус свирепствует уже второй год, но сведения о нем недостаточны, а порой противоречивы. Одно беспорно, он очень заразен. Вспомните, как COVID-19 в течении нескольких недель распространился на всех континентах. Чаще заражение происходит при прямом контакте на массовых мероприятиях, в местах скопления людей, при обращении к предметам общего пользования.
Не следует игнорировать предупредительные меры против большинства заразных болезней. Повторюсь: физкультура, спорт, подвижный способ жизни – лучшее, что предпримете для своего здоровья. А если займетесь водными процедурами, привыкните к выполнению утренней зарядки – вы встретите болезни во всеоружии.
Правильное питание очень важно. Давно замечено, кто употребляет больше овощей, фруктов, зелени, рыбы, выглядят моложавей, подвижней, в приподнятом настроении.. Как раз к ним COVID-19 «цепляется» меньше остальных.
- Как относитесь к вакцинации, Валерий Владимирович?
- На основе полуторалетнего опыта борьбы с ковидом наша семейная амбулатория сделала следующие выводы: во-первых, вакцинация необходима, особенно для пациентов пожилого возраста или с сопутствующими патологиями (диабет, сердечно-сосудистые заболевания и др.) - привитые действительно намного меньше болеют, а если все-таки заболевают, переносят недуг легче, не требуя стационарного лечения. Во-вторых, вероятность нежелательной реакции на вакцину ничтожно мала в сравнении с количеством умерших от тяжёлой формы и осложнений от коронавируса. В-третьих, проблем с вакцинацией в Бахмаче практически нет - работают два пункта вакцинации (один – в «старой поликлинике», второй - в здании бывшей РГА) - этому пункту отдал бы предпочтение - здесь меньший контакт с больными, к тому же в непосредственной близости располагается многопрофильная поликлиника, впрочем, и наша семейная амбулатории тоже рядом.
Пользуясь случаем, замечу, после вакцинации обращайтесь в телефонном режиме в нашу регистратуру по номеру 068-257-01-17 для оформления заявки на выдачу международного сертификата (без него нынче невозможно осуществлять поездки транспортом межобластного сообщения).
Хочу предостеречь, в условиях обострения эпидемии коронавирусной болезни учитывайте, что медицинские учреждения, а особенно амбулатории и поликлиники, являются местом скопления людей, среди которых, присутствуют больные с COVID-19, что существенно повышает риск инфицирования остальных. Поэтому без особой необходимости воздержитесь от визита, а при возможности получить консультацию своего семейного врача по телефону, воспользуйтесь этим.
В случае, если возникают признаки острого респираторного вирусного заболевания (насморк, кашель, боли в горле, мышцах и суставах, резкая слабость на фоне вышеперечисленного), необходимо обратиться к своему семейному врачу, предварительно записавшись по телефону регистратуры, уведомив о наличии температуры и необходимости решения вопроса по трудоспособности (выписки больничного листа). Без записи обращайтесь только при острой необходимости в помощи.
Эти несложные меры предосторожности предупредят инфицирование и распространение коронавируса между пациентами, медиками и населением в целом, а значит, сохранят здоровье и жизнь многим.
Помните, легче болезнь предупредить, чем её лечить.
- Валерий Владимирович, в Интернете высказывается мнения противников вакцинации, что ответите?
- Давайте сошлемся на опыт предыдущих лет. Без вакцинирования человечеству не удалось бы изжить такие грозные заболевания как дифтерия, оспа, холера, тиф…
Обращаясь в прошлое, вспоминаю статью из нашего ж «Порадника». «Когда войска возвращались из Крымской войны, разразилась эпидемия холеры. Было предложено ограничить передвижение людей между населенными пунктами, но это предписание часто-густо нарушалось, что приводило к распространению недуга и многочисленным смертям. Но в селах, где остановились воинские части и где поддерживалась должная дисциплина, не было зафиксировано ни единого летального случая. Караулы вокруг сел строго-настрого пресекали попытки уйти из деревни или прийти».
Сейчас вопрос так остро не ставится, но сами должны ограничивать свое передвижение. Помните библейскую мудрость: «Береженого Бог бережет»
Общался Борис Бобрышев
Зеленого світла!
- Деталі
- Категорія: Статті
- Опубліковано: П'ятниця, 29 жовтня 2021, 13:11
Треба ж, хоча минуло стільки літ, Олександра Гордієнка впізнав. А, може, і не зовсім розпізнав, та про всяк запитав про автошколу. Обличчя водія відразу посвітлішало, і він тут же видав: «Бахмацька Зразкова автошкола ДТСААФ імені Героя Радянського Союзу М.В.Кадуна, - ще й уточнив, - 1989 рік». Що можна додати, відчулася автошколівська виучка, уява перенесла на плац, де шикувалися перед заняттями взводи і групи майбутніх водіїв.
Олександр, помітивши мою зацікавленість, і сам дещо запитав, так розговорилися. Справа була на курінській буряковій плантації, ПСП ”Авангард”, вирішив скористатися нагодою, то спілкування продовжили вже у кабіні вантажівки по дорозі до бурякопункту.
…Закінчив Олександр міську школу №4 – Альма-матер з найдавнішими традиціями. Жив у регіоні тодішнього відгодівельного радгоспу, то до армії вирішив попрацювати там. Товариші підбили вивчитися на тракториста. Трудився у господарстві, доки військкомат не відрядив на курси військових водіїв. Так і опинився у автошколі. Пропозицію зустрів радо, бо у автівки і швидкості інші, і простору більше.
Згадали його наставників, теорію у курсантські голови вкладав Володимир Миколайович Васечко. Наука та ще довго озивалася у водійській справі. Спочатку годилася за кермом військового КамАЗа роти зв’язку – служив у сонячній Молдові, Кишенів зрідка сниться ще й зараз. Буває згадує час навчання, автокроси місцями бойової слави, подорож до Спадщанського лісу під Путивлем. Польову кухню, багаття і розповіді фронтовиків. Здивувало, що Олександр запам’ятав їх прізвища. Допомагаючи один одному, пригадали й імена багатьох з них. Був тоді Герой Радянського Союзу Павло Васильович Яценко, полковий розвідник Дмитро Михайлович Білецький, душа компанії полковник Петро Іванович Кошкін, партизанський розвідник Микола Панасович Бережний… Спогади, спогади…
Навертаю Олександра на сучасність. Дізнаюсь, що професійними водіями стали ще двоє його однокласників Володимир Кошіль і Юрій Проценко, а чимало однокашників мають свої легкові автівки, то теж причетні до водійського цеху. Хотів пригадати когось з дівчат, впевнений, що такі мають бути. Адже вчилися два паралельні класи, в кожному – по 30 учнів (от часи були).
Допитуюсь у Олександра про сім’ю. Дивуюся, що має такого дорослого сина, який у житті теж обрав водійську справу.
- Та у мене вже онуку майже три роки. Найзапитаніші іграшки у Олексійка – автівки, але шофером, очевидно, не стане, бо спочатку все прагне розламати, а потім намагається стулити до купи. Може, стане конструктором…
Кожна дорога добігає кінця, пора і нам прощатися.
- Як, справді, щось писатимете, поздоровте всіх водіїв з професійним нашим святом! Привіт нашим наставникам із Зразкової, хто навчав, привітання всім шоферам. Побажайте їм зеленого світла, недорогого пального і здоров’я на кожному кроці, на кожному повороті і у житті, і в дорозі.
Борис Бобришев
P.S. Поспілкувалися телефоном напередодні свята, уточнив деякі деталі. Дізнався, що Олександр Гордієнко з колегами на кукурудзяному полі. Похвалився, що качаниста вродила на славу. Здалось, що не дочув, мусив перепитати. Все правильно – окремі ділянки дають по 160 – 170 центнерів зерна на круг. Золоті чорноземи у нас, чи варто такий скарб продавати. Проте це вже інша розмова.
Для порівняння...
- Деталі
- Категорія: Актуальна тема
- Опубліковано: П'ятниця, 29 жовтня 2021, 12:39
Не так давно бывшая коллега ещё по «Радянському селу» Валентина Федорченко, уехавшая несколько лет назад за рубеж, поздравляла свою маму с юбилеем через газету. Пообщались в Интернете, напомнил Валентине Владимировне давнюю задумку - задействовать корпункт «Порадника» в Германии, где наша землячка теперь живет.
Сначала приняла предложение почти как шутку. После некоторых сомнений согласилась, но выдвинула условие. Там, в не Родины, скучает за родным языком, хотела бы «підтримувати зносини українською». Ну, разве не пойдешь на встречу землячке, да ещё бывшей колеге, редакционной коректору и кореспонденту в её патриотическом порыве. Потом задуманное отодвинули более насущные дела, потом пандемия…
Недавно встретил сообщение: «В Україну зайде німецька торговельна мережа Lidl, яка складе конкуренцію АТБ». Тут и вспомнил о «корпункте».
…Набираю незвичний довжелезний номер, з телефону озивається знайомий голос. Пояснюю ситуацію і прошу проконсультувати з приводу «Lidl».
- Думаю, вам пощастило, як згадана торговельна мережа запрацює у містах України. У Штутгарті її супермаркети представлені досить широко. Не стала б акцентувати увагу на одній цій торгівельній фірмі. Їх у Німеччині доволі, знані тут Netto і Аldі, які теж надають покупцеві послуги надзвичайно високого рівня.
Спочатку вражали, а тепер звикли до розмаїття товарів і продуктів, сервісу обслуговування. Візьмімо, наприклад, якість продуктового кошика. Тут виключено потрапляння у торгівельні зали прострочених продуктів. Як тільки термін їх придатності для споживання закінчується, продукти уцінюються до 50, 60, навіть, 80 відсотків від стартової їх вартості. Це робиться за місяць, тиждень, чи дві-три доби до закінчення гарантійного терміну їх зберігання. Аби щось залежалося після терміну – абсолютно виключено.
Якось зустріла в Інтернеті скарги покупців з України, що обурювалися маніпуляціями, коли магазини переупаковують продукти із простроченими термінами вживання. А коли і після цього їх продати не вдається, викидають на смітник, попередньо обробивши смердючою рідиною, аби запобігти її вживання злиденним прошарком населення. Такого дикунства у Німеччині не стрінете.
- Дійсно, ціни на продукти у Німеччині найнижчі по Євросоюзу. Хочете конкретних прикладів. Почнемо із соняшникової олії – літрову пляшку можна придбати за 1,39 EUR; буханець від 1 - 1,2 до 1,5 – 1,6 EUR.
Вершкове масло фасоване по 250 г – від 2,50. Як термін вживання закінчується за тиждень, цей продукт пропонують вже по 1,19 EUR. Зазначу, жирність 82 відсотки. Якось купляла на Батьківщині вершкове по 300 грн – найдорожче, прискіпливо оцінювала смак, прикро, але навіть воно програвало звичній продукції Deutschland. А такого, як дізналася з Інтернету, щоб замість оливкової олії підсовували соняшникову, це вже за межею реальності.
Одним словом, входження на український ринок німецької торговельної мережа Lidl, чи будь-якої іншої, складе конкуренцію, а для покупця - це завжди виграш.
Борис Бобришев
P.S. З курсів валют відомо, EUR коштує 30,57 гривні. Після сплати всіх податків у німця залишається близько 2 800 евро.
До арифметик, шановний читачу, вдайся сам.
Німці-переселенці Біловезької колонії
- Деталі
- Категорія: Краєзнавча сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 29 жовтня 2021, 12:02
Тоталітарний сталінський режим, який остаточно сформувався в кінці 20-х років ХХ ст., вніс істотні корективи в національну політику. Згортається процес українізації, рішуче змінюється ставлення держави до національних меншин. Партійне керівництво України посилює утиски на населення німецьких районів. Погіршуються умови приватного землекористування: з індивідуальних господарств вилучають найкращі землі, урізають пільги. Розпочалася суцільна колективізація…
Ментальність німецьких селян не сприйняла нав’язуваних у примусовому порядку нових форм господарювання, і тому до ідеї створення колгоспів вони поставилися прохолодно і вступати до них не бажали. Заможні німці намагалися зберегти свою власність, але з їхніми бажаннями влада не рахувалася і змінювала усталений спосіб життя за допомогою жорсткого адміністративного тиску.
Так, на кінець 20-х у Кляйн Вердері з 114 сімей розкуркулено 29. В Гросс Вердері із 153 сімей – 25. Всі добротні будинки і надвірні будівлі розібрали та перевезли в Кальчинівку, Рундевізе. Коней і реманент віддали в колгоспи інших сіл, а корів здали державі.
Лише 10-15 відсотків майна розкуркулених вердерчан передали до місцевих колгоспів «Дружба» та ім. Сталіна. Керівні органи постійно виявляли невдоволення темпами колективізації в німецьких селах, вважаючи, що вони в цьому відношенні відстають від українських.
Неабиякого удару завдала й хлібозаготівля. Незважаючи на рівень врожайності та внутрішні потреби села, держава за будь-яку ціну намагалася не лише виконати, але й перевиконати плани поставок. Селян загнали у безвихідь: змусили іти в колгосп.
Німці колишнього Біловезького степу опинилися в надзвичайно скрутному становищі й сповна відчули на результати сталінської модернізації економіки. Багато з них стали жертвами голодомору 1932-1933 рр. Так, Райт (Брунер) Софія пригадує:
«…Мой отец в апреле 1933 г. за мамины платки в Рундевизии, на маслобойне, выменял 2 круга макухи. Эту макуху дробили мелко, мама ее кипятком заливала, собирала всплывшую шелуху семян, потом это варила и немного забеливала молоком для более приемлемого вида и вкуса. И получалось что-то в виде жидкого супа.
В конце мая отец взял три маминых платка с вышитыми цветочками и поехал на маслобойку. Привез снова две макухи, но почему-то очень твердые. Когда одну раздробили, то она была просто из прессованной шелухи: зерен там и следа не было. А когда он раздробил вторую, то чуть не упал в обморок: в ней был собран весь мусор маслобойки – окурки, грязь, щепки. Все это обложено шелухой из семян и пропитано каким-то раствором, чтобы после пресса крепче держалось в куче. Боже мой, как отец плакал, кричал: «Это не люди, это звери! Они наживаются на нашем горе!». Мама начала его уговаривать, чтобы он успокоился, что теперь сделаешь, раз так получилось. Но отец никак не мог успокоиться. Он уже не кричал, а содрогался всем телом. Еще несколько часов не мог разговаривать. Мы все собрались возле него, не знали, что делать, тихо плакали.
Мама как-то, роясь в сундуке, обнаружила 6 старых серебряных полтинников. С отцом они решили, что он поедет в Бахмач и, если примут эти полтинники, то брать только пшено и крупу (более наваристые). Отец через день поехал в Бахмач. Сразу идти в торгсин побоялся. Вначале разузнал все, а потом отоварился: 12 кг пшена и крупы.
Моя сестра ходила несколько раз в поля собирать пырей. Она вытряхивала его из земли и вязанками приносила домой. Дома его тщательно отделяли от стерни, хорошо промывали в двух-трех водах, сушили на солнце, а потом разбивали в ступе на муку. Из этой «муки» с примесью зелени мама пекла «лепешки».
Но, слава Богу, самое страшное время голода осталось позади. На нашем огороде появились бобы, початки кукурузы, картошку уже можна было подкапывать, тыква созрела. Только в конце августа, когда уже почти закончилась уборка хлеба в совхозе, выдали аванс по трудодням за 7 месяцев. По 300 гр. зерна на трудодень. Мололи зерно только в ручной дерке, чтобы лишнее не расходовалось. Очень многих убил голод. По поселку ходили тени человеческие – кожа да кости. Некоторые даже идти не могли самостоятельно, опираясь о забор, еще надеясь, что может, кто-то даст хоть маленький кусочек хлеба.
Это никогда из памяти не изгладится, заставляет делать все, чтобы не повторился этот страшный мор».
Райт Яків, уродженець Вердера, склав список із 256 жителів Кляйн і Гросс Вердерів, які померли від голоду 1933 р. Німці намагалися врятувати голодуючих односельчан. За їх ініціативи створювалися продовольчі фонди взаємодопомоги. Так, Тінеліус Фріда із Городка пригадує:
«Це були важкі часи. Приймались всі міри, щоб зупинити голод. У селі відкрились ясла, їх організували вчителі, які хвилювались за цих голодних дітей і всю душу їм віддавали».
Тоталітарний режим робив усе можливе, щоб знайти своїм діям виправдання. Розпочався пошук так званих «ворогів народу». Ворогами нової влади вважалися фактично всі національні меншини, а найбільш небезпечними – німці.
У вересні-жовтні 1937 р. арештували 20 жителів Гросс та Кляйн Вердера і без суду і слідства, за вироком Трійки, розстріляли в урочищі Халявино (м. Чернігів).
Райт Яків пригадує, що в нього не було грошей, щоб заплатити за фотографію, на якій він із групою вчителів та однокласників. Коли через місяць йому віддали фото, то обличчя колишнього директора Міллера Р. було видряпане як ворога народу. А звинуватили педагога, що він намагався запровадити викладання шкільних предметів рідною мовою.
Інтелігенція найбільше зазнала переслідувань. Розстріляли і директора школи в Кальчинівці І.Сартисона разом із вчителем Флейшадером. А всього репресовано – 40 чоловік.
Здійснювана в 30-ті роки сталінська модернізація політичного, соціально-економічного і культурного життя СРСР спричинила регрес у національній політиці держави, що обернулося трагічними наслідками в долі німецького населення. Загальмувався його економічний і духовний розвиток.
Коли ж розпочалася Друга світова війна, як і українці, вони також зазнали репресивних заходів внаслідок дій нацистів. Так, у 1941 році розстріляли сім’ю Еделів.
З наближенням радянських військ в серпні 1943 р. нацистське командування видало наказ про евакуацію німців-колоністів. За відмову - розстріл. Райт Яків зазначає:
«Вночі багато сімей замкнули свої будинки і поховались у не покошених полях (не хотіли йти з фашистами)».
Сім’ї німців, які залишились, після звільнення від окупантів були депортовані радянською владою: чоловіки від 16-60 років відправлені в трудармію в Челябінську область; жінки, діти, старі люди в січні 1956 р. – в Кіровоградську область, Казахстан.
Райт Софія пригадує:
«Нас вигнали на станцію Бахмач. Ми 20 днів чекали товарні вагони на відправку в Казахстан. Як ми їхали: це важко описати. У вагоні була залізна грубка і на зупинках чоловіки шукали шматочки вугілля, дров і намагалися як-небудь зігріти вагони, бо було так холодно, що стіни обмерзали. У вагоні 40 чоловік, ніде й сісти. У Казахстан доїхали не всі.
З таборів трудармії не повернулось 24 чоловік, а скільки загинуло дітей в товарних вагонах у зимовий час та в місцях вигнання без квартир – невідомо».
В 1943 р. Великий і Малий Вердери об’єднали в одне село Зеленівку. А в звільнені будинки вселили тих, хто постраждав від нацистської окупації.
Після смерті Сталіна окремі групи громадян німецької національності розпочали повертатись до рідних місць. Але радянська влада не дозволила залишитись. В їх паспортах зазначалося приблизно таке: «Звільнено з місць переселення з правом проживання на території СРСР, крім
Валентина Пушенко,
директор музею
Увага! З 1 листопада 2021 року діє заборона на лов водних біоресурсів на зимувальних ямах!
- Деталі
- Категорія: Офіційно
- Опубліковано: П'ятниця, 29 жовтня 2021, 11:36
З метою створення сприятливих умов для зимівлі водних біоресурсів, їх охорони, відтворення та раціонального використання відповідно до наказу Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Чернігівській області від 18.10.2021 № 134-од, з 1 листопада 2021 року до початку весняно - літньої заборони, забороняється будь-який вилов водних біоресурсів на зимувальних ямах в осінньо-зимовий період 2021 – 2022 років.
Чернігівським рибоохоронним патрулем розроблена інтерактивна карта зимувальних ям на території Чернігівської області, якою можна скористатись за допомогою будь-якого гаджету за посиланням https://bit.ly/2qmd3Tn.
На території Чернігівського району визначено 38 зимувальних ям, з межами яких можна ознайомитись на Google карті (GoogleMaps) за наведеними координатами:
басейн р. Сож:
• від гирла р. Немильня Чернігівського району за течією 1 км (від 52.02477, 30.94471 до 52.01667, 30.93962);
• від гирла р. Сож Чернігівського району проти течії 1 км (від 51.95458, 30.81719 до 51.94788, 30.80651).
р. Дніпро:
• від гирла р. Сож Чернігівського району за течією 1 км (від 51.94788, 30.80651 до 51.93952, 30.80998);
• від с. Лопатні, Чернігівського району проти течії 3 км (від 51.88586, 30.72832 до 51.86508, 30.70581);
• від виходу затоки, що знаходиться навпроти с. Деражичі (Республіка Білорусь), за течією та проти течії по 1 км, Чернігівського району (від 51.78454, 30.63852 до 51.77163, 30.62267);
• від входу в Любецький затон селища Любеч Чернігівського району проти течії 5 км включаючи урочище Змії (від 51.75474, 30.65021 до 51.71598, 30.62621);
• від виходу затоки поблизу с. Кукари Чернігівського району за течією та проти течії по 1 км (від 51.68643, 30.57311 до 51.66911, 30.57593);
• від виходу з Станецького старика с. Миси Чернігівського району за течією та проти течії по 1 км (від 51.66133, 30.57289 до 51.64557, 30.57756);
• від виходу з Редьківського старика с. Редьківка Чернігівського району проти течії 1,5 км (від 51.66136, 30.57266 до 51.64555, 30.57759);
• від входу в урочища Річище Чернігівського району до входу в урочище Яблунів Чернігівського району за течією (від 51.46998, 30.60636 до 51.45955, 30.60022);
• від виходу з урочище Яблунів Чернігівського району проти течії та за течією по 500 метрів (від 51.46997, 30.60632 до 51.45954, 30.60023);
• від автомобільного мосту через р. Дніпро Чернігівського району за течією 4 км до виходу з урочища Пресувальня (від 51.39369, 30.64009 до 51.36691, 30.63712).
басейн р. Десна:
• від бакенського будинку в с. Мурав’ї Новгород-Сіверського району, проти течії 200 метрів (від 52.33397, 33.40045 до 52.33274, 33.39822);
• затока “Річиця” на р. Судость поблизу с. Колос Новгород-Сіверського району (від 52.33435, 33.34999 до 52.33281, 33.33617);
• від гирла р. Судость до гирла р. Пятна поблизу с. Камінь Новгород-Сіверського району (від 52.32827, 33.39781 до 52.28781, 33.36822);
• Каменська затока в поблизу с. Камінь Новгород-Сіверського району (від 52.29111, 33.36634 до 52.28754, 33.36753);
• від гирла р. Смячка Новгород-Сіверського району проти течії 500 метрів, за течією 1 км (від 52.10771, 33.29621 до 52.10171, 33.30883);
• р. Смячка від ставків рибного господарства до гирла Новгород-Сіверського району (від 52.10302, 33.24745 до 52.10184, 33.29457);
• від гирла р. Студинка поблизу с. Гнатівка Новгород-Сіверського району проти течії 1,3 км (від 51.94147, 33.10049 до 51.83948, 33.11497);
• від гирла р. Короп Новгород-Сіверського район проти течії 1 км (від 51.59323, 32.88487 до 51.58579, 32.88667);
• від затоки поблизу с. Купчичі Корюківського району за течією 1 км (від 51.56214, 32.65491 до 51.55972, 32.64646);
• від гирла р. Убідь Корюківського району проти течії і за течією 1 км (від 51.51145, 32.57663 до 51.50613, 32.57145);
• від гирла р. Сейм проти течії та за течією по 500 метрів (від 51.46147, 32.55665 до 51.45632, 32.56149);
• від затоки «Веретень» поблизу с. Бутівка Корюківського району за течією 1 км (від 51.44565, 32.48291 до 51.44752, 32.47713);
• р. Убідь Корюківського району з усіма рукавами від мосту у м. Сосниця до гирла (від 51.53021, 32.51429 до 51.51184, 32.57722);
• від паромної переправи поблизу с. Салтикова Дівиця Чернігівського району за течією 500 метрів та проти течії 1 км ( від 51.38536, 31.84297 до 51.39653, 31.83245);
• від газопроводу поблизу с. Авдіївка Чернігівського району за течією та проти течії по 500 метрів (від 51.46739, 31.70396 до 51.47586, 31.70478);
• від лінії електропередач поблизу с. Гориця Чернігівського району проти течії 3,5 км (від 51.50496, 31.67172 до 51.48809, 31.69653);
• від гирла р. Снов Чернігівського району за течією 2,5 км та проти течії 1 км (від 51.52621, 31.55827 до 51.52741, 31.51766);
• від гирла р. Замглай за течією 9 км до озера Полковниця Чернігівського району (від 51.51803, 31.47278 до 51.49135, 31.40128);
• затока Західного порту Чернігівського району (від 51.44394, 31.26503 до 51.44026, 31.27342);
• від залізничного мосту поблизу м. Чернігова до автошляхового мосту у с. Шестовиця Чернігівського району (від 51.45116, 31.28162 до 51.37133, 31.21053);
• р. Білоус від скидної споруди ПрАТ «Чернігіврибгосп» поблизус. Жавинка Чернігівського району до гирла (від 51.42082, 31.25263 до 51.41654, 31.24269);
• від початку бази відпочинку ЧЕЗАРА с. Ладинка Чернігівського району проти течії 500 метрів (від 51.29712, 31.13021 до 51.29877, 31.12338);
• від входу в Слабинський старик поблизус. Ладинка Чернігівського району за течією – 300 метрів (від 51.29892, 31.11721 до 51.29755, 31.11254);
• від виходу із Виповзянського старика в районі с. Виповзів Чернігівського району за течією та проти течії по 500 метрів (від 50.91214, 30.82638 до 50.91111, 30.81722);
• Виповзянський старик поблизу с. Виповзів Чернігівського району (від 50.92037, 30.79776 до 50.91495, 30.82098);
• від виходу з протоки Озеро поблизу с. Євминка Чернігівського району (насосна станція) до входу в р. Сліпець поблизу с. Крехаїв Чернігівського району 2 км (від 50.83224, 30.77974 до 50.82462, 30.76581).
За порушення заборони передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу від 34 до 170 грн.За лов водних біоресурсів із застосуванням заборонених знарядь лову визначений штраф у розмірі від 340 грн. до 680 грн. з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих біоресурсів.
Крім того, з 12.10.2021 року набрали чинності нові такси за незаконний вилов риби, затверджені постановою Кабінету Міністрів від 06.10.2021 за № 1039. Так, один екземпляр незаконно виловленого сома обійдеться у 5 117 грн, сазана – 3 706 грн, товстолоба – 3 638 грн, судака – 3 587 грн, білого амура – 3 553 грн, щуки – 3 468 грн, окуня – 3 162 грн, білизни і ляща – 1 649 грн, лина і головня – 1 598 грн, карася сріблястого, чехоні, синця і рибця звичайного – 1 581 грн, клепця, краснопірки, плітки, плоскирки і бичків (крім червонокнижних) – 1 564 грн, верховодки – 85 грн, в’юна – 68 грн, йоржа звичайного – 51 грн та рака – 3 332 грн.
Чернігівський рибоохоронний патруль закликає всіх громадян дотримуватись встановленої заборони та норм чинного законодавства. У разі виявлення порушень прохання оперативно повідомляти на номери «гарячої лінії патруля» (099) 112-13-44 та (0462) 93-75-57 (цілодобово)
ДСНС України роз`яснює
- Деталі
- Категорія: Офіційно
- Опубліковано: П'ятниця, 29 жовтня 2021, 10:42
Фахівці Ніжинського районного управління Головного управління ДСНС України у Чернігівській області проводять інформаційно-роз’яснювальну роботу з мешканцями Бахмацької, Батуринської та Дмитрівської територіальних громад.
Під час заходів рятувальники звертають увагу населення на утримання в безпечному протипожежному стані приладів опалення й електромереж, недопустимості використання саморобних або несертифікованих електрообігрівачів. Крім того, надзвичайники наголошують на дотриманні вимог безпечного перебування у природних екологічних системах, недопустимості та відповідальності за спалювання сухої рослинності або сміття. Також нагадують громадянам основні правила безпечного перебування біля водойм та як себе поводити у разі виявлення вибухонебезпечних й підозрілих предметів, а батькам наголошують про небезпеку дитячого травматизму внаслідок залишення малечі без відповідного нагляду.
Для більш детального ознайомлення з цими правилами рятувальники вручають мешканцям населених пунктів тематичні пам’ятки й листівки.
Віктор КРАВЕЦЬ, начальник Ніжинського РУ ГУ ДСНС України у Чернігівській області
Детальніше...