Останні публікації
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
- Повідомлення про оприлюднення проєкту рішення виконавчого комітету Бахмацької міської ради «Про встановлення тарифу на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування»
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Головна
Вокзали Бахмача у роки Першої світової війни та Революції
- Деталі
- Категорія: Краєзнавча сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 15 травня 2009, 13:42
(Витяги з нарису Д. Дороша „Місто моєї зрілості”.
Коментарі й доповнення М. Виноградова)
Коментарі й доповнення М. Виноградова)
Окрім „торбешників” й солдат, ще одним значним у кількісному вимірі вокзальним контингентом були безпритульні діти, або як вони самі себе кликали: жургон, блот, урка, шпана. Більшість з них не мала навіть власних прізвищ – лише клички. Жили вони окремим суспільством, кастою. Звідки б не був хлопчик чи дівчинка – серед них не було ворожнечі. Спілкувалися між собою вони теж власною мовою: батько – пахан, вокзал – бан, їсти – шамать, украсти – збондити, дивується – понтується, тощо [1]. Були в них й свої пісні; найпопулярнішими були „А в саду прі долінє” й „Росія”. Їздили вони залізницею по усіх краях колишньої царської Росії, як поодинці, так й гуртом; взимку – на південь, а з настанням теплої пори року – у Москву й Петроград. Майже на кожній великій станції їх відловлювали й відправляли у дитячі притулки. Звідти вони знову втікали й продовжували свою мандрівку. У ті часи (як й досі) таке подорожування було модним серед дітей: тому серед цих „безпритульних” були не тільки діти-сироти, але й діти цілком заможних й забезпечених пристойних батьків.
Васько-чортяка
- Деталі
- Категорія: Історія з життя
- Опубліковано: П'ятниця, 15 травня 2009, 13:39
Гроза, домагаючись дощу, дедалі розпалювалась. Небо стало темно-червленим. Грім бив розмірено й злісно, здавалось, щось повинно статися страшне. І сталося.
- Христино! Війна! – заволала сусідка на подвір’ї.
Почалася жорстока буденність. Христина випровадила на війну чоловіка. Поголосила за ним, а другого дня, стуливши вуста, вже сновигала по господарству. Чорнява струнка Галина, єдина дитина Христини, втішала матір: „Мама, війна ненадовго, он по радіо так говорять. Ось наші як поженуть фашистів!”
- Ой донечко, не скоро їх виженуть, - цілувала доню, втираючи сльози й на донеччинах, й на своїх щоках.
Якось вночі Христя прокинулася від стуку - хтось тарабанив у шибку.
Спростування
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 08 травня 2009, 13:35
Редактору газети «Порадник» Рубану О.Г.
Просимо Вас спростувати інформацію, надруковану у статті «Від сесії до сесії» (газета «Порадник» №17/162 від 24 квітня 2009 року, автор - Теплова Н.), оскільки вона не відповідає дійсності та суперечить чинному законодавству.
У статті-спростуванні просимо зазначити, що відповідно до п. 9 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення про скликання сесії ради доводиться до відома депутатів і населення не пізніше як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніше як за день до сесії, отож, порушення у тому, що повідомлення про скликання сесії у газеті «Голос Присеймів’я» було надруковано 8 квітня 2009 року, а сесія скликана на 10 квітня 2009 року немає, те ж саме стосується і повторного скликання 41 сесії на 15 квітня 2009 року.
Що ж до надання службової квартири працівнику прокуратури, то вона була надана заступнику прокурора Бахмацького району, а не помічнику прокурора. Два рішення, прийняті 31 березня 2009 року на 40 сесії міської ради, дійсно зупинені міським головою (відповідно до п. 4 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), але аж ніяк не виконкомом міської ради. Відповідно до п. 9 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» лише рішення виконавчого комітету ради можуть бути скасовані відповідною радою, а не навпаки.
Демографічна ситуація
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 08 травня 2009, 13:32
За даними відділу РАЦС (реєстрації актів цивільного стану) районного управління юстиції, в Бахмацькому районі в квітні 2009 року народилося 30 немовлят, з них у місті Бахмачі – 15.
11 хлопчиків отримали такі імена: Арсеній, Віталій, Владислав, Володимир, Євген, Кіріл, Матвій, Микола, Олег, Олександр, Святослав.
У 19 дівчаток, народжених минулого місяця, імена відзначилися різноманітністю: Аліна, Алла, Аня і 4 Анастасії, Валерія, Дарина, Домініка, Євгенія, Каріна, Марина, Олена, Олеся (здається, вперше!), Ольга, Софія, Тетяна, Юлія. І крім різноманітності, приємно відзначити потяг до своїх, українських імен.
Душа просить свята!
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 08 травня 2009, 13:30
Міжнародний день солідарності трудящих більшість бахмачан відзначили на городах. А у кого сил вистачило і на відпочинок, мав змогу це зробити у міському парку. Людей було вкрай мало: середнього віку майже не спостерігалося, публіка була виключно молода. Послухали вітання міського голови О.Поліщука і святковий концерт, який традиційно дарують городянам артисти районного Будинку культури. Нетрадиційним було місце проведення – перед сценою на галявинці. Саму сцену вчасно, якраз напередодні свята, ремонтувати почали. Тож з усього Першотравневого свята, блідо-ніякого, найяскравішим видовищем були дитячі танці у національному вбранні. Можливо, коли вони виростуть, цей день набуде справжньої святковості.
Солодкі й веселі старти
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 08 травня 2009, 13:27
Першотравень, ще заздалегідь, своєрідно відзначили і школярі. Оскільки це свято праці, попрацювали вони добре. Так, що цілий ящик солодощів заробили! Таким був приз юним фізкультурникам-переможцям із міської школи №1. 29 квітня там весело, собі в задоволення змагалися 4-класники: „Веселі старти” полюбляють усі дітлахи. Тож і гра була напруженою. Лише одного балу не вистачило 4-Б до 1 місця. Переможці з 4-А, сподіваємося, поділились з ними цукерками? Бо ж на „Веселих стартах” перемагає дружба!
Питання владі
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 08 травня 2009, 13:22
Святий і неписаний закон – доглядати місце спочину своїх рідних, завжди і щоденно. Але є такі, загальні для всіх дні, коли живі йдуть на кладовища, несуть квіти і поминальне на могили – у ті дні, як говорить церква, ми прощаємося з нашими померлими, які весь Пасхальний тиждень перебували душами на землі. Тому і звуться ці дні „проводами”. Прибираються до цих днів кладовища, і навіть ті могилки, за котрими вже нікому доглянути, хоч трохи та впорядкують християнські добрі душі. Ось тільки які християнські душі завжди, з року в рік, все сміття і непотріб із „своїх” могилок скидають на такі покинуті? Кожного року болить душа, спостерігаючи цей вандалізм на нашому „Кошелевому” кладовищі, де бачу з-під такого звалища заржавілу п’ятикутну зірку. Звісно, йому вже все одно – тому невідомому солдатові, він не бачить очей нащадків, які так глумляться над його могилою. Але як же їм?
Один мій знайомий, чоловік немолодий, говорив якось:”Вони не хочуть зрозуміти, що всі люди смертні, і старими будуть усі, і закінчать свій життєвий шлях в одному місці. Це сумно, але це закон життя”. „Вони” в нашій тодішній розмові – це люди, на яких покладено обов’язок опікуватися проблемами громади, як життєвими, так і післяжиттєвими.
Один із нас. П.А. Солодько
- Деталі
- Категорія: Наша пам'ять
- Опубліковано: П'ятниця, 08 травня 2009, 13:11
Відходить у вічність наше поколін-ня. У буднях і святах життя бачиш і зустрічаєш безліч знайомих, а також своїх ровесників, та потрапивши на цвинтар, раптом помічаєш, що більшість твого покоління уже там, під могильними хрестами чи більше або менше вишуканими надгробками. А скільки їх лежить по чужих краях ? Нас стає все менше і менше. Відходить у вічність покоління, що знало голод і холод, що знало найбільшу, найкривавішу і найстрашнішу з воєн – Другу світову.
Його вже немає, та ще зовсім недавно він, випускник 1941 року Курі-нської середньої школи, був нашим колегою і сучасником – ходив на уроки, сидів в президіях чи в актових залах різних зібрань, був нашим товаришем і другом, заслуженим ветераном Великої Вітчизняної війни. Його ім’я – Павло Андрійович Солодько.
Народився Павло Андрійович в знаменний для більшості з нас день 23 лютого – сучасний День захисника Вітчизни, колись День Радянської армії, в якій ми майже всі в свій час служили і воювали. А для автора, як і для всіх дмитрівчан, пам’ятний ще й тим, що саме цього дня далекого 1184 року наші предки успішно відбили напад половців, тобто теж захистили свій город Дмитрів, як тоді називалась сучасна Дмитрівка.
Погрішили проти істини. Вибачте
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 01 травня 2009, 12:53
У рубриці „Якби я був керівником” (стор.3) в додатку „Від редакції” ми допустили неточність. Що дуже раді спростувати! „Багаторічна аварійність мосту”, що в улюбленому місті відпочинку бахмачан – парку - нарешті ліквідована! Крокуйте впевнено!
Дізналися про це з бесіди з директором парку Ю.П. Севастьяновим. Юрій Павлович був щасливий повідомити, що у цьому році міська рада провела значні роботи: міст реконструювали капітально, зробили греблю, розчистили береги від заростей – попиляли дерева. Ті 160 тис. гривень, що були виділені на парк обласною екологічною службою, освоєні в повному обсязі. На черзі – очищення ставка, та виділенню коштів на цю значну і дуже дорогу процедуру завадила та ж таки криза. Поки що. Директор з оптимізмом дивиться в майбутнє – сподівається, що недалеке. Говорить, що до Дня молоді ми парк не узнаємо – плани великі. На момент нашої розмови у розпалі був ремонт сцени. (Завтра - 1 травня!)
- А що з атракціонами?- не могла не спитати про єдину розвагу нашої малечі.
Першотравень
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 01 травня 2009, 12:48
Сьогодні Першотравень. Це перше моє свято трудової солідарності в умовах кризи. І щоб простіше останню здолати, всією родиною вирушимо на город саджати картоплю, бо як буде бульба в погребі, то не така страшна і криза, а як буде часничок з цибулькою, то й свинячий грип не такий страшний. Згадалися Першотравневі урочистості двадцятирічної давнини. Тоді набивала оскому примусова участь у демонстраціях. Мабуть, не один я ховався за спини товаришів, уникаючи бути «нагородженим» портретом члена Політбюро, або якимось транспарантом із заштампованим гаслом. Здається, більшість чекала, коли скінчиться офіційна частина маршу колон, коли здихаються тієї нав’язаної ноші і можна буде присвятити решту часу власному дозвіллю. Одні у тисячному натовпі шукали свої розкидані святом родини, інші гуртувались за інтересами, згадуються морозиво, солодкий (справді солодкий) лимонад, хтось згадає пиво, а, може, ще щось й гарячіше. Батьки з своєю малечею поспішали в парк на атракціони, хтось підходив до величезного катера, найспритніші в цей час вже прогулювались гладдю ставка на катамаранах чи човнах. Ота примусовість забувалась, і Першотравень перетворювався в справжнє свято, якого сьогодні, відчуваю, не вистачає.
Детальніше...